Вирок № 97164067, 25.05.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 165/1581/19

Номер провадження: 1-кп/156/9/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.

за участю секретаря Салатюк Г.В., Кирилюк Л.М.

прокурора Данилюка О.В., Лісневського К.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Улибіна-Вельгуса В.В.

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Іваничівського районного суду судовий розгляд кримінального провадження №12019030050000520 від 22.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Нововолинськ, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлучена, перебуває у декретній відпустці, має на утриманні двох малолітніх дітей, не судима, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1, ч.2 ст.307 КК України, суд,

встановив:

01 березня 2019 року близько 15 год. у м. Нововолинську, ОСОБА_1 , в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , незаконно збула ОСОБА_2 (анкетні дані особи легендовані) продавши останньому за ціною 125 гривень, частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 125 від 13.03.2019, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, масою 0,0014 г., який ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту.

Правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

Окрім того, 12 березня 2019 року близько 17 год. у м. Нововолинську, ОСОБА_1 , в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , повторно, незаконно збула ОСОБА_2 (анкетні дані особи легендовані) продавши останньому за ціною 125 гривень, частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 144 від 05.04.2019, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, масою 0,0009 г., який ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту.

Правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім того, 03 квітня 2019 року близько 15 год. у м. Нововолинську, ОСОБА_1 , в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , повторно незаконно збула ОСОБА_2 (анкетні дані особи легендовані) продавши останньому за ціною 125 гривень, частину таблетки білого кольору, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 191 від 15.04.2019, містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін, масою 0,0007 г., який ОСОБА_1 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала та зберігала з метою подальшого збуту.

Правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у інкримінованих їй злочинах визнала у повному обсязі, суду показала, що проживає у АДРЕСА_1 , на час вчинення злочину проживала за цією адресою із співмешканцем, який вживав наркотичні засоби та у зв`язку з пережитим стресом - втратою дитини, вона теж почала вживати наркотики. Пояснила, що на вчинення незаконних дій її спонукав збіг тяжких особистих обставин, збутом наркотичних засобів займався її співмешканець, який і залучив її до цього. 01.03.2019 року , 12.03.2019 року та 03.04.2019 року у під`їзді будинку вона збула ОСОБА_2 ( анкетні дані особи легендовані) наркотичний засіб, а саме частину таблетки білого кольору за 125 грн. В цей час перебувала на 6 місяці вагітності та через вживання наркотиків в кінці травня 2019 року госпіталізована у лікарню в реанімаційне відділення. У вчиненому щиро розкаюється, зазначила, що продавала наркотики, оскільки була наркозалежна, з 2019 року, після виписки з лікарні, не вживає наркотики, оскільки пройшла лікування, просить не позбавляти її волі, оскільки проживає одна є двома дітьми, яким півтора роки та 8 років, які в разі позбавлення її волі помістять у інтернат. Вона розлучена, є сиротою, співмешканець знаходиться в місцях позбавлення волі, батьки її померли, її виховувала бабуся, яка теж померла, інших родичів вона немає. На даний час наркотиків вона не вживає, зробила для себе висновки. Крім цього зазначила, що має проблеми із здоров`ям, перенесла операцію по заміні серцевого клапану, на даний час їй необхідна ще одна операція по заміні серцевого клапану, стоїть у черзі на його отримання, проведення операції відкладено у зв`язку з карантинними обмеженнями. Зазначила, що якщо така операція не буде проведена то за висновками лікарів для неї настануть летальні наслідки. На даний час оформляє другу групу інвалідності.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1 , її вина у вчинені інкримінованих їй злочинів за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується, крім власних показів обвинуваченої, в яких не заперечується обставини вчинених злочинів, усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за обставин, викладених у даному вироку підтверджується наступними дослідженими, оголошеними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:

