Ухвала суду № 97143643, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

24 травня 2021 року м. Київ № 300/100/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»;

зобов`язання Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 62403350 на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 вказану справу передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 №300/100/21/681/21 адміністративну справу №300/100/21 направлено до Київського окружного адміністративного суду.

Листом Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 вих. №01-23/2055/21 адміністративну справу №300/100/21 перенаправлено до Окружного адміністративного суду міста Києва за належністю.

Позовна заява не відповідала вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів в обґрунтування своєї позиції, а також витребувано від відповідача копії матеріалів виконавчого провадження №62403350.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надіслано до суду копії матеріалів виконавчого провадження № 62403350.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін, на підставі частини третьої статті 268 КАС України, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановлено наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За правилами частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку про те, що спір з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. За винятком, спори з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, які підлягають розгляду відповідним адміністративним судом в порядку, передбаченому законом.

Тобто, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Предметом даного адміністративного позову є визнання протиправною бездіяльності Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язання останнього винести постанову про закінчення виконавчого провадження №62403350 на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши в ході розгляду справи подані матеріали виконавчого провадження №62403350, судом встановлено, що воно відкрите з примусового виконання виконавчого листа №300/2571/19, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.05.2020 про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу «НВУ» №854823/2014 від 13.10.2014 року (в національній валюті) та за Договором банківського вкладу на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1 від 13.10.2014 (в національній валюті).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №62403350 боржником вказано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», стягувачем - ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки у даному випадку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є стороною виконавчого провадження №62403350, який оскаржує бездіяльність відповідача щодо невчинення дій, передбачених ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, суд приходить до висновку, що належним судом для розгляду відповідного позову є саме Івано-Франківський окружний адміністративний суд, як суд, який видав виконавчий документ.

Слід зазначити, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд, постановляючи ухвалу від 18.01.2021 про передачу даної справи до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю на підставі пункту 2 частини першої статті 29 КАС України, виходив з того, що дана справа підсудна Окружному адміністративному суду міста Києва за правилами територіальної юрисдикції, встановленими статтею 25 КАС України, оскільки позивач та відповідач зареєстровані у м. Києві.

Кодекс адміністративного судочинства України розмежовує поняття «територіальна юрисдикція» та «предметна юрисдикція», які регулюються різними процесуальними нормами.

Питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів врегульовані нормами статті 20 КАС України, частиною першою якої визначено категорії спорів, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Вказана процесуальна норма регулює загальний порядок розмежування предметної юрисдикції всіх можливих категорій адміністративних справ.

При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу бездіяльності державного виконавця органу державної виконавчої служби, який відноситься до окремих категорій адміністративних справ, особливості розгляду якого регулюються спеціальними нормами, які, на переконання суду, є пріоритетними для застосування в даному випадку.

Вказане узгоджується з правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.

Відповідно до положень частини другої статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

У зв`язку з вищенаведеним суд вважає, що в даному випадку відсутній спір щодо підсудності, оскільки наведені норми чинного законодавства виключають можливість розгляду цієї позовної заяви Окружним адміністративним судом міста Києва.

У пункті 24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12.10.1978), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ...питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».

У випадку розгляду даного адміністративного позову Окружним адміністративним судом міста Києва буде порушено принцип розгляду справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, гарантування якого визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що адміністративна справа № 300/100/21 не належить до юрисдикції (підсудності) Окружного адміністративного суду міста Києва, а підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для її передачі за належною юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 29, 241, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії на розгляд Івано-Франківському окружному адміністративному суду (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко