Ухвала суду № 97150761, 25.05.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6361/21

Провадження № 2-а/263/129/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ГАА №413541від 20.05.2021.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 161 КАС України, що зумовлює необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративної позовної заяви до суду.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 2 270 гривні.

Таким чином, для виправлення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 454 грн. та надати суду документ про сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, до позовної заяви додано копію постанови, однак вказаний документ неналежної якості та не може бути прийнята судом у якості доказу, оскільки неможливо прочитати зміст вказаної постанови, тому позивачеві необхідно долучити до матеріалів справи копію постанови належної якості.

Також, відповідно до ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, однак, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 у якості відповідача зазначено фізичну особу – ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 ст.178 КУпАП, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка здійснює контроль за дотриманням громадянами громадського порядку, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Таким чином, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 статтею 178 цього Кодексу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Тобто належним відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції.

Таки чином суд вважає за необхідне запропонувати позивачу зазначити належного відповідача (відповідачів) по справі, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 25, 161, 168, 169, 294 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви – три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде повернена позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Томілін