По епізоду від 01.03.2019 року: витягом з ЄРДР №12019030050000520 від 22.05.2019 року (а.с.82-83); витягом з ЄРДР №12019030050000234 від 02.03.2019 року ( а.с.90); рапортом працівника поліції від 01.03.2019 року ( а.с.94); протоколом огляду грошових коштів від 01.03.2019 року з додатком до протоколу ( а.с.95-96); протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 01.03.2019 року ( а.с.97); протоколом вручення оперативно-технічних засобів від 01.03.2019 року ( а.с.98); протоколом вилучення товару та огляду покупця від 01.03.2019 року ( а.с.99); постановою від 12.02.2019 року про проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контролю за вчиненням злочину, протоколом за результатом негласної слідчої ( розшукової дії) контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.03.2019 року. На підставі ухвали Волинського апеляційного суду від 14.02.2019 року надано дозвіл старшому слідчому Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області на проведення негласної слідчої ( розшукової) дії щодо ОСОБА_1 строком на два місяці починаючи з 14 лютого 2019 року по 14 квітня 2019 року, а саме аудіо, і відеоконтроль особи ОСОБА_1 , дія дозволу припиняється 15 квітня 2019 року.

Висновком експерта №125 від 13.03.2019 року (а.с.102-105) підтверджується, що добровільно видана працівникам поліції ОСОБА_2 (анкетні дані та особа легендовані) 01.03.2019 року частина таблетки білого кольору в згортку із фольги у своєму складі містить наркотичний засіб бупренорфін. Маса бупренорфіну в речовині становить 0,0014 г. Вищезазначений наркотичний засіб постановою від 20 березня 2019 року (а.с.108) було визнано речовим доказом та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Нововолинського ВП.

По епізоду від 12.03.2019 року: витягом з ЄРДР №12019030050000282 від 13.03.2019 року (а.с.109), рапортом працівника поліції від 12.03.2019 року (а.с.112); протоколом огляду грошових коштів від 12 березня 2019 року (а.с.113-114); протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 12 березня 2019 року (а.с.115); протоколом вручення оперативно-технічних засобів від 12 березня 2019 року (а.с.116); протоколом вилучення товару та огляду покупця від 12 березня 2019 року (а.с.117), постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 06.03.2019 року, протоколом за результатом проведення негласної слідчої ( розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13.03.2019 року.

Висновком експерта №144 від 05.04.2019 року (а.с.120-122) підтверджується, що добровільно видана працівникам поліції ОСОБА_2 (анкетні дані та особа легендовані) 12.03.2019 року частина таблетки білого кольору в згортку із фольги у своєму складі містить наркотичний засіб бупренорфін. Маса бупренорфіну в речовині становить 0,0009 г. Вищезазначений наркотичний засіб постановою від 09 квітня 2019 року (а.с.125) було визнано речовим доказом та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Нововолинського ВП.

По епізоду від 03.04.2019 року: витягом з ЄРДР №12019030050000371 від 04.04.2019 року ( а.с.126), рапортом працівника поліції від 03.04.2019 року (а.с.130); протоколом огляду грошових коштів від 03 квітня 2019 року (а.с.131-133); протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 03 квітня 2019 року (а.с.134); протоколом вручення оперативно-технічних засобів від 03 квітня 2019 року (а.с.135); протоколом вилучення товару та огляду покупця від 03 квітня 2019 року (а.с.136), постановою від 20.03.2019 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року, протоколом за результатом проведення негласної слідчої ( розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 04.04.2019 року, протоколом про результати аудіо, відеоконтролю за особою від 05.04.2019 року.

Висновком експерта №191 від 15 квітня 2019 року (а.с.139-144) підтверджується, що вилучена під час проведення оперативної закупки 03 квітня 2019 року таблетка білого кольору, в своєму складі містить наркотичний засіб бупренорфін. Маса бупренорфіну в таблетці становить 0,0007 г. Вищезазначений наркотичний засіб постановою від 20 квітня 2019 року (а.с.145) було визнано речовим доказом та передано на зберігання в камеру схову речових доказів Нововолинського ВП.

На підставі ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 09.04.2019 року, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 та згідно протоколу обшуку від 10.04.2019 року у квартирі виявлено та вилучено 19 порожніх блістерів з надписом «Subutex» та поліетиленовий пакет з паперовим згортком з подрібненою речовиною порошкоподібної форми білого кольору.( а.с.149-152)

Відповідно до висновку експерта №200 від 23 квітня 2019 року (а.с.155-159) вилучена під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 дев`ятнадцять чарунок « Subutex 8 мг» на своїй поверхні містять незначні нашарування речовини білого кольору у своєму складі містять наркотичний засіб бупренорфін. Маса бупренорфіну в нашаруваннях речовини становить 0,00002г. Постановою від 30.04.2019 року ( а.с.162) 19 чарунок «Subutex» та лезо скальпеля визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та передано його на зберігання в камеру схову речових доказів Нововолинського ВП.

