Ухвала суду № 97143360, 21.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 травня 2021 року м. Київ № 826/18066/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської екологічної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 15.12.2014 року зупинено провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі № 826/18066/14.

13.05.2021 року представником позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому просить про поновлення провадження.

Обґрунтоване тим, що надмірна тривалість розгляду призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на доступ до суду та розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (редакція від 15.12.2017 року), який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15.12.2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Таким чином, розгляд зазначеної адміністративної справи має здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року.

Розглядаючи клопотання про поновлення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання поновлення провадження у справі наразі врегульовано положеннями статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

У той же час, відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За даними офіційного веб-сайту Конституційного Суду України 20.11.2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади".

Ухвалою від 12.02.2015 року Перша колегія суддів Конституційного Суду України відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.

20.01.2015 року до Конституційного Суду України звернулися 47 народних депутатів України з клопотанням визнати неконституційними частини третю, шосту статті 1, частини першу, другу, третю, четверту, восьму статті 3, пункт 2 частини п`ятої статті 5, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про очищення влади".

Ухвалою від 18.03.2015 року Перша колегія суддів відкрила конституційне провадження у справі за цим клопотанням.

23.03.2015 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про очищення влади".

Ухвалою від 01.04.2015 року Перша колегія суддів Конституційного Суду України об`єднала провадження за трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

Ухвалою Конституційного Суду України від 06.07.2017 року об`єднано конституційні провадження у справах за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України „Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-У1І, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті З, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону, Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього закону та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 4 цього закону в одне конституційне провадження у справі.

Суд звертає увагу, що звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності вищезгаданих окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, що стало підставою для зупинення провадження у даній справі, було вчинено з метою досягнення однозначної визначеності у питанні про те, чи відповідають в контексті доводів позивача окремі вищезгадані положення Закону України "Про очищення влади" наведеним вище положенням Конституції України та, відповідно, з метою з`ясування питання щодо їх конституційності, забезпечення застосування при вирішенні спору норм Закону, які відповідають Конституції України, а також з метою забезпечення дотримання конституційних прав і свобод позивача.

Наразі, вищезазначені подання перебувають на розгляді Конституційного Суду України.

Проте, станом на дату подання клопотання про поновлення провадження у справі, судом конституційної