Рішення № 9716146, 12.05.2010, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-6458\2009

Справа №2-1304\2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне )

12 травня 2010 року Фрунзенский районний суд м. Харкова у складі:

судді Тарасенко Л.М.

при секретарі Власовій Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

Позивач ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Харківське обласне управління ВАТ “Ощадбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1849 від 16 червня 2007 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 16 червня 2007 року Філія Харківське обласне управління ВАТ ”Державний ощадний банк” та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1849, згідно умов якого, відповідачу на 60 місяців були надані грошові кошти в сумі 8488,00 ( вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім ) доларів США. Відповідно умов зазначеного кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання щодо погашення суми кредиту щомісячно рівними частинами до 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між Позичальником та Банком було укладено договір застави майна № 2429 від 16.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2344. Право застави Позивача було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 13301289 від 05.07.2007 року.

Відповідно до п.1.2. Договору застави майна, предметом застави за цим Договором є рухоме майно, а саме: транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ модель 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, колір сірий, шасі (кузова, рами, коляска) НОМЕР_2, тип ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, повна маса 1515 кг, маса без навантаження, обєм двигуна 1596. Особливі відмітки ДИВ.ПІДТВ.Д/Р ЄГП 682349. 14.06.07.АОЭТ”АВТОМАР” ВМД 386114 КРЕДИТ ?ЩАДБАНК”, за договором купівлі-продажу № 14062007-3 від 14.06.2007 року.

Відповідач взяті на себе зобовязання не виконує, у звязку з чим станом на 15.12.2009 року виникла заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 7548,57 доларів США. Крім того, відповідно до умов п. 4.1.1. кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,03 % від суми платежу за кожний день прострочення, яка станом на 15.12.2009 року складає 186,09 доларів США. Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати за сплату державного мита у сумі 602,42 гривень та витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 120,00 гривень, сплачені позивачем при предявленні позову до суду.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Також надав суду письмову заяву зі згодою про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.

За таких обставин суд, вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, заперечення проти позову не надав.

За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Філія Харківське обласне управління ВАТ ”Державний ощадний банк” та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1849, згідно якого відповідачу на 60 місяців були надані грошові кошти в сумі 8488,00 ( вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім ) доларів США. Відповідно умов зазначеного кредитного договору відповідач прийняв на себе зобовязання щодо погашення суми кредиту щомісячно рівними частинами до 01 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між Позичальником та Банком було укладено договір застави майна № 2429 від 16.06.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2344. Право застави Позивача було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 13301289 від 05.07.2007 року.

Відповідно до умов п. 4.1.1. кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,03 % від суми платежу за кожний день прострочення.

Відповідачем ОСОБА_1 були допущені прострочення погашення суми кредиту у звязку з чим банк звернувся з позовною заявою до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору. Частиною ст. 192 ЦК України, визначено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Так згідно ЗУ ?ро банки і банківську діяльність”, ст. 47, 49, банки мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. А ст. 1049 ЦК України встановлює зобовязання позикодавця повернути грошові кошти у такій самій сумі.

Оскільки відповідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої речі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Враховуючи, що до відносин за кредитним договором застосовуються ті ж положення, що і за договором позики ( ч. 2 ст. 1054 ЦК України), позичальник зобовязаний повернути кредит в тій самій валюті, в якій ним отримано кредит.

Таким чином, право позивача здійснювати кредитування в іноземній валюті та, відповідно, обовязок відповідача повернути кошти в такій самій валюті встановлені діючим законодавством України та умовами укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору.

Згідно платіжних доручень, позивачем при предявленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 602,42 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258.

На підставі викладеного і керуючись ст.. ст. 11, 509, 526, 553, 611, 612, 1054 ЦК України, ст.. ст. 11, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Харківське обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства ?щадбанк” в особі філії - Харківське обласне управління МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600,р/р 37390005, заборгованість за кредитним договором у розмірі 7548 ,57 Доларів США, що відповідно до курсу купівлі-продажу долара США встановленого Національним банком України, станом на 12.05.2010р. становить 59829,21 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства ?щадбанк” в особі філії - Харківське обласне управління МФО 351823, ЄДРПОУ 09351600,р/р 37390005 судові витрати у сумі 602,42 ( шістсот дві ) гривні 42 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя: