Ухвала суду № 97145377, 25.05.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

25.05.2021

Справа № 642/2123/21

Провадження №1кп/642/505/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Ольховського Є.Б.

за участю секретаря - Алімурадовій Т.Я.

прокурора - Василець Ю.О,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

адвоката Волохін Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України ,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ленінського р/с м. Харкова від 19.02.21 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою від 16.04.21 суду строк дії запобіжного заходу було продовжено ще на 60 днів.

Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд забов*язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.

Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:

відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При питання про запоібіжни захід, суд враховує, що ОСОБА_1 є судимою, обвинувачується у вчиненні умисного злочину, не працювала, обвинувачується у злочині скоєному під час іспитового строку за минулим вироком, у зв`язку з чим слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова виносилась ухвала про взяття їїпід варту, даних про наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, погіршення стану її здоров`я суду не надано, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків по справі, оскільки на даний час розгляд справи ще не закінчений, свідки у справі не допитані, а також ОСОБА_1 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні їй такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв`язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченої строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винниою, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке їй інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Суд також вважає, що зміна обвинуваченій обраного відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а також , що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані Ленінським р/с м. Харкова 19.02.21 року, суд приходить до висновку, що обраний відносно неї запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань (№27) троком на 60 днів, тобто до 23 липня 21 року включно.

Копію ухвали направити до УІН № 27 м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 7 днів.

Суддя Є.Б. Ольховський