Рішення № 97144916, 25.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2172/21

Провадження № 2/638/3260/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Суркової М.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Харківської міської ради про визнання дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , як законний представник своїх малолітніх дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відмову Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у видачі ОСОБА_4 , як законному представнику малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_6 дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , як належала на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_7 , протиправною; зобов`язати Харківську міську раду в особі свого виконавчого органу Юридичного департаменту Харківської міської ради погодити проект наказу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про видачу ОСОБА_4 , як законному представнику малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_6 дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_8 ; зобов`язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підготувати та зареєструвати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , анулювати реєстрацію раніше виданого свідоцтва про право власності на вищезазначену квартиру, видати зареєстрований у встановленому законом порядку дублікат вищезазначеного свідоцтва ОСОБА_4 як законному представнику малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_6 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що є представником за законом своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , у березні 2020 року звернулась до 5 Харківської державної нотаріальної контори щодо оформлення на ім`я своїх дітей спадщини після померлого ОСОБА_8 . З метою оформлення спадщини завідувачкою 5 ХДНК затребувано інформацію від КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Крім того, у зв`язку з втратою оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_8 17.04.2020 р. було укладено договір з КП «ХМБТІ» №1080112 про виконання робіт (надання послуг) щодо підготовки проекту дублікату свідоцтва про право власності на вищезазначену квартиру (копія договору додається). КП «ХМБТІ» здійснені підготовчі дії щодо видачі дублікату свідоцтва, в тому числі щодо перевірки належності заявленої вимоги відомостям, які містяться в наданих заявником документах та матеріалах інвентаризаційних справ, та був підготовлений проект дублікату свідоцтва про право власності. За результатами звернення до Управління комунального майна та приватизації стосовно видачі дублікату свідоцтва, Управлінням за № 4988 від 10.06.2020 р. надано відмову у видачі дублікату свідоцтва через «відсутність підстав» з посиланням на правовий висновок Юридичного департаменту ХМР. У зв`язку з тим, що у своєму правовому висновку Юридичний департамент та у своїй відмові Управління послалися на відсутність родинного зв`язку між дітьми позивача та спадкодавцем, ОСОБА_4 звернулася до 5 ХДНК із заявою щодо надання роз`яснення із зазначенням ступеня спорідненості (родинного зв`язку) між її дітьми та спадкодавцем - ОСОБА_8 . Отримавши лист-роз`яснення за підписом завідувачки 5 ХДНК із зазначенням ступеня спорідненості її дітей та спадкодавця, а також підтвердженням того, що відповідно до ЦК України її діти мають право спадкувати за спадкодавцем, позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про повторний розгляд її заяви про видачу дублікату свідоцтва. Управління повторно відмовило у видачі дублікату свідоцтва, пославшись на повторний правовий висновок Юридичного департаменту та відсутність правових підстав для видачі позивачу дублікату свідоцтва про право власності на квартиру. Позивач зазначає, що її діти в розумінні положень ЦКУ є такими, що прийняли спадщину після ОСОБА_8 . Про це в своєму роз`ясненні прямо було зазначено завідувачкою 5 ХДНК, яке (роз`яснення) відповідачі просто проігнорували, навіть не згадавши його в своїх відмові та «правовому» висновку. Єдиними підставами для складення правового висновку про відсутність підстав для оформлення дубліката є невідповідність наданих документів вимогам чинного законодавства або порушення прав територіальної громади. Позивачем до Управління були надані всі документи, передбачені чинним Порядком, їх форма та зміст повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Порушень майнових прав територіальної громади в даному випадку також немає.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 року, у відкритті провадження по вищевказаній справі відмовлено, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Велика палата Верховного суду в постанові від 12.12.2018 року по справі №490/9823/16-ц зазначила, що оскільки адміністративний суд відмовив позивачу у відкритті провадження у справі за позовом, поданим до того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і в цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що з огляду на припис частини п`ятої статті 170 КАС України позивач не зможе реалізувати його право на доступ до суду за правилами адміністративного судочинства. Постановлення 10 жовтня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва оскарженої ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, яку апеляційний суд залишив без змін, через те, що спір необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також постановлення 8 вересня 2016 року Миколаївським окружним адміністративним судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі № 814/1752/16, поставили під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. З огляду на існування юрисдикційного конфлікту та імперативний припис частини п`ятої статті 170 КАС України Велика Палата Верховного Суду вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, ухвалою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.03.2021 року по справі відкрито провадження та призначено спрощене провадження з повідомленням сторін.

