Рішення № 97167766, 24.05.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1081/21 2/335/1248/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

за участю секретаря судового засідання Лиса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , який під час розгляду справи уточнила, та в обґрунтування якого зазначила наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину № НОМЕР_1 від 01.11.2016 року, виданого Третьою Запорізькою державною нотаріальною контрою, вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

У вказаній квартирі, окрім позивача, зареєстрований ОСОБА_2 .

На даний час позивач позбавлена можливості в повній мірі користуватися і розпоряджатися своєю власністю через можливість перебування відповідача у вказаній квартирі. Окрім цього, від кількості зареєстрованих осіб залежить вартість комунальних послуг, які відповідачем не сплачуються.

Відповідач, на прохання позивача до теперішнього часу у добровільному порядку не звільняє вказану квартиру, відмовляється у знятті з реєстрації, чим порушує права ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом, просить усунути їй перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву в якій прохала розглянути справу без її участі, підтримала позовні вимоги, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Так, як відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подавав відзив, згідно ст.2 80 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів, так як позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування, розпорядження своїм майном; власник володіє користується власним майно на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину № 1-308 від 01.11.2016 року, виданого Третьою Запорізькою державною нотаріальною контрою та Інформаційною довідкою.

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Правова позиція ЄСПЛ відповідно до пункту 1 статті 8 Конвенції гарантує кожній особі крім інших прав право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

У пунктах 40-44 рішення Європейського суду з прав людини ( далі- ЄСПЛ) від 02.12.2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява № 30856/03) зазначено, що згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зав`язків із конкретним місцем (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Прокопович проти Росії» (Prokopovich v. Russia).

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах права позивача, як власника квартири, захищені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод( далі - Конвенція) в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, обєднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність.

Відповідного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.10. 2020 року (справа № 447/455/17).

В даному випадку спір виник між власником жилого приміщення, який є одночасно і його користувачем, та іншим користувачем цього приміщення з приводу користування житлом.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Судом встановлено, що відповідач добровільно не знімається з реєстраційного обліку в квартирі, власником якого він не є та щодо якого не має права користування, то такими діями створюються перешкоди позивачці у користуванні та розпорядженні її власністю та спричиняються додаткові витрати в утриманні квартири.

В зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду ніяких доказів в підтвердження своїх доводів, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, шляхом усунення перешкод позивачеві, як власнику, володіти користуватися та розпоряджатися своїм майном, шляхом зняття з реєстрації відповідача.

Згідно п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З вищенаведеного вбачається, що рішення суду по справі про задоволення позову після набуття ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідача за вищевказаною адресою.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 , як власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , права користування та розпорядження майном, шляхом зняття з реєстрації із вказаної квартири ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Відділ реєстрації фізичних осіб по Вознесенівському району м. Запоріжжя Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 40302133, адреса: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20.

Суддя В.О. Макаров