Рішення № 97152246, 20.05.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 456/839/21

Провадження № 2/588/244/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Лободи Т.С., представника позивачів ОСОБА_1 , представника відповідача Мамедової І.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення страхового відшкодування,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивачів - адвокат Ільків М.М. звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування мотивуючи вимоги тим, що 25.03.2019 близько 20 год. 00 хв. в районі 79 км автодороги «Харків-Охтирка» автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 в результаті чого останній загинув на місці події.

Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ СК «Арсенал Страхування».

23.04.2019 на адресу ПАТ СК «Арсенал Страхування» було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування у інтересах матері загиблого - ОСОБА_2 , а 16.06.2019 на адресу ПАТ СК «Арсенал Страхування» було надіслано заяву про долучення документів та виплату страхового відшкодування у інтересах матері загиблого - ОСОБА_2 , та доньки загиблого - ОСОБА_6 в інтересах якої діє ОСОБА_3 .

Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складає 200 000 грн., з яких: ОСОБА_2 до виплати становить 57918,00 грн. (25038,00 грн. - відшкодування моральної школи, 32880,00 грн - витрати на поховання); ОСОБА_6 - 175266,00 грн. (25038,00 грн. моральна шкода та 150 228 грн. - відшкодування утриманцю), однак у межах встановленого ліміту страхового відшкодування до виплати підлягає 142 082 грн.

Листом від 22.07.2019 страховою компанією було повідомлено про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування через відсутність рішення по кримінальній справі за фактом вказаної ДТП, з посиланням на п.36.2 ст. 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачі вважають таке рішення про зупинення строку розгляду справи про виплату страхового відшкодування через відсутність постанови/вироку безпідставним та таким, що порушує їх права як потерпілих на отримання страхового відшкодування, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула третя особа - пішохід, тому цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки «VOLKSWAGEN Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в силу вимог ст. 1166, 1187 ЦК настає незалежно від вини.

Також представник позивачів зазначив, що оскільки з моменту отримання страховою компанією заяви про виплату страхового відшкодування минуло більше 90 днів, а потерпілі не отримали належного страхового відшкодування, тому з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 15354 грн. 90 коп., а також 3% річних від простроченої суми боргу - 2004 грн. 12 коп. та інфляційні втрати у розмірі 1279 грн. 29 коп.

Крім того, представник позивачів просив стягнути з відповідача на користь позивачів понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у розмірі по 5 000 грн. кожному з позивачів.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.02.2021 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до ПАТ "СК "Арсенал Страхування" про стягнення страхового відшкодування були роз`єднані позовні вимоги та виділені у самостійне провадження вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ПАТ "СК "Арсенал Страхування" про стягнення страхового відшкодування. Виділене провадження було передано за підсудністю до Тростянецького районного суду Сумської області.

Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області 24.03.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення страхового відшкодування було прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивачів заявлений позов підтримав з підстав зазначених у ньому, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечила проти позову посилаючись на те, що доки тривало досудове розслідування у кримінальному провадженні строк для виплати страхового відшкодування не настав. Також представник відповідача звернула увагу на те, що витрати на поховання та ритуальні послуги не були понесені саме позивачкою ОСОБА_2 , а витрати на виготовлення пам`ятника не підтверджені доказами.

Крім того, представник позивачів та представник відповідача просили врахувати подані ними заяви по суті справи до Стрийського міськрайонного суду Львівської області до виділення даної цивільної справи у самостійне провадження.

Заслухавши пояснення представника позивачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами мають місце цивільні правовідносинипов`язані з виконанням зобов`язань за договором страхування,позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що25.03.2019 близько 20 год. 00 хв. в районі 79 км автодороги «Харків-Охтирка» сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «VOLKSWAGEN Multivan» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. За фактом даної дорожньо-транспортної пригоди 26.03.2019 було зареєстровано кримінальне провадження №12019220000000396 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області Пуляєва А.С. від 29.01.2021 було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220000000396 від 26.03.2019, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (том 1 а.с. 18, 192, 241-242).

Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області 27.03.2019 (том 1 а.с.21).

Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «VOLKSWAGEN Multivan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно полісу №АО3418261 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (том 1 а.с. 19, 193).

Позивачка ОСОБА_2 доводиться матір`ю загиблого ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Тростянецьким районним відділом реєстрації актів громадянського стану Сумської області 04.06.1997 (том 1 а.с.20, 194).

Відповідно до довідки Тростянецької міської ради Сумської області від 09.04.2019 № 2433 ОСОБА_5 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьками ОСОБА_10 , 1963 року народження та ОСОБА_2 , 1962 року народження (том 1 а.с.30, 203).

Позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 та рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 04.02.2020 (том 1 а.с. 221-223, том 2 а.с. 14, 15-16).