14.04.2021 року представник відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надав відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із відсутністю належних доказів щодо прав та повноважень у позивача на отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло.

27.04.2021 року представником відповідача Харківської міської ради надано відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав.

Ухвалами суду від 26.04.2021 року та від 20.05.2021 року відмолено у задоволенні клопотань представників відповідачів про розгляд справи в загальному провадженні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити пояснивши, що родинний зв`язок підтверджується листом нотаріуса та у правовому висновку юридичного департаменту відсутнє посилання на необхідність наявності рішення суду про отримання дублікату свідоцтва про право власності уповноваженою власником особою.

Представник відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради пояснив, що діти заявниці не входять до 5ої черги спадкоємців, відсутні відомості про смерть батька дітей, заявниці обґрунтовано відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право власності на підставі прийнятого порядку, запит нотаріуса не відповідає встановленій формі.

Представник відповідача Харківської міської ради пояснив, що отримання дублікату свідоцтва про право власності одним з власників потребує надання згоди іншими співвласниками, інакше будуть порушені їх права.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . За повідомленням заступника директора з інформаційно-аналітичних питань Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради ради квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 .

10.06.2020 року листом №4988 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовив ОСОБА_4 у видачі дублікату свідоцтва про право власності на житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Свою відмову обґрунтував тим, що власник квартири - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; доказами родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації цивільного стану, повний витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили про встановлення факту родинних та інших відносин; з наданих копій витягів про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неможливо встановити родинний зв`язок оскільки в актовому записі про народження ОСОБА_10 у відомостях про мати вказана ОСОБА_11 , а в актовому записі про народження ОСОБА_8 у відомостях про матір вказана ОСОБА_12 ; в процесі розгляду цивільних справ №640/3431/15-ц, №640/3572/18 в судових засіданнях досліджувались матеріали спадкової справи №464/2014 та останні не містили інформації щодо інших можливих спадкоємців, крім тих, що в шестимісячний строк звертались із заявами про прийняття спадщини.

За повідомленням завідувача П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 02.07.2020 року за вих. №2068/02-14, наданим ОСОБА_13 , малолітні ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є двоюрідними онуками ОСОБА_8 та мають право спадкувати за ст.1265 ЦК України. 22.07.2020 року юридичним департаментом складено правовий висновок щодо відсутності правових підстав видачі ОСОБА_13 дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 02.08.2019 року по справі №640/3647/19 в задоволенні заяви Харківської міської ради, заінтересовані особи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_14 про визнання спадщини відумерлою, та передачу нерухомого майна у комунальну власть територіальної громади м.Харкова - відмовлено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачено, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб`єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

За положенням підпункту 10 пункту «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до п.1.1, 2.1 Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15 в редакції рішення 24 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 19.12.2018 № 1353/18, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківської міською радою, входить до структури Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, в якому функціонує як юридична особа. Управління є юридичною особою, органом приватизації територіальної громади м. Харкова, веде самостійний баланс, має право відкривати рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків у національній та вільно конвертованій валюті (для покупців - нерезидентів України, які набувають у власність майно, що приватизується, у процесі приватизації), у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем, заявником, боржником, третьою особою в суді.

Згідно з п. 4.2.24 вказаного положення до повноважень управління входить видавати у встановленому порядку свідоцтва про право власності на житло. У разі втрати або псування свідоцтва про право власності на житло, яке було оформлено органом приватизації Харківської міської ради, видавати їх дублікати.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова у межах повноважень та у випадках передбачених законами видає розпорядження.

Розпорядженням Харківського міського голови №38 від 24.04.2013 року затверджено порядок оформлення, підготовки та видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло.

