Рішення № 97156761, 13.05.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/2314/20 2-а/441/7/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2021 року Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

головуючого судді Українець П.Ф.

за участі секретаря Лихоносової Д.В.

представника Радовича Б.Р.

розглянувши відкрито в залі суду у м. Городок Львівської обл. справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18.12.2020р. звернувся з позовом до ГУНП у Львівській області, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн., мотивуючи тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою та винесення з порушенням законодавства, інше.

В суді ОСОБА_1 заперечив факт порушення ним 22.11.2020р. о 22 год. 45 хв., на АДРЕСА_1 , вимог п. 9.9 ПДР України, просить скасувати вищеозначену постанову.

Представник позивача в суді позов підтримав з мотивів у ньому наведених, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належно (а.с.28).

Заслухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року нагадав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються; межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обстави, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. (а.с. 3) ОСОБА_1 22.11.2020р. о 22 год. 45 хв. на вул. Гора, 3 у м. Комарно, керував автомобілем «KIA SPORTAGE» н.з. НОМЕР_1 , будучи непристебнутим паском безпеки, після зупинки поліцейськими не увімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив вимоги п. 9.9. ПДР України, скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, був оштрафований на 425 грн.

Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно п. 9.9 б) ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

ОСОБА_1 , як убачається із змісту позову та його пояснень в суді, заперечує факт порушення ним 22.11.2020р. о 22 год. 45 хв., на АДРЕСА_1 , вимог п. 9.9 ПДР України.

Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В оскаржуваній постанові серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідачем суду належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не надано.

Згідно зі ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право в т.ч. скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи вищенаведене, що відповідачем не доведено правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. слід скасувати, а провадження у справі - закрити.

З огляду на вимоги ст. ст. 132, 139, 143 ЦПК України, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь позивача 420 грн. 40 коп. судових витрат (а.с. 12).

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 132, 134, 139, 143, 241-246, 255, 286 КАС України ст.ст. 9, 245, 247, 258, 283, 285 КУпАП, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 814274 від 22.11.2020р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. – скасувати, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, шляхом падання апеляційної скарги через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.05.2021.

Суддя Українець П.Ф.