Відповідно до довідки виданої Управлінням соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації від 19.06.2020 № 205 ОСОБА_3 знаходиться на обліку та отримує соціальну допомогу дитині померлого годувальника (донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 26.03.2019 (том 1 а.с.239).

Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_10 відмовився від своєї частки страхового відшкодування на користь дружини ОСОБА_2 (том 1 а.с.202).

23.04.2019 ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» було направлено на адресу ПрАТ СК «Арсенал Страхування» заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_2 , як матері потерпілого ОСОБА_5 , який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 82 956 грн, з яких 50 076 грн моральна шкода та 32 880 грн витрати на поховання (том 1 а.с.16-17, 190-191).

На вказану заяву про виплату страхового відшкодування ПрАТ СК «Арсенал Страхування» листом від 14.05.2019 було надано відповідь у якій повідомлено про те, що перебіг строку для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування на підставі п.п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» припиняється до отримання страховиком відомостей про набрання законної сили рішенням по кримінальній справі. Також ПрАТ СК «Арсенал Страхування» просило повідомити про інших осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування та надати інформацію про спорудження надгробного пам`ятника (том 1 а.с. 41, 214).

16.06.2020 ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» було направлено на адресу ПрАТ СК «Арсенал Страхування» заяву про долучення документів та виплату страхового відшкодування у інтересах матері потерпілого - ОСОБА_2 , та доньки потерпілого - ОСОБА_6 в інтересах якої діє ОСОБА_3 . Зокрема ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» просив здійснити виплату страхового відшкодування: моральної шкоди у розмірі 25 038 грн та витрати на поховання у розмірі 32 880 для ОСОБА_2 ; моральної шкоди у розмірі 25 038 грн та відшкодування на утримання у розмірі 150 228 для ОСОБА_6 (том 1 а.с.44-46, 217-219).

06.08.2020 ТОВ «Центр Автовиплат Поліс» було направлено на адресу ПрАТ СК «Арсенал Страхування» досудову вимогу про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах доньки потерпілого - ОСОБА_6 в межах ліміту відповідальності в розмірі 200 000 грн (том 1 а.с. 228-231).

На момент ухвалення судом рішення у даній справі страхове відшкодування позивачам не сплачено, що ствердив представник позивачів та не заперечила представник відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-ІV (далі - Закон №1961-ІV) є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно пункту 22.1. ст. 22 Закону №1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 23.1. ст. 23 Закону №1961-ІV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно з пунктом 27.1. ст. 27 Закону №1961-ІV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону №1961-ІV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-ІV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

В порушення вищевикладених норм чинного законодавства ПрАТ «СК» Арсенал Страхування» не здійснила виплату позивачам страхового відшкодування у встановлений строк призупинивши розгляд заяви про виплату страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те що доки тривало досудове розслідування у кримінальному провадженні строк для виплати страхового відшкодування не настав, оскільки відповідно до положень п.п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перебіг строку виконання обов`язку страховика прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його припиняється лише у разі, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. У даному випадку, дорожньо-транспортна пригода не розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі. За фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.03.2019 проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220000000396, яке постановою слідчого від 29.01.2021 було закрито. Більш того, що навіть після закриття кримінального провадження, тобто прийняття остаточного рішення у кримінальному провадження страховик не здійснив виплату відповідних страхових відшкодувань потерпілим.

Відтак, суд приходить до переконання, що призупинення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ПАТ «СК» Арсенал Страхування» через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та такою, що порушує право позивачів на отримання страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 27.2 ст. 27 Закону №1961-ІV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно ч. 1 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року становила 4173 гривень. Отже загальний розмір відшкодування утриманцям померлого ОСОБА_5 становить 150 228 грн. (36x4173 = 150 228грн.).

На підставі вищевикладеного, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зобов`язана відшкодувати ОСОБА_6 , як дитині загиблого страхове відшкодування утриманцям у розмірі 150 228 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За правилами частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 8 постанови від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно пункту 27.3 ст. 27 Закону №1961-ІV страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як зазначав суд вище, відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2019 року становила 4173 гривень. Отже загальний розмір відшкодування моральної шкоди стосовно померлогоОСОБА_5 становить 50076 грн. (12x4173 = 50076 грн).

Представник відповідача не заперечила щодо заявленого позивачами розміру моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи вимоги розумності і справедливості, а також встановлений Законом №1961-ІV загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю фізичної особи суд вважає, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зобов`язана відшкодувати моральну шкоду завдану смертю ОСОБА_5 його дружині ОСОБА_2 , а також його дитині ОСОБА_6 у розмірі 25 038 грн. кожному з них.

Відповідно до пункту 27.4 ст. 27 Закону №1961-ІV страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Отже загальний розмір відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлогоОСОБА_5 становить 50076 грн. (12x4173 = 50076грн.).

На підтвердження розміру понесених витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлогоОСОБА_5 представником позивачів надано квитанцію до прибуткового касового ордера, накладну, свідоцтво платника єдиного податку з яких вбачається, що приватний підприємець ОСОБА_11 , який здійснює діяльність із виробництва виробів з бетону, гіпсу та цементу прийняв від ОСОБА_10 кошти у розмірі 25 000 грн за виготовлення та оформлення гранітного обеліску. Також представником позивачів надано квитанцію до прибуткового касового ордера, накладну, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік платника податків з яких вбачається, що ОСОБА_10 сплатив приватному підприємству «Коррунд» кошти у розмірі 7880 грн за надання ритуальних послуг, зокрема: 4500 грн за труну; 1500 грн за копання могили; 1000 грн а/т обслуговування поховання; 520 грн за ритуальний вінок; 360 хрест (том 1 а.с. 31-37, 204-210).

Суд приймає вказані докази як належні, допустимі та достатні на підтвердження розміру понесених витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлогоОСОБА_5 оскільки такі кошти були фактично понесені батьком померлого. Крім того, представником відповідача не надано доказів на спростування цих обставин у зв`язку з чим у суду відсутні розумні сумніви у тому, що вказані кошти були витрачені саме на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлого ОСОБА_5 .

Також суд вважає необхідним зазначити, що спорудження надгробного пам`ятника є поетапним процесом, який передбачає спочатку виготовлення намогильної споруди, а потім встановлення цієї споруди на могилі померлого.

У зв`язку з наведеним, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що витрати на виготовлення пам`ятника не підтверджені доказами.

Зважаючи на те, що ОСОБА_10 відмовився від своєї частки страхового відшкодування на користь дружини ОСОБА_2 , тому з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь останньої підлягають стягненню фактично понесені та документально підтверджені витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника померлого ОСОБА_5 у розмірі 32 880 грн.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 3% річних та інфляційних втрат за період з 23.07.2019 по 15.09.2020, суд приходить до переконання, що такі вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір являється обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 36.5 ст. 36 Закону №1961-ІV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки, з моменту отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування минуло більше 90 днів і таке відшкодування не було виплачено з вини страховика, тому останній на підставі п.36.5 Закону №1961-ІV зобов`язаний сплатити позивачці ОСОБА_2 пеню за кожен день прострочення виплати суми страхового відшкодування, яка їй належить, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за період з 23.07.2019 по 15.09.2020 у розмірі 15354 грн 90 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пунктах 44 та 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення».

Так як зобов`язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, тому таке зобов`язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 № 639/9965/15-ц, яку суд у відповідності до ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

У зв`язку з вищенаведеним, оскільки ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» прострочило виконання грошового зобов`язання за період з 23.07.2019 по 15.09.2020, тому на користь позивачки ОСОБА_2 підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми, що становить 2004 грн 12 коп., а також інфляційні втрати у розмірі 1279 грн 29 коп.

Отже, позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, при визначенні загальної суми страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь позивачів суд враховує, що розмір страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілих станом на 25.03.2019, відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09.07.2020 №566 становив 200 000 грн на одного потерпілого.

Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного судочинства відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 038 грн та страхове відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 32 880 грн, а усього разом 57918 грн. Також суд вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 038 грн та страхове відшкодування утриманцям у розмірі 150 228 грн, а усього разом у межах встановленого ліміту виплати страхового відшкодування 142 082 грн.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу(стаття 133 ЦПК України).

Враховуючи, що позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачами судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі по 5000 грн кожної з них, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивачів в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: описи наданих послуг позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно договору про надання правової допомоги на суму по 5000 грн кожній з позивачок; квитанції до прибуткового касового ордеру № 28, 29, кожен на суму по 5000 грн; докази направлення відповідачу описів наданих послуг; ордери на надання правової допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокатом Ільків М.М. від 15.09.2020; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (том 1 а.с. 161-168, 233-235).

Указані докази підтверджують факт понесення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі по 5000 грн кожній.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, понесені позивачками у цій справі витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача в розмірі по 5000 грн на кожну з позивачок.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 038 (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) гривень та страхове відшкодування витрат на поховання у розмірі 32 880 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень, а усього разом 57918 (п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 038 (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) гривень та страхове відшкодування утриманцям у розмірі 150 228 (сто п`ятдесят тисяч двісті двадцять вісім) гривень, а усього разом у межах встановленого ліміту виплати страхового відшкодування 142 082 (сто сорок дві тисячі вісімдесят дві) гривні.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 15 354 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят чотри) гривні 90 копійок, 3% річних у розмірі 2 004 (дві тисячі чотири) гривні 12 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев`ять) гривень 29 копійок, а усього разом 18 638 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 31 копійку.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" судовий збір у розмірі 2 100 (дві тисячі сто) гривень у дохід держави.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" адреса місцезнаходження: вул.Борщагівська, 154, м. Київ, код ЄДРПОУ 33908322.

Повне рішення суду складено 24.05.2021.

Суддя О. О. Огієнко