Ухвала суду № 97153207, 24.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7409/21

Провадження № 1-кп/161/752/21

У Х В А Л А

про відмову у клопотанні про арешт майна

м. Луцьк 24 травня 2021 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого-судді Полюшко А.В., за участі секретаря Ярмолюк І.С., прокурора Луцької окружної прокуратури Іщика А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , захисника Карпука М.С., представника потерпілого Комарницької-Михальчук О.Є., провівши у приміщенні суду судове засідання по розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12021035580000644, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 22.04.2021 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження №12021035580000644 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

14.05.2021 до суду надійшло клопотання потерпілого ОСОБА_2 про арешт майна ОСОБА_1 для забезпечення цивільного позову, а саме: автомобіля марки «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в., з забороною його розпорядження.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, заслухавши думку прокурора, який щодо поданого клопотання покладався на розсуду суду, думку обвинуваченого та захисника, які заперечували щодо арешту вищевказаного майна, думку потерпілого та його представника, які, кожен зокрема, підтримали подане клопотання, приходжу до висновку, що в клопотанні про арешт майна слід відмовити.

Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.4 ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.6 ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.3 ст.171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог. Згідно матеріалів цивільного позову загальний розмір понесеної шкоди на день внесення клопотання становить 450 грн, наявність іншої шкоди на даний час точно не визначена та носить майбутній характер витрат. Частиною другою п.4 та п.5 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен врахувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На думку суду, арешт на автомобіль марки «SKODA FABIA» д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 р.в, що належить обвинуваченому ОСОБА_1 не може бути накладено, в зв`язку з неспівмірністю із розміром шкоди, визначеним у позовній заяві, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на вказане майно.

На підставі наведеного, керуючись ст.170-173 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_2 щодо арешту майна – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко