Ухвала суду № 97165063, 19.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3336/18

Провадження №: 1-кп/755/678/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Балагура Т.В.,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040016879 від 21 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

захисника Гончарова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

22 жовтня 2020 року з Київського апеляційного суду на адресу Дніпровського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 26 травня 2021 року включно.

У судовому засіданні, з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку, розглянуто питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.

Прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, знищити або сховати невідшукані речові докази, незаконно впливати на свідківу кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема не з`являтися за викликами до слідчого, а тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.

Захисник Гончаров В.М. заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки обвинувачений вже довгий час (більше 3 років) перебуває під вартою, а тому відпав ризик переховування від правосуддя, а ризик впливу на свідків зменшився, оскільки майже всі свідки допитані. Просив застосувати до ОСОБА_1 домашній арешт, оскільки він має постійне місце реєстрації та проживання у місті Києві, або зменшити розмір застави, яку наразі він сплатити не може, бо не має достатньо коштів.

Обвинувачений підтримав захисника у повному обсязі, заперечував проти продовження строку тримання його під вартою та додав, що у нього загострився цироз, лікарня демонтована, а у батька не вистачає грошей на лікування.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Щодо захворювань обвинуваченого, то слід зазначити, що вони жодним чином не спростовують, і не зменшують існування ризиків щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а лише характеризують стан його здоров`я, а саме визначають обставину визначену у п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, які судом враховуються при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому.

Жодних медичних документів, які б підтверджували, що за станом здоров`я ОСОБА_1 протипоказано знаходитись у слідчому ізоляторі, а також те, що він перебуває у лікувальному закладі місць попереднього ув`язнення, або те, що йому не надають необхідної допомоги, стороною захисту суду не надано.

При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд бере до уваги те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, його вік та стан здоров`я, а саме те, що у нього є ряд хронічних захворювань, міцність соціальних зв`язків, той факт, що він не одружений, не працює, із середньою освітою, зареєстрований та має постійне місце проживання у місті Києві, те, що він раніше не судимий, з моменту затримання - 22 грудня 2017 року перебуває під вартою.

Крім того, на даний час не всі свідки в кримінальному провадженні не допитані, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту у цей період не досліджені.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Підстав для обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, суд не вбачає.

Зважаючи на те, що 26 травня 2021 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу до 16 липня 2021 року включно.

Що стосується зменшення розміру застави, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межахвід вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 визначено заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340500грн 00 к. у національній грошовій одиниці.

З урахуванням обставин вчинення та тяжкості злочину,у якому обвинувачується ОСОБА_1 , його матеріального становища, того, що він з 22 грудня 2017 року перебуває під вартою (вже більше трьох років), суд вважає за можливе зменшити ОСОБА_1 розмір застави до 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 400 грн 00 к, оскільки зазначений розмір застави в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.177, 182, 183, 194, 199, 291, 314-318, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16 липня 2021 року включно.

Зменшити ОСОБА_1 розмір застави до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 400 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утриматись від спілкування зі свідками у даному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 45 хв 24 травня 2021 року.

Суддя: В.Б. Левко