Ухвала суду № 97162454, 21.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

21.05.2021 Справа №607/8967/21 Провадження № 1-кс/607/2904/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Канюки Н.В., прокурора Романіва Д.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Баженова Д.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Дорощука І.М., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Ороновським С.І., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000661 від 19.05.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Юнокомунарівськ Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який має статус внутрішньо переміщеної особи, непрацюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України,

УСТАНОВИВ:

21.05.2021 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Дорощук І.М.звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що 18.05.2021 приблизно о 07 год. 30 хв. невідома особа, перебуваючи за адресою: вул. Б.Лепкого, 13, м. Тернопіль, шляхом підбору ключа проникла до автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки з гаманця викрала кошти в сумі 200 доларів США та 1200 грн.

За даним фактом 19.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та розпочате кримінальне провадження № 12021211040000661 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, 20.05.2021в період часу з 08 год. 30 хв. до 08 год. 45 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з автомобіля марки «Skoda» моделі «Fabia» синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився поблизу дитячого садочку № 25 на вул. Горбачевського, буд. 5 в м. Тернополі, викрав кошти у сумі приблизно 1300 грн, чим завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

За даним фактом 20.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості та розпочате кримінальне провадження № 12021211040000666 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

21.05.2021 прокурором Тернопільської окружної прокуратури винесено постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номерами № 12021211040000666 та № 12021211040000661 в кримінальне провадження під єдиним номером № 12021211040000661.

21.05.2021 в межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 18.05.2021 приблизно о 17 год. 30 хв. у ОСОБА_1 , який перебував неподалік дитячого садка, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 18.05.2021 приблизно о 17 год. 30 хв., перебуваючи неподалік дитячого садка, який знаходиться за адресою: вул. Б.Лепкого, буд. 13, м. Тернопіль, підійшов до автомобіля марки «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_1 , та, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, за допомогою універсального пристрою для зчитування сигналу охоронної системи автомобіля відкрив замки, після чого проник до салону автомобіля та з гаманця, який знаходився в салоні, викрав кошти в сумі 200 доларів США та 1200 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 6750 грн.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.05.2021 приблизно о 08 год. 30 хв. у ОСОБА_1 , який перебував неподалік дитячого садку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , виник повторний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 20.05.2021 приблизно о 08 год. 30 хв., перебуваючи неподалік дитячого садку, який знаходиться за адресою: вул. Горбачевського, буд. 5, м. Тернопіль, підійшов до автомобіля марки «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_2 , та, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів за допомогою універсального пристрою для зчитування сигналу охоронної системи автомобіля відкрив замки, після чого проник до салону автомобіля та з гаманця, який знаходився в салоні, викрав кошти в сумі та 1350 грн. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1350 грн.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021211040000661 від 19.05.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор Романів Д.Я. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що у межах іншого кримінального провадження ОСОБА_1 також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та до нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, що свідчить про те, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також зазначив, що просить застосувати заставу у мінімальному розмірі, який передбачений для даного виду кримінального правопорушення. Крім цього, прокурор визначив обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які вважає за необхідне покласти на підозрюваного.

У судовому засіданні захисник Баженов Д.В. заперечував проти клопотання з підстав недоведеності ризиків кримінального провадження. Зазначив, що у межах іншого кримінального провадження до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, але в подальшому такий запобіжний захід не був продовжений. При цьому ОСОБА_1 не переховується від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про те, що заявлений прокурором ризик не є недоведеним.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт в нічну пору доби. Додатково зазначив, що документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який він не здавав відповідному державному органу.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали, а також документи, надані у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000661 від 19.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

21.05.2021 у межах цього кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 19.05.2021; заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення від 20.05.2021; протокол огляду місця події від 20.05.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 20.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20.05.2021.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Крім цього, така обґрунтованість стороною захисту у судовому засіданні не заперечувалась та не спростовувалась.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідка у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу підозрюваний, будучи документованим паспортом громадянина України для виїзду за кордон, може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Більше того, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, вказане свідчить, що підозрюваний може переховуватись не тільки за кордоном, але і на непідконтрольній державним органам України території. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на потерпілих та свідка у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого та свідка, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни потерпілим та свідком своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Крім цього, зважаючи, що свідок є близьким другом підозрюваного, можливість такого впливу є досить високою.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з посяганням на власність, є доведеним стороною обвинувачення. Так, на даний час до суду у межах іншого кримінального провадження скерований обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України, в якому обвинуваченим є ОСОБА_1 . З огляду на принцип презумпції невинуватості вказане не свідчить про вчинення останнім такого кримінального правопорушення, однак є обставиною, яка враховується при застосуванні запобіжного заходу відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, враховуючи відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_1 і в подальшому може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

Також слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, міцність його соціальних зв`язків є середньою та що останній одружений, має постійне місце проживання, і доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, а також з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у запропонованому прокурором розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком та потерпілими у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Дорощука І.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040000661 від 19.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.07.2021.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021211040000661 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.05.2021.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідком та потерпілими у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 21.07.2021.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська