Рішення № 97155458, 13.05.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/294/21 Провадження № 2/304/202/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/294/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Перечинської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового трьохмісячного строку для прийняття спадщини з дня набрання рішенням законної сили за мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 – мама ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку у спільному майні подружжя, а саме житловому будинку АДРЕСА_1 . Так, ще за життя мама склала заповіт, за яким вказану частку будинку та все належне їй майно заповіла йому, своєму сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Про існування заповіту він не знав, ніхто його про нього не повідомляв; знайшли такий з братом, відповідачем ОСОБА_2 , тільки цього року, коли наводили лад у батьківському будинку. Після цього він відразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак останній у видачі свідоцтва про право на спадщину йому відмовив у силу положень ст. 1272 ЦК України, тобто через пропуск строку для прийняття спадщини. Враховуючи наведене та те, що ні нотаріус, ні посадова особа органу місцевого самоврядування не повідомляла його, як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення у пресі, про існування такого заповіту, внаслідок чого він не знав про нього, вказане свідчить про поважність строку для прийняття спадщини, тому просить позов задовольнити.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, задовольнити позов у повному обсязі та не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат.

Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача в підготовче судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та не заперечила щодо задоволення позову. Свою позицію мотивувала тим, що підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Серед таких поважних причин визначається, зокрема, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17).

У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 – мама зазначених сторін ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 09 лютого 2021 року, та серії НОМЕР_2 , виданим Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 19 червня 2019 року, відповідно (а. с. 5, 6, 9-11).

Також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя від 20 травня 1959 року, зареєстрованому в реєстрі за № 604, ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_1 , яка проживає по АДРЕСА_2 , належить 1/2 частина у спільному майні подружжя, в тому числі в домобудівлі АДРЕСА_2 . Право власності на 1/2 частину зазначеного будинку зареєстроване за нею в Ужгородському міжміському бюро технічної інвентаризації 25 травня 1959 року та записано в реєстрову книгу під № 418 (а. с. 8).

Крім цього встановлено, що відповідно до заповіту від 25 травня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Перечинської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 498, ОСОБА_3 на випадок смерті належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_2 та все належне їй майно і все те, що буде належати їй на день смерті за законом заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 7).

Згідно довідки Перечинської міської ради № 232 від 23 лютого 2021 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_2 , 1950 року народження (а. с. 12). У той же час, за даними, що містяться у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області 01 березня 2007 року, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 23 листопада 1988 року є АДРЕСА_3 (а. с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно повідомлення в.о. завідувача Перечинською державною нотаріальною конторою № 38/01-16 від 02 квітня 2021 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заведена (а. с. 36-37).

Відповідно до повідомлення в.о. завідувача Перечинською державною нотаріальною конторою за вих. № 19/01-16 від 19 лютого 2021 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини за спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідно до ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що спадщину не прийняв (а. с. 14).

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 про наявність заповіту не знав, а нотаріусом жодних дій для уникнення ним пропуску шестимісячного строку вжито не було.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України суд може за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Однак, нотаріус наявність заповіту за даними Спадкового реєстру не перевірив та відповідно виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця, не здійснював.

За таких обставин, суд вважає, що необізнаність ОСОБА_1 про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, внаслідок чого позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, відтак відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує її при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 26 від 11 березня 2021 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 908 грн. судового збору (а. с. 15).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених ним судових витрат, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке його волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) та Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, № 16; код в ЄДРПОУ 04351274) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини — задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 за покійною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий: Ганько І. І.