Рішення № 97144700, 25.05.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/959/21

№ 2-а/610/19/2021

25.05.2021 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

секретаря: Паточки А.М.,

розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, ГУНП в Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

08 квітня 2021 року від ОСОБА_1 до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій він просить визнати дії СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 992824 від 29.04.2021р. неправомірними та скасувати її.

Позивач посилається на те, що 29.03.2021р. працівником патрульної поліції СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області було винесено оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 3400грн. Зазначив, що він 29.03.2021р. пересувався своїм транспортним засобом, та, коли він під`їхав до свого будинку, до нього підійшли працівники поліції, під час розмови з якими його транспортний засіб не рухався, двигун було заглушено, тому необхідність перебування його в шоломі була відсутня, а законної вимоги на пред`явлення водійського посвідчення від працівників поліції не надходило. Вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки йому не було пред`явлено відеозапис адміністративного правопорушення, під час складання оскаржуваної постанови поліцейським не було роз`яснено йому його права та обов`язки, право на захист, інспектор патрульної поліції під час винесення оскаржуваної постанови не керувався жодним допустим доказом, який би підтверджував його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

14.05.2021р. поліцейським СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Азацьким О.В. надавались заперечення, в яких він просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ним під час патрулювання був зупинений YAMAHA MAJESTY д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який на його вимогу відмовився пред'явити посвідчення водія згідно вимог п. 2.1 «а» ПДР, за результатами перевірки було встановлено, що останній не отримував посвідчення водія. Вказав, що під час оформлення оскаржуваної постанови позивач був ознайомлений з його правами та обов'язками, місцем та часом розгляду справи, будь-яких клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, від нього не надходило. Вважає, що оскаржувана постанова цілком правомірно була винесена відносно ОСОБА_1 . Зазначив про неможливість надання відеозапису щодо зупинки транспортного засобу, оскільки всі матеріали знаходяться в суді за адміністративним протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 32, 33).

Позивач просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 40).

Представник відповідача ГУНП в Харківській області просила розглянути справу за її відсутності (а.с. 34).

Для розгляду справи представник відповідача ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 39), причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 205 КАС України неприбуття відповідачів не унеможливлює розгляду справи.

З огляду на це, а також на скорочені строки розгляду справ даної категорії суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

За постановою поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Азацького Олександра Вікторовича серії БАБ № 992824 від 29 березня 2021 року на Прощіна ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 126 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень за те, що він: «29 березня 2021 року о 01.20год. в Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Соборна, б. 82, керував т/з YAMAHA MAJESTY д.н.з. НОМЕР_1 без застебнутого мотошолома, чим порушив п. 2.3 «г» ПДР, при цьому не мав посвідчення водія відповідної категорії на керування т/з, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху» (а.с. 7).

Зазначення прізвища особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, « ОСОБА_3 » суд вважає механічною опискою, зважаючи на не заперечення позивачем складання вищевказаної постанови щодо нього.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Пунктом 2.3 «г» Правил дорожнього руху, про порушення якого зазначено в оскаржуваній постанові, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху, про порушення якого також зазначено в оскаржуваній постанові, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як убачається зі змісту ч. 2 ст. 126 КУпАП нею передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом без права на керування ним, а не без наявності при собі посвідчення водія відповідної категорії, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Отже, зважаючи на викладене в постанові формулювання обвинувачення, кваліфікація дій позивача за ч. 2 ст. 126 КУпАП є невірною, а дії щодо керування транспортним засобом без застебнутого мотошолома взагалі не кваліфіковані за відповідною статтею КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак доказів порушення позивачем пунктів 2.3 «г» та 2.1 «а» Правил дорожнього руху, а саме рух на мотоциклі і мопеді без застебнутого мотошолому та без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, суду не надано.

Посилання поліцейського на наявність відеозапису щодо зупинки транспортного засобу позивача, який знаходиться в суді в інших матеріалах справи, жодним чином не підтверджено. До того ж, відеозапис не вказано додатком до оскаржуваної постанови.

Зміст постанови про притягнення до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП, вона повинна містити найменування органу (посадової особи), що виніс постанову, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення. При цьому повинні бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказані мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.

Однак в оскаржуваній постанові не наведені докази, на підтвердження встановлених відповідачем обставин про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не вказані додатком до постанови, не оцінено кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Також з постанови не убачається визнання позивачем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, в оскаржуваній постанові міститься лише підпис позивача про отримання її копії.

Отже, із наявних у суду матеріалів не убачається сукупності доказів: пояснень свідків, матеріалів фото- і кінозйомки або відеозапису, тощо, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б засвідчили факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, при розгляді даної справи поліцейським не було з`ясовано обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.

Разом з тим, доказів неможливості користуватися у повному обсязі правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, в тому числі користуватися юридичною допомогою при розгляді справи, позивачем не надано, натомість з оскаржуваної постанови вбачається про їх роз'яснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки відповідачем ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, як суб`єктами владних повноважень, на якого в даному випадку покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження передбачених ст. 9 КУпАП обставин, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому постанова винесена необґрунтовано, без дотриманням вимог КУпАП, що є підставою для її скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При цьому, позов до ГУНП в Харківській області не підлягає задоволенню, оскільки поліцейський, який виніс оскаржувану постанову, діяв від імені органу Національної поліції - ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, з яким перебуває у трудових відносинах, тому саме цей орган повинен бути відповідачем у вказаній справі, а ГУНП в Харківській області є неналежним відповідачем.

При визначенні способу захисту порушеного права позивача суд зазначає, що ст. 286 КАС України регламентовано виключний перелік повноважень адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Такий спосіб захисту прав та інтересів позивача, як визнання неправомірними дій у справах цієї категорії КАС України не допускається.

Тому позовна вимога позивача про визнання дій неправомірними задоволенню не підлягає, так як ч. 3 ст. 286 КАС України не надає суду права для прийняття такого рішення.

Розподіл судових витрат по справі здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 139, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати постанову поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Азацького Олександра Вікторовича серії БАБ № 992824 від 29 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу 3400 гривень за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

3.Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

4.В іншій частині позову до ГУНП в Харківській області відмовити.

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській областіна користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 454 гривні

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, м. Балаклія, вул. Жовтнева, б. 33.

Відповідач: ГУНП в Харківській області, місцезнаходження: 61002, Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Жон Мироносиць, б. 5, код ЄДРПОУ 40108599.

Головуючий В.М. Стригуненко