Ухвала суду № 97145310, 24.05.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

24.05.2021

Справа № 642/2889/21

Провадження № 2/642/1409/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши заяву про відвід судді Пашнєву Вячеславу Григоровичу у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Харківгаззбут», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

За допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа була розподілена в моє провадження.

24.05.2021 року на адресу суду надійшла заява про відвід судді.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 , зазначає що, він працював з 1986 по 2006 рік у Апеляційному суді Харківської області заступником голови. ОСОБА_4 довгі роки працював у цивільній палаті апеляційного суду Харківської області консультантом, помічником судді, та перебував в його безпосередньому підпорядкуванні. При таких обставинах, вважає, що суддя Пашнєв В.Г. не може розглядати справу, у якій він є стороною по справі.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З частини 5 ст.36 ЦПК України вбачається, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики.

З юридичної природи положень про суддівську етику випливає, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно з роз`ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф протии Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен братии самовідвід або бути відведений.

З огляду на положення пунктів 3,5 частини 1 статті 36 ЦПК України, для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні спору, для запобігання поданню учасниками судового процесу в подальшому нових заяв чи клопотань, пов`язаних з участю судді Пашнєва В.Г. у розгляді цієї справи, що може призвести лише до непередбачуваного і безпідставного затягування розгляду справи, а також з метою сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до судів заяву слід задовольнити.

Наведена правова позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 17 квітня 2018 р. у справі №800/63/16 та від 27 червня 2018 р. у справі №800/427/17.

З метою виключення будь - яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при прийнятті рішення у даній справі, з метою запобігання у подальшому сумнівів і нарікань з боку інших учасників справи у необ`єктивності та упередженості головуючого, з посиланням на раніше існуючи службові стосунки судді із стороною по справі, а також з метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, необхідно задовольнити заяву про відвід судді.

Керуючись ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.

Відвести суддю Ленінського районного суду м.Харкова Пашнєва Вячеслава Григоровича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

Справу передати до канцелярії Ленінського районного суду м.Харкова для визначення іншого судді в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: В.Г.Пашнєв