Згідно п.1.1, 1.2 вказаного порядку встановлено, що у разі втрати, зіпсування свідоцтва про право власності на житло, яке було оформлено на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, розпорядження управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради чи розпорядження Центру приватизації державного житлового фонду щодо приватизації комунального житлового фонду, а також з інших передбачених чинним законодавством України підстав, видається дублікат свідоцтва про право власності. Для оформлення дублікату свідоцтва про право власності на житло власник (власники), уповноважена ним (ними) особа або інший законний правонабувач звертається із відповідною заявою до управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», до якої додаються: опубліковане в пресі повідомлення про недійсність втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності на житло; копія втраченого або зіпсованого свідоцтва про право власності на житло (за наявності); матеріали останньої технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна; копії паспорта та коду (за наявності) заявника; рішення суду щодо надання права та/або повноважень на отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло, яке набрало законної сили, у разі звернення із заявою не власника об`єкта нерухомого майна. документ, що підтверджує повноваження особи, яка звернулась із заявою від імені власника на отримання дубліката свідоцтва про право власності на житло; лист (запит) нотаріуса щодо видачі дубліката свідоцтва про право власності на житло, у разі звернення із заявою спадкоємця власника такого об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до п.1.6., 1.11 Порядку підготовка проектів наказів щодо видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло здійснюється управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна на підставі документів наданих заявником, матеріалів перевірки, проведеної КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», та інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої Управлінням відповідно до ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». У разі невідповідності наданих документів вимогам чинного законодавства або порушення майнових прав територіальної громади міста Харкова Юридичним департаментом складається правовий висновок про відсутність підстав для оформлення дубліката свідоцтва про право власності житло.

Таким чином, Порядком № 38 встановлено процедуру видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло, виданих управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, та визначено певний перелік документів, необхідних для видачі дублікату.

Оскільки власник квартири - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленню підлягає особа, яка є законним правонабувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положенням ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України щодо окремих питань спадкування у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. «Ступінь споріднення», тобто кількість народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв`язках. До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба).До родичів п?ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки).

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Так, відповідачем відмовлено у видачі дублікату свідоцтва про право власності, через неможливість встановити родинний зв`язок з поданих позивачем документів.

Відповідно до положень ч.3,4 статті 12, частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1,2 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд виходить з вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України за якою доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положенням ч.1 ст.229 ЦПК України визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Звертаючись до суду позивач зазначає, що її діти відповідно до вимог ЦК України мають право спадкувати за спадкодавцем - ОСОБА_8 , що підтверджується листом П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 02.07.2020 року щодо ступень спорідненості.

Суд не приймає вказаний лист за достатній доказ, виходячи з наступного.

Так, дійсно, згідно ст.46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них. Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України.

Разом з тим, повноваження нотаріуса щодо здійснення нотаріальних дій визначені ст.34 згаданого Закону, при цьому до повноважень нотаріуса не входить встановлення ступеню родинного зв`язку.

Позивачем, всупереч вимогам ст.12,13,76,177,229 ЦПК України не надано суду жодного іншого доказу на підтвердження родинного зв`язку між померлим та дітьми заявниці, на підставі яких можливо встановити, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є законними правонабувачами, а відтак позивач в їх інтересах має повноваження звертатись до відповідача із заявою про видачу дублікату свідоцтва про право власності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано сукупності доказів, які відповідають вимогам ст.76-80 ЦПК України на підтвердження дотримання порядку звернення та надання всіх необхідних документів, визначених Порядком оформлення, підготовки та видачі дублікатів свідоцтв про право власності на житло до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а відтак відмова відповідача у видачі дубліката свідоцтва про право власності позивачу законна та прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Керуючись ст.ст.1265 ЦК України, ст.ст. 3,4,5,10,13,76,81,265-268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимоги ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (зареєстровані: АДРЕСА_4 , поштова адреса: АДРЕСА_5 ) до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м.Харків, м.Конституції, 16), Харківської міської ради (м.Харків, м.Конституції, 7) про визнання дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.05.2021 року.

Головуючий Є.В.Невеніцин