Відповідно до висновку експерта №201 від 16.05.2019 року ( а.с.165-168) вилучена в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 порошкоподібна речовина білого кольору у своєму складі не містить амфетаміну, апрофену, бупренорфіну, героїну, ацетилкодеїну, моноацетилморфіну, діазепаму, ДОБ, етилморфіну, ефедрину, клоназепаму, кодеїну, кокаїну, МДМА, метадону, метамфетаміну, метилону, меткатинону, морфіну, псевдоефедрину, сибутраміну, трамадолу, фенілнітропропену, фенобарбіталу, мета-хлорфенілпіперазину, 4-ММС, JWh-018, JWH-210, JWH-250, MDPV, PVP не виявлено.

Вищевказані висновки експертів, проведені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, а також узгоджуються з іншими об`єктивними доказами по справі. Протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Всі слідчі дії фіксувалися у відповідних протоколах, з якими учасники кримінального провадження знайомилися і підписували, у жодному протоколі відсутні посилання про порушення закону щодо обвинуваченої особисто, чи опосередковано. Негласні слідчі дії у виді оперативної закупівлі наркотичного засобу також проводились на підставі відповідних процесуальних рішень, прийнятих із дотриманням вимог діючого процесуального законодавства України,- постанов прокурора, які з дотримання вимог ст. 290 КПК України були відкриті стороні захисту під час проведення досудового розслідування.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у незаконному збуті наркотичних засобів, та у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненого повторно, повністю доведено, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів;

- особу винної, яка на даний час непрацює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( актовий запис про народження якої складено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, мама-одинока а.с.238, 244-245, т.2 а.с.1), розлучена ( а.с.236-237), на даний час за станом здоров`я оформляє другу групу інвалідності, є молодого віку, сиротою, раніше не судима (в силу ст. 89 КК України а.с.243), з постійним місцем проживання та реєстрації ( а.с.249), під диспансерним наглядом у лікаря психіатра та у лікаря нарколога станом на 2019 рік не перебувала ( а.с.241-242), має тяжку хворобу, пов`язану з хворобою серця: 13.08.2019 року проведено протезування трикуспідального клапана - імплантовано біологічний протез ( а.с.3 т.2). Згідно плану медичної та професійної реабілітації рекомендовано відновне лікування 2 рази у рік ( а.с.248) та згідно консультації серцево-судинного хірурга після протезування рекомендовано транстокаральне Ехо-КГ 1 раз та 3 міс. ( а.с.3 т.2)

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає повне визнання вини, щире каяття, відсутність будь-якої шкоди та тяжких наслідків від злочинів, оскільки сам збут наркотичних речовин по всіх епізодах був ініційований працівниками поліції та проводився виключно одній особі, яка приймала участь в оперативній закупці, а не громадянам, схиляючи їх до вживання наркотиків та вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності. Обвинувачена є особою молодого віку, одинокою матір`ю, сиротою та на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, у неї наявне тяжке захворювання.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, неодноразово в судовому засіданні вибачалася за вчинене та висловлювала жаль з приводу скоєного, критично оцінила свої дії, що, на думку суду, свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається. Крім цього в ході розгляду кримінального провадження обвинувачена демонструвала належну процесуальну поведінку, з 2019 року не притягалася до адміністративної та кримінальної відповідальності, з"являлася на усі судові засідання.

Відповідно до акту №194 наркологічної експертизи від 13.05.2019 року щодо ОСОБА_1 , на час огляду остання перебувала у стані вагітності, вагітність 24 тижні, комісія зробила висновок наявні психічні та поведінкові розлади внаслідок опіоїдів, синдром залежності, вагітність 24 тижні, підекспертна страждає наркоманією ( наркотичної залежністю), примусове протинаркоманійне лікування на даний час протипоказане у зв`язку з вагітністю. ( а.с.175)

Таким чином у відповідності до ст.66 КК України суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності.

