Ухвала суду № 97143802, 25.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 травня 2021 року м. Київ№ 640/25785/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон»

до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області в якому просило: визнати протиправним та скасувати розрахунок № 029620 від 25.10.2019р. плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 25.10.2019р. № 0004579 складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області Державної служби з безпеки на транспорті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» ЕДРПОУ 3394403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний розрахунок є протиправним, а відтак підлягає скасуванню в судовому порядку.

Відповідачем відзив на адміністративний позов не подано, водночас направлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та подане клопотання приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін означає, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судом встановлено, що предметом оскарження у цій справі, серед іншого, є питання щодо правомірності розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано плату за проїзд.

У спірних відносинах, що склалися в цій справі, відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що спір у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку № 029620 від 25.10.2019р. плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 25.10.2019р. № 0004579 складеного Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області Державної служби з безпеки на транспорті щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Чемпіон» ЕДРПОУ 3394403, по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 803/3/18, а також постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 805/3794/16, від 11 березня 2020 року в справі № 0440/6373/18 та ін.

При цьому Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30.01.2019р. судове рішення в справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки, за висновком Верховного Суду відповідні вимоги не підлягають розгляду в судах, суд не роз`яснює право звернення до іншого суду.

Керуючись ст. 238, 241, 248, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 640/25785/19.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська