Рішення № 97155969, 17.05.2021, Оржицький районний суд Полтавської області

543/143/19

2/543/86/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2021 року смт Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі судді Грузман Т.В., секретаря судового засідання Степаненко Л.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) за участі третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро» (далі ПСП «ПриватАгро») про обчислення розміру заборгованості за аліментами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 19.02.2019 року звернулась до Оржицького районного суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Зміст первісного позову.

Позивач свої позовні вимоги мотивує наступним. Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02.04.2010 року на користь позивача стягнуто аліменти на утримання 2 неповнолітніх дітей ( 1999 та 2004 року народження) у розмірі 1/3 частина заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 16.04.2010 року було видано виконавчий лист № 2-87/2010 та передано до відділу ДВС. Коли старша донька, ОСОБА_6 досягла повноліття, з 11.03.2017 року з ОСОБА_5 стали стягуватись аліменти лише на утримання сина, а рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14.05.2018 року було відкореговано розмір аліментів на його утримання та стягнуто ј частина від всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З того часу, як з відповідача почали стягуватись аліменти на утримання дітей, батько всіляко ухиляється від регулярної сплати аліментних платежів, що призводить до існування регулярних заборгованостей.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.01.2019 року № 15.20-34/750 обчисленого Оржицьким районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області згідно виконавчого листа № 2-87/10 від 16.04.2010 року борг ОСОБА_5 зі сплати аліментів перед стягувачем становить 19229,96 грн.

З урахуванням положень ч.1 ст. 196 СК України із відповідача може стягуватись пеня за прострочення сплати заборгованості, але не більше від 100 відсотків заборгованості, тобто вищезазначену суму. Враховуючи вказане, позивач просить стягнути з відповідача 19229,96 грн. пені за прострочення сплати аліментів.

Зміст зустрічного позову.

05.09.2019 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 за участі третьої особи Оржицького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області про обчислення розміру заборгованості за аліментами.

За змістом зустрічного позову відповідач вказує. Державний виконавець здійснюючи обчислення розміру заборгованості допустив численні помилки, а тому такий розрахунок є неправомірним. У відповідача є на утриманні 2 дітей, на утримання дочки ОСОБА_7 , аліменти стягувались до її повноліття, тобто з 16.03.2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на утримання сина ОСОБА_8 продовжують стягуватись з 16.03.2010 року по 11.06.2022 року. Державним виконавцем регулярно здійснювалось обчислення розміру аліментів у 2017, 2018 році і такої заборгованості, яка відображена у розрахунку за 2019 рік відповідач не мав.

При формуванні розрахунку заборгованості станом на 29.01.2019 року державним виконавцем здійснено нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою, яка перебувала у власності відповідача тривалий час і не з його вини з отриманої орендної плати не утримувались аліментні платежі. Державному виконавцеві було достовірно відомо, що ОСОБА_5 має такий вид доходу, як орендна плата за користування земельною ділянкою, оскільки аліментні платежі утримувались з орендної плати за період з 2014 по 2017 роки. За «Інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків» від 12.12.2017 року ОСОБА_5 лише у 2010 році отримував доходи від здачі майна в оренду, в інших періодах ОСОБА_5 отримував дохід від надання майна в лізинг. Проаналізувавши зміст розрахунків заборгованості по аліментам за різні періоди, стало зрозуміло, що лише у розрахунку від 29.01.2019 року виникли певні заборгованості, який у попередніх розрахунках за 2017-2018 роки не відображались. У спірному розрахунку допущені арифметичні помилки, які не вірно вказують на існуючу заборгованість та ту заборгованість, яку обчислив державний виконавець.

З урахуванням вказаного, відповідач просить провести обчислення розміру заборгованості за аліментами, які повинен сплачувати ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 за виконавчим листом № 2-87/10 від 16.04.2010 року станом на 29.01.2019 року у розмірі 319,46 грн.

Рух справи в суді.

04.03.2019 року відкрито провадження за первісним позовом, справу призначено у судове засідання на 27.05.2019 року. 27.05.2019 року винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Ухвалою від 12.08.2019 року задоволено заяву головуючого Смілянського Є.А. про самовідвід. 14.08.2019 року справу прийнято до провадження суддею Грузман Т.В. та призначено судовий розгляд на 06.09.2019 року. Ухвалою суду від 06.09.2019 року прийнято до провадження зустрічний позов відповідача. Справи об`єднано в одне провадження та справі присвоєно номер №543/143/19 номер провадження 2/543/169/19. Залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Здійснено перехід від спрощеного провадження до розгляду справи у загальному позовному провадженні. 07.11.2019 року залучено до участі у розгляді справи у якості співвідповідача Оржицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. Ухвалою суду від 06.12.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.01.2020 року. Згідно ухвали від 20.01.2020 року визнано явку у судове засідання представника третьої особи приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро» обов`язковою. 19.05.2020 року по справі призначено судово-економічну експертизу. Провадження зупинено до її проведення. Ухвалою суду від 04.02.2021 року провадження по справі поновлено, справу призначено до судового розгляду на 19.02.2021 року. Згідно ухвали суду від 20.04.2021 року здійснено заміну співвідповідача Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на Оржицький районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми).

Позиції учасників процесу в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримали, заперечують стосовно зустрічного позову. Борг, який встановлено у розрахунку станом на 29.01.2019 року є документально підтверджений з огляду на матеріали виконавчого провадження. Вказане нарахування заборгованості здійснювалось за зверненням отримувача аліментів та за сприяння керівництва обласної виконавчої служби. Такий розрахунок з визначенням боргу у розмірі 19229,96 грн. є повністю доведений матеріалами справи. Висновок судово-економічної експертизи складений з великою кількістю порушень, у нього викладені недостовірні відомості. Експертом взято до відома виплати боржника на адресу повнолітньої дочки, яка відношення до даної справи взагалі не має. Так, як законодавством, а саме ч.1 ст. 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів у вигляді неустойки, просять її стягнути з боржника. Зустрічний позов до задоволення не підлягає, оскільки саме державний виконавець визначає розмір заборгованості по аліментам.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник заперечують щодо задоволення первісного позову, оскільки борг перед ОСОБА_4 у тому розмірі , який визначила виконавча служба не доводиться, як матеріалами справи, так і виконавчим провадженням. Винної поведінки з боку відповідача не було, оскільки виконавчі листи щодо стягнення аліментів на утримання 2 його дітей перебували на виконанні у відділі ДВС, платник аліментів жодним чином не ухилявся від їх сплати. Безконтрольне утримання та перерахування коштів на адресу його повнолітньої доньки ОСОБА_6 відбулось за сприяння та безпосередньої участі, як державного виконавця, так і ПСП «ПриватАгро». Зустрічний позов підтримує, оскільки судовий експерт визначив суму заборгованості по аліментам у розмірі 663,97 грн., що відповідає дійсності та об`єктивно досліджено фахівцем.

Представник відповідача Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) вважає, що аліменти нараховувались по середньостатистичним даним по регіону. При цьому нарахування аліментів здійснювалось на виплати по орендній платі та згідно квитанцій про добровільну сплату платником аліментів. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПСП «ПриватАгро» у поясненнях по справі ( а.с 82-85 т.2) вказала, що, що відповідачем при зверненні до суду обрано не належний спосіб захисту своїх прав, оскільки питання про визначення розміру заборгованості повинно розглядатися у межах звернення сторони виконавчого провадження до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Встановлені судом обставини та правові висновки.

За змістом матеріалів справи встановлено, що рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02.04.2010 року на користь позивача стягнуто аліменти на утримання 2 неповнолітніх дітей ( 1999 та 2004 року народження) у розмірі 1/3 частина заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 16.04.2010 року було видано виконавчий лист № 2-87/2010 та передано до відділу ДВС. Коли старша донька, ОСОБА_6 досягла повноліття, з 11.03.2017 року з ОСОБА_5 стали стягуватись аліменти лише на утримання сина, а рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 14.05.2018 року було відкореговано розмір аліментів на його утримання та стягнуто ј частина від всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.01.2019 року № 15.20-34/750 обчисленого Оржицьким районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області згідно виконавчого листа № 2-87/10 від 16.04.2010 року борг ОСОБА_5 зі сплати аліментів перед стягувачем становить 19229,96 грн.

За змістом контррозрахунку відповідача ( а.с. 91-99 т.1) станом на 29.01.2019 року заборгованість ОСОБА_5 по аліментам становить 319,46 грн.

За матеріалами справи було призначено судово-економічну експертизу № 14019 від 25.01.2021 року згідно, якої встановлено, що за період з березня 2010 року по січень 2019 року заборгованість ОСОБА_5 по аліментам у сумі 19229,96 грн. документально не підтверджується.

20.06.2017 року відділом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54171318 згідно якого за змістом рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області видано виконавчий лист № 539/842/17 від 19.05.2017 року за позовом повнолітньої дочки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мають стягуватись аліменти у розмірі 1/3 частина з усіх видів доходів (заробітку) починаючи з 29.03.2017 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку ( а.с. 130-131 т.2). На виконання вказаного рішення суду, відділом ДВС 22.06.2017 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію ( соціальну допомогу), стипендію та інші доходи боржника та зобов`язано ПСП «ПриватАгро» здійснювати утримання аліментних платежів на користь ОСОБА_6 з земельного паю, де заборгованість становить лише 1570,33 грн. ( а. с. 153 т.1). 27.07.2017 року вказаний державний виконавець звертається до ПСП «ПриватАгро» з листом № 11.20-35/3758, згідно якого вказує про існування заборгованості по виконавчому листу на користь ОСОБА_6 у розмірі 3150,33 грн. та прохає перерахувати вказані кошти на її картковий рахунок ( а.с. 9 т.2). У подальшому, а саме 14.08.2017 року державний виконавець Таран О.О. звертається до вищевказаного суб`єкта господарювання з вимогою за даним виконавчим листом аліментні платежі, які стягуються з ОСОБА_5 перераховувати на депозитний рахунок відділу ДВС. 21.08.2017 року згідно платіжного доручення № 1527 від 21.08.2017 року ПСП «ПриватАгро» перерахувало кошти у розмірі 12962,42 грн. на картковий рахунок ОСОБА_6 , про що видано довідку № 71 від 27.09.2017 року (а.с. 155-156 т.1), що значно перевищує існуючу заборгованість по даному виконавчому листу (1570,33 грн. чи 3150,33 грн.). У подальшому ОСОБА_6 припинила навчання, але про вказане не інформувала ні відділ державної виконавчої служби, ні підприємство, яке зарахоувало кошти на її картковий рахунок. За змістом довідки Оржицького районного відділу ДВС станом на 16.04.2018 року по даному виконавчому листу відсутня заборгованість та існує переплата у розмірі 10286,12 грн. ( а.с. 157 т.1).

За змістом рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.04.2017 року справа № 539/842/17 вказану переплату стягнуто з ОСОБА_6 , як надміру сплачені.

У судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які пояснили, що являються відповідно бухгалтером та заступником головного бухгалтера ПСП «ПриватАгро», які повідомили, що виплата орендної плати відповідачеві здійснювалась з урахуванням аліментних зобов`язань. Державний виконавець відділу ДВС направляв листи на адресу підприємства щодо перерахування коштів на картковий рахунок на адресу ОСОБА_6 , які були взяті до уваги та виконано його вимогу. На даний час у підприємства наявні лише частково дані про те, яким чином нараховувалась та здійснювалось утримання аліментів на користь ОСОБА_4 . Всі ті, відомості, які є на підприємстві - надані суду, але вони не повністю відображають картину отримання відповідачем орендної плати від передачі в оренду земельних ділянок.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина(частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

З огляду на те, що боржником у судовому засіданні доведено, що його вини у несвоєчасній виплаті аліментів на користь позивача немає, то у задоволенні первісного позову слід відмовити. При цьому судом враховується, що при виконанні рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 14.05.2018 року, яким було відкореговано розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_8 та згідно якого стягнуто з ОСОБА_5 ј частина від всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області видано виконавчий лист № 539/842/17 від 19.05.2017 року за позовом повнолітньої дочки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яким мають стягуватись аліменти у розмірі 1/3 частина з усіх видів доходів (заробітку) починаючи з 29.03.2017 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 річного віку, саме платником аліментів не допущено винних дій з приводу перерахування чи не перерахування коштів ОСОБА_4 та його дочці ОСОБА_6 , то і підстав для стягнення з нього пені не вбачається. Саме не належне виконання обов`язків державним виконавцем передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» призвело до безпідставного нарахування заборгованості ОСОБА_5 станом на 29.01.2019 року у розмірі 19229,96 грн., яка спростована висновком судово-економічної експертизи від 25.01.2021 № 14019.

На запитання суду, стосовно призначення додаткової, повторної, комісійної чи іншої експертизи по справі, сторони клопотань не заявляли.

Відносно зустрічного позову позиція суду наступна.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи обов`язки.

Вказаний правовий висновок відображено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справа №464/6206/18, провадження № 61-18142св19.

З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою про обчислення розміру заборгованості за аліментами, а не зі скаргою на дії державного виконавця у межах ст. 447 ЦПК України, то суд вважає, що ним обрано не вірний спосіб захисту своїх цивільних прав та обов`язків, що слугує підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог. Вказаний висновок суду відповідає змісту п. 99 Постанови Великої палати Верховного суду по справі № 910/10011/19де зазначено, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України між сторонами не розподіляються через відмову у задоволенні позовних вимог сторін.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) за участі третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро» про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , Оржицького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми) за участі третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро» про обчислення розміру заборгованості за аліментами – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Оржицький районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Оржицький районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Суми), 37700 смт.Оржиця вул.Центральна, 22 Полтавської області , код ЄДРПОУ 34387844

Приватне сільськогосподарське підприємство «ПриватАгро» 37700 смт.Оржиця вул.Миру, 46 Полтавської області , код ЄДРПОУ 32413243.

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2021 року.

Суддя: Т.В. Грузман