Ухвала суду № 97145403, 24.05.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2206/20

Номер провадження 1-кп/629/120/21

УХВАЛА

24 травня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лозова, Харківської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.11.2019 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.317, ч.2 ст.317, ч.2 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області Черкаса О.О.,

- захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Черепова П.О.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 01 червня 2021 року.

В судовому засіданні прокурор Черкас О.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають право вважати, що більш м`який запобіжний захід не є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам. Вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, тобто не має стійких соціальних зав`язків, йому відомі місця мешкання свідків, є раніше судимим за вчинення аналогічних умисних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, інкримінований йому злочин вчинив в період випробувального терміну, тому перебуваючи на свободі обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватися від суду з метою уникнення реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Черепов П.О. в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, вказала, що обвинувачений не має наміру впливати на свідків. ОСОБА_1 потребує належної кваліфікованої медичної допомоги в силу стану свого здоров`я, в умовах СІЗО таку допомогу останній отримати не може. Медична допомога фактично не надається, ухвала суду від 02 квітня 2021 року не виконується.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя, впливу на свідків чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, який, відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ «Феррарі-Браво проти Італії».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

В судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; впливати на свідків, які ще не допитувались, з метою зміни їхніх показів, тобто суд вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який є раніше судимим за вчинення аналогічних умисних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, крім того, вчинив злочин в період іспитового строку; ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, утриманців не має, що підтверджує нестійкість його соціальних зв`язків. Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Крім того, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_1 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, або вчинити інші злочини, оскільки вчинення злочину ОСОБА_1 в період іспитового строку вказує на наявність підстав для ризику останнім вчинити інше кримінальне правопорушення як особою, схильною до скоєння кримінальних правопорушень.

Щодо посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не може утриматись за станом здоров`я в умовах установи попереднього ув`язнення та потребує більш кваліфікованої медичної допомоги. Яку в умовах СІЗО йому не надають, то слід зазначити, що матеріали кримінального провадження не містять та захисником під час судового розгляду не надано доказів, які б вказували на неможливість перебування обвинуваченого у місцях ув`язнення чи неможливість забезпечення його лікування в умовах СІЗО. Раніше, 02 квітня 2021 року судом задоволено клопотання захисника та зобов`язано співробітників Харківської міської медичної частини №27 забезпечити невідкладне належне медичне обстеження ОСОБА_1 необхідними лікарями-фахівцями, про що постановлена відповідна ухвала, яка в подальшому направлена до виконання.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте у світлі факторів пов`язаних з характером особи обвинуваченого, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 01 червня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми, щоб забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, а задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області Черкаса О.О.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 22 липня 2021 року включно.

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 24 травня 2021 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Черепова П.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.А.Смірнова