Рішення № 97156800, 13.05.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №447/750/20

Провадження №2/443/637/21

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Мегабанк» звернувся до суду із позовом в якому, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №23-902-801-2-16-Г від 11.11.2016 в розмірі 5 696,05 грн., що складається із штрафу за кредитним договором у розмірі 5 696,05 грн. та судових витрат у розмірі 2 102,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 11 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір № 23-902-801-2-16-Г ,згідно з яким відповідачці було надано грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн., на строк з 11.11.2016 до 08.11.2019 включно, зі сплатою 15,00 процентів річних. Позивач перед відповідачкою свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, водночас відповідачка свої зобов`язання перед Банком не виконала внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 04.03.2020 становить 5 696,05 грн., що складається із штрафу за кредитним договором у розмірі 5 696,05 грн. яку в добровільному порядку не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 17.04.2020 справу за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 передано для розгляду за підсудністю в Жидачівський районний суд Львівської області./а.с.32/.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.09.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено суддю ОСОБА_2 для цього судового провадження./а.с.40/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 16.10.2020 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 22.02.2021./а.с.43-44/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 22.02.2021 справу розглядом відкладено на 13.05.2021 у зв`язку з неявкою сторін. /а.с.55/.

Розгляд справи по суті відбувся 13.05.2021 без участі сторін.

Представник позивача, АТ «Мегабанк», будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву не скористалася.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідачки не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.11.2016 між відповідачкою ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК», було укладено кредитний договір № 23-902-801-2-16-Г (з ануїтетними платежами). /а.с.4/

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (далі - Кредит) у розмірі 15 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується на умовах, передбачених Договором, повернути Кредит , сплатити проценти у розмірі 15,00% річних за користування Кредитом, комісійні винагороди та виконати всі інші зобов`язання згідно з Договором. /а.с.4/.

Згідно до п.п. 1.2, 1.3 Кредитного договору, кредит надається на строк з 11.11.2016 до 08.11.2019 включно, кредит надається на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою./а.с.4/ .

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячними ануїтетними платежами передбаченими Договором./а.с.4/.

Згідно з п. 3.2.3. Кредитного договору Відповідач зобов`язаний своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди на передбачених Договором умовах./а.с.4/.

Пунктом 4.5 Кредитного договору зазначено, що розмір щомісячного платежу станом 1 122,85 грн. (одна тисяча сто двадцять дві гривні 85 копійок). /а.с.4/.

Починаючи з квітня 2018 р., в порушення умов п.п. 1.1., 3.2.3., 4.2 Кредитного договору відповідачкою не сплачуються вчасно та в повному обсязі ануїтетні платежі за кредитом.

Станом на 04.03.2020 заборгованість за кредитом складає 5 696,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором /а.с.18/.

Згідно п. 4.10 Кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів комісійної винагороди понад 90 (дев`яносто) календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за Кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку Договору. З цього моменту Кредитодавець припиняє нарахування щомісячної винагороди, процентна ставка за Кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п. 4.8 цього Договору (0,1% процента річних, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник, сплачує штраф у розмірі, передбаченому п. 6.3. цього Договору./а.с.4/.

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 (дев`яносто) календарних днів, Відповідачка сплачує Позивачу штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту./а.с. 4 (на звороті)/.

Сума штрафу в розмірі 45% від суми кредиту, відповідно до п. 6.3. розділу 6 Кредитного договору становить 5 696,05 грн., підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 04.03.2020 та випискою з рахунку.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, грошові кошти та відсотки за їх користування не повертаються.

За правилами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З огляду на наведене, а також відсутність у суду можливості перевірити зазначені позивачем підстави щодо невиконання відповідачкою умов договору у частині повернення кредиту, через відсутність останньої у судовому засіданні, позов є таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачки також підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості , виписку по особовому рахунку відповідачки за період з 10.11.2016 по 29.02.2020 в яких відображено всі операції щодо отримання ОСОБА_1 кредиту, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником та наявність заборгованості.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачкою не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком у сумі 5 696,05 грн. Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Мегабанк» ( вул. Алчевських, буд.30, м. Харків 61002, МФО 351629, Код ЄДРПОУ 09804119) заборгованість за кредитним договором №23-902-801-2-16-Г від 11.11.2016 в розмірі 5 696 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Мегабанк» ( вул. Алчевських, буд.30 ,м. Харків 61002, МФО 351629, Код ЄДРПОУ 09804119) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п`ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.05.2021.

Суддя Р.Г. Равлінко