Рішення № 97163061, 19.05.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2771/20

Провадження № 2/126/302/2021

"19" травня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Бершадського районного суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, мотивуючи позовні вимоги, тим, що сторони з 11.05.2019 року перебувають в зареєстрованому шлюбі. За час подружнього життя в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 . Подружнє життя сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Дитина проживає з позивачкою. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та потребує матеріальної допомоги для власного утримання. Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на її утримання до досягнення сином трирічного віку, хоча має реальну можливість надавати їй матеріальну допомогу. ЇЇ матеріальне становище вкрай скрутне. Тому вона звернулась в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання по 2000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить з відповідача стягнути на її користь 800 грн. витрат понесених на оплату правової допомоги адвокату.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказав, що не взмозі утримувати свою дружину, оскільки ніде не працює, проживає за рахунок своїх батьків. Просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 11.05.2019 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Уманським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 209, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 11.05.2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 , батьком якого є та в свідоцтві про народження зазначений відповідач, а матір`ю позивачка, що вбачається із свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого 07.02.2020 року.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачка не працює, так як перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, тому позбавлена можливості матеріально забезпечити себе, таким чином, потребує матеріального утримання з боку відповідача. Проте відповідач добровільно коштів на утримання дружини не надає.

Заперечень щодо вказаних обставин відповідач не висловив.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини щодо права дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу (ч.ч.1, 2 ст.75 СК України).

Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст.75 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України).

Утримання одному із подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч.ч.1, 2 ст. 77СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та взято до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання непрацездатної дружини, яка здійснює догляд за малолітньою дитиною та не працює, не надає. Доходів позивача не достатньо для самостійного утримання, оскільки вона на даний час не працює.

Суд вважає, що позов про стягнення з відповідача коштів на утримання ОСОБА_1 до досягнення сином трирічного віку підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості відповідачем сплачувати аліменти на утримання дружини. Відповідач є фізично здоровою людиною, може працювати та отримувати дохід, інших утриманців в нього немає. При цьому суд враховує, що позивачка не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, дитина проживає разом із нею, тому виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає, що при даних обставинах з відповідача слід стягнути аліменти на утримання позивачки, в розмірі 2000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, виходячи із вимог ст. 84 СК України.

Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, згідно розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу та квитанції про оплату № 81 від 17.12.2020 року позивачка сплатила адвокату Задніпровському І.Є. суму гонорару за надану правову допомогу в розмірі 800 гривень в рахунок оплати вартості наданих юридичних послуг.

За таких обставин суд вважає, що вказаний документ є належним доказом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 фактичних витрат на правничу допомогу в сумі 800 грн., внаслідок чого дані витрати саме в такій сумі підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст.75, 77, 79, 80, 84, 180-184, 191 СК України, ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; жителя АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 17.12.2020 і до досягнення дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , 840 грн. 80 коп. судового збору на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська 18/5 м. Київ, 01601 код ЄДРПОУ 26255795) отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 800 (вісімсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Г. Рудь