Рішення № 97165974, 21.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

21.05.21

Справа № 522/12601/20

Провадження № 2/522/3708/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участі секретарі судового засідання Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Мотивує вимоги тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі 18.06.2008 року на прохання своєї дочки, було зареєстровано місце проживання її чоловіка - відповідача ОСОБА_2 , проте з 2010 року відповідач не проживає у вказаній квартирі у зв`язку з розірвання шлюбу між донькою позивача та відповідачем. Реєстрація відповідача створює для позивача перешкоди в користуванні житлом, та позбавляє права вільно володіти, користуватись та розпоряджатися власним майном.

Ухвалою від 13 серпня 2020 року по справі відкрито провадження, встановлений розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

06 жовтня 2020 року від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради до суду надійшли пояснення щодо позову.

03 листопада 2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності.

17 листопада 2020 року від представника Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

В судове засідання сторони не з`явились, про день місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Крицькою Н.В. за реєстровим № 430.

З 18 червня 2008 року в зазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчать відомості № Н1-132358-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщені квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 з 2010 року по теперішній час не проживає в спірній квартирі, особисті речі відсутні, про що свідчить акт щодо не проживання від 14 липня 2020 року .

Отже, встановлені обставини свідчать, що на даний час, реєстрація відповідача за вказаною адресою перешкоджає позивачу повністю реалізувати своє право власності на свою квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за свою волею, незалежно від волі інших осіб.

Положення статті 317 Цивільного кодексу України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Частиною другої статті 405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або квартири, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Суд встановив, що реєстрація відповідача в квартирі, яка є приватною власністю позивача, створює перешкоди у користуванні останньою своїм майном, що є прямим порушенням статті 319 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оскільки реєстрація відповідача в квартирі позивача, створює для останнього перешкоди у користуванні своєю власністю, а відповідач не проживає у спірній квартирі, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 , має бути визнаний таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 29, 316, 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи на стороні позивача Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Після набрання законної сили, судове рішення є підставою зняття особи з реєстрації місця проживання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 травня 2021 року.

Суддя Л.М. Чернявська