Ухвала суду № 97161964, 25.05.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/346/21

Номер провадження 2/699/300/21

УХВАЛА

про повернення позову

25.05.2021 рокум.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., ознайомившись із позовною заявою заступника керівника Смілянської окружної прокуратури (вул. Ю. Кондратюка, 25, м. Сміла, Черкаська область, 20700) в інтересах держави в особі: Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (вул. Шевченка, 42, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, 19402) до

ОСОБА_1 (місце реєстрації: с. Товтри, Застанівського району Чернівецької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ),

третя особа (на стороні позивача), яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне некомерційне підприємство «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області (вул. Ярослава Мудрого, 120, м. Корсунь-Шевченківський Черкаська область, 19402),

про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа (на стороні позивача), яка не заявляє самостійних вимог: Комунальне некомерційне підприємство «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури вважає, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявні підстави для втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.

Після отримання позовної заяви суд перед відкриттям провадження у справі з`ясовує, чи є підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, передбачені ст. ст. 185, 186 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

З позовом до суду в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області звернувся прокурор, який просить стягнути на користь держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області кошти у сумі 3830,22 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Пред`являючи вказаний позов прокурор зазначає, що ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22.01.2021 закрито провадження у кримінальній справі та звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням потерпілої з обвинуваченим. Заявник зазначає, що злочинними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких остання лікувалась у травматологічному відділенні КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня». Винуватість ОСОБА_1 доведена в суді під час розгляду кримінального провадження. Оскільки відповідач в добровільному порядку шкоду не відшкодовує, прокурор вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Вказане вище, на думку прокурора є підставою для звернення до суду з позовом саме в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності.

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У поданому позові, прокурор обґрунтував наявність «інтересів держави» завданням збитків закладу охорони здоров`я у зв`язку зі стаціонарним лікуванням потерпілої від злочину, тобто порушенням економічних інтересів КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» та Корсунь-Шевченківської міської ради.

Наведене на думку прокурора, вказує на необхідність прокурорського втручання з метою захисту інтересів держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів 1) не здійснює або 2) неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також 3) у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Перший та другий виключні випадки передбачають наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а третій - відсутність такого органу.

Суд не аналізує підстави для третього випадку, оскільки прокурор прямо зазначає у позові, що належним позивачем у цій справі є Корсунь-Шевченківська міська ради Черкаської області.

У перших двох випадках прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і має захищати інтереси держави.

Підстави представництва Прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці цих підстав.

У разі взяття судом до розгляду позову, поданого прокурором за відсутності встановлених законом підстав для представництва, ухвалене судове рішення може бути скасовано у зв`язку з допущенням суттєвих процесуальних порушень.

У своєму позові заступник керівника Смілянської окружної прокуратури зазначає що КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» були завдані матеріальні збитки у сумі 3830,22 грн. Засновником, власником та органом управління майна вказаної медичної установи є територіальна громада Корсунь-Шевченківської ОТГ в особі Корсунь-Шевченківської міської ради.

У додатках до позовної заяви міститься лист в.о. начальника Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури від 25.03.2021 №52/3-184вих-21, вручений 26.03.2021 представнику Корсунь-Шевченківської міської ради. У листі зазначається, що ОСОБА_1 вчинив злочин, внаслідок якого потерпіла ОСОБА_2 проходила лікування, чим медичному закладу були завдані збитки. Прокурор роз`яснює, що належним позивачем у справі є Корсунь-Шевченківська міська рада та просить негайно вирішити питання про захист інтересів держави шляхом подання позову про стягнення шкоди. У разі наявності об`єктивних чи суб`єктивних причин, які перешкоджають пред`явленню вказаного позову, прокурор просить у строк до 26.03.2021 надати відповідну інформацію з метою вирішення питання представництва.

У день отримання запиту прокурора, тобто 26.03.2021, міська рада надає відповідь листом № 03-01/832, з якого вбачається, що Корсунь-Шевченківська міська рада не була учасником кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , що створює складність у підготовці позову до суду та здійсненні представництва в судових засіданнях. Також зазначено, що оскільки порушене питання потребує негайного звернення до суду, то Корсунь-Шевченківська міська рада клопоче про подання такого позову Корсунь-Шевченківським відділом Смілянської прокуратури.

Перш за все є безпідставним висновок про необхідність негайного звернення до суду.

Крім того, відсутні підстави вважати, що належний орган місцевого самоврядування свідомо не здійснює захисту, оскільки Корсунь-Шевченківська міська рада прямо вказує, що інформація про наявність збитків не була відома. Надання відповіді на запит прокурора протягом одного дня свідчить про бажання вчинити дії, направлені на захист інтересів держави у цьому випадку.

Суд впевнений, що уповноважені працівники органу місцевого самоврядування спроможні зрозуміти зміст ухвали суду у кримінальній справі та підготовити цивільний позов. Тому суд критично ставиться до твердження Корсунь-Шевченківської міської ради щодо наявності складності у підготовці позову до суду, оскільки виходить з презумпції перебування на посадах в Корсунь-Шевченківській міській раді осіб з належним рівнем освіти та навиків роботи. В іншому випадку має виникати питання щодо відповідності займаним посадам працівників органу місцевого самоврядування, уповноважених на представництво інтересів органу у судових установах.

Бажання Корсунь-Шевченківської міської ради передати прокуратурі повноваження щодо підготовки позову не є підставою для представництва в розумінні приписів ст. 23 закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, суд дійшов висновку, що Корсунь-Шевченківська міська ради Черкаської області може самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав.

Підстав для звернення заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області з даною позовною заявою суд не вбачає.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ст. ст. 260-261, ст. 353 ЦПК України, п. 15 п. п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити Корсунь-Шевченківській міській раді Черкаської області до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЛітвінова Г. М.