Наведене вище підтверджує покази обвинуваченої про те, що збувала наркотичні засоби, оскільки була наркозалежною та після вчинення злочину була госпіталізована, що підтверджується повідомленням Волинської обласної клінічної лікарні від 30.05.2019 року згідно якого ОСОБА_1 , поступила в реанімаційне відділення 23.05.2019 року, а 28.05.2019 року була переведена в пульмонологічне відділення. Тяжка хвороба обвинуваченої стала підставою для зупинення досудового розслідування, згідно постанови від 30.05.2019 року.

Відповідно до ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання

особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги

в установленні невідомих їм обставин справи. Як зазначив в судовому засіданні прокурор така допомога зі сторони обвинуваченої не надавалася, усі докази зібрані стороною обвинувачення самостійно. Обвинувачена в судовому засіданні пояснила, що з 23.05.2019 року перебувала на лікуванні у реанімаційному відділенні, а в подальшому в пульмонологічних та кардіологічних відділеннях, не ухилялася від надання допомоги працівникам поліції. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дійсно 30.05.2019 року досудове розслідування зупинялося у зв`язку з хворобою підозрюваної ОСОБА_1 , 19.06.2019 року досудове розслідування відновлено, оскільки слідчі дії можливо проводити в умовах стаціонару. Надані суду стороною обвинувачення докази, а саме щодо проведення негласних слідчих дій, оперативних закупок наркотичних засобів, експертиз на думку суду виключають можливість активної участі у цих діях підозрюваної особи. Крім цього слід зазначити, що за наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК. Тобто передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи: - вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також суспільну небезпеку злочинних діянь, яка визначається тим, що незаконні операції з наркотичними засобами та їх неконтрольований обіг спричиняють велику шкоду здоров`ю населення, та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 за вчинені злочини, суд також враховує:

- загальні засади призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості;

- вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

- відсутність тяжких наслідків від вчиненого обвинуваченою злочину (сам збут наркотичних речовин по всіх епізодах був ініційований працівниками поліції та проводився виключно одній особі, яка приймала участь в оперативній закупці, невелику кількість збутого наркотичного засобу);

- поведінку обвинуваченої до та після вчинення злочинів, яка не судима (в силу ст. 89 КК України), як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду мала належну процесуальну поведінку, визнала вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаялась у вчиненому, надала правдиві свідчення про обставини вчинених нею кримінальних правопорушень, які повністю викривають її у вчинених злочинах, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні неодноразово вибачалася за вчинене, що свідчить про її щире каяття;

- відомості про особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом з двома малолітніми дітьми, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є одинокою матір`ю, сиротою, інших родичів немає, даних про те, що не належно виконує свої батьківські обов`язки по їх вихованню матеріали справи не містять, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років. Обставою, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень у цьому провадженні, є те, що обвинувачена вчинила злочин перебуваючи у стані вагітності.

- стан здоров`я обвинуваченої, яка має тяжку хворобу, пов`язану з протезуванням трикуспідального клапана - імплантовано біологічний протез, на даний час здійснює оформлення другої групи інвалідності.

Згідно з ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Отже, підставами призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, визнані дві групи чинників, які характеризують як вчинений злочин, так і особу винного, та мають враховуватися в їх сукупності, а саме: а) наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, які певним чином характеризують особу винного.

При цьому поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, вище судом наведені пом`якшуючі обставини та дані про особу обвинуваченої, суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та являються підставою для застосування ст. 69 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням застосувавши статтю 75 КК України або ст.79 КК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 79 КК у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до 7 років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше 5 років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

Однак це звільнення є спеціальним видом звільнення від відбування покарання з випробуванням, і допустимість його застосування лише до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років, визнається обов`язковою умовою такого звільнення.

Згідно з правовою позицією, викладеною в Постановах ККС ВС від 13 вересня 2018 року у справі № 688/309/17, та від 24 жовтня 2018 року у справі № 640/8138/16-к, наявність передбачених у законі умов для звільнення таких жінок від відбування покарання не означає, що суд зобов`язаний прийняти рішення про їх звільнення, застосування цього звільнення є правом, а не обов`язком суду, якщо є достатні підстави для висновку про можливість виправлення без реального відбування покарання.

Значення інституту звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, полягає ще у тому, що за його допомогою держава намагається задовольнити передусім інтереси дитини.

Завдяки інституту звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, суд дає можливість жінці, що вчинила злочин, можливість виправитися без ізоляції від суспільства, та інших реальних обмежень, характерних для позбавлення волі. Жінка має піклуватися про свою дитину, займатися її вихованням постійно. Для жінки, суспільства і держави важливим та особливо цінним є фізичне і моральне здоров`я дитини. Інститут звільнення від відбування покарання жінок, які мають малолітніх дітей, сприяє побудові здорового соціального фундаменту для майбутнього життя дитини.

Таким чином завдяки цьому інституту, закон ставить інтереси дитини, її виховання, вище, ніж негайне виконання покарання; вище, ніж реалізацію цілей кримінальної відповідальності. У такий спосіб законодавець дбає про майбутнє дитини, нормальний розвиток якої може постраждати через відбування її матір`ю покарання. Ще одним аргументом, який підтверджує виняткове значення цього інституту, є той факт, що у малолітньому віці особливо важливим є материнське виховання, тому що саме в цей період відбувається становлення моральної самосвідомості дитини.

Отже завдяки застосуванню цього інституту досягаються не лише спеціальні самостійні цілі кримінальної відповідальності, а й регулюються загалом суспільні відносини, що складаються між матір`ю і дитиною, жінкою і державою, тобто, досягаються загальноправові цілі регулювання суспільних відносин і забезпечення правопорядку в державі.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_1 є матір"ю малолітніх дітей - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про її народження (а.с.1 т.2) та відповідно до актового запису про її народження є одинокою матір`ю та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.250)

Виходячи із зазначеного, не відкидаючи ту обставину, що вчиненні кримінальні правопорушення мають підвищену суспільну небезпеку та становлять велику загрозу здоров`ю населення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги характер вини ОСОБА_1 , мотив, мету злочину, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності та обставини їх вчинення, кількість збутого наркотичного засобу та інші встановлені судом обставини, зокрема щодо особи обвинуваченої, що наведені вище, стану її здоров`я, віку її дітей - донька ОСОБА_4 не досягла дворічного віку, суд прийшов до переконливого висновку про можливість її виправлення без ізоляції від суспільства і щодо неї є підстави для застосування ст. 79 КК України, яка передбачає звільнення від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням, та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім цього суд зазначає, що значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю. При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства і така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Також стимулюванням правослухняної поведінки ОСОБА_1 є контроль за поведінкою засудженої протягом терміну, визначеного законом для тривалості іспитового строку, а також можливість її направлення для відбування призначеного покарання у разі невиконання покладених на неї обов`язків або систематичного вчинення правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Судові витрати у справі за проведення судових експертиз у провадженні становлять всього 3185,13 грн., які суд стягує із ОСОБА_1 в дохід держави.

Суд приймає рішення про скасування арешту накладеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на праві власності обвинуваченої ОСОБА_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15.04.2019 року (а.с.228), оскільки не застосовує конфіскації житла, а внаслідок злочину, вчиненого ОСОБА_1 , шкода не завдана.

До ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк якого закінчився 11.06.2019 року, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку що до вступу вироку у законну силу обвинуваченій ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.368, ст.370, ст.374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, із застосуванням ст.69 КК України ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст.79 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

До вступу вироку у законну силу обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покласти на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

прибувати за викликом суду;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного бюджету України витрати на проведення експертиз: 13.03.2019 року №125, 05.04.2019 року №144, 15.04.2019 року №191, 23.04.2019 року №200, 16.05.2019 року №201 в загальній сумі 3185,13 грн.

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 15.04.2019 року на майно, а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на праві власності ОСОБА_1 - скасувати.

Речові докази:

поліетиленовий пакет експертної служби МВС №3974847 із наркотичним засобом - бупренорфіном масою 0,0014г; поліетиленовий пакет експертної служби МВС №3695232 із наркотичним засобом - бупренорфіном масою 0,0009 г; поліетиленовий пакет експертної служби МВС №3695463 із наркотичним засобом - бупренорфіном масою 0,0007г; поліетиленовий пакет експертної служби МВС №3695467 із 19 чарунками «Subutex»; лезо скальпеля, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Нововолинського ВП - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Іваничівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя М.О.Федечко