Рішення № 97155349, 19.05.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4816/20

2/303/1103/21

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гребенюк Олександра Сергійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гребенюк О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 16.08.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір б/н, згідно якого остання отримала кредит. Однак, відповідач ОСОБА_1 всупереч Закону та умовам договору своїх зобов`язань перед позивачем не виконала, внаслідок чого станом на 14.07.2020 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 36604,25 гривень.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Гребенюк О.С. в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позов задоволити з мотивів викладених в ньому.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Крім цього, подала до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України визначена письмова форма укладення кредитного договору.

За вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до Заяви та умовам і правилам надання банківських послуг від 16.08.2007 року, відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача кредит (а.с. 25-40).

Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.07.2020 року становить 36 604,25 гривень, яка складається з 28 977,93 гривень за тілом кредита в тому числі: поточним тілом кредита – 0 гривень, 28 977,93 гривень простороченим тілом кредита та 7 626,32 гривень заборгованість по пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати, зокрема, надання послуг кожному, хто до неї звернеться (зокрема, банківське обслуговування); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання полягає у приєднанні другої сторони до запропонованого договору в цілому, а його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За замістом статей 526, 1048, 1054, 1055 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України), відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Отже, в Заяві, крім інформації щодо послуги, яку просить надати клієнт, повинно міститись також розмір і порядок розрахунків щомісячного Платежу (залежно від виду платіжної картки), і така інформація повинна також міститись у Пам`ятці Клієнта або Довідці про умови кредитування.

Суд констатує, що із Анкети-заяви, підписаної відповідачем 16.08.2007 року, неможливо встановити на отримання яких саме банківських послуг було волевиявлення ОСОБА_1 , сама по собі Анкета-заява не містить відомостей, які б вказували на домовленість сторін про розмір зміну кредитного ліміту, підтвердження видачі позивачем та одержання відповідачем певної кредитної картки.

Отже, надані позивачем до суду докази не дають можливості встановити істотні умови кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) у Постанові від 03 липня 2019 року зазначила, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Посилання представника позивача на Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17) зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту і Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Із позовної заяви слідує, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківськихпослуг» та «Тарифи Банку». Отже підписавши заяву між сторонами, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором.

Разом з тим, відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 14.07.2020 року заборгованість за поточним тілом кредиту у відповідача відсутня, а прострочене тіло кредиту у розмірі 28 977,93 гривень не підлягає стягненню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачем кредитних коштів). Крім цього, із Довідки про зміни умов коредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що зміну кредитного ліміту було здійснено 17.04.2019 року, однак кредитний ліміт становив 0 (нуль) гривень.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити саме з підстав недоведеністю та необгрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 611, 1048-1050, 1054 ЦКУкраїни, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264 ЦПКУкраїни, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.08.2007 року у розмірі 36 604 (тридцять шість тисяч шістсот чотири) гривні 25 копійок - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів здня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження 49094, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 19.05.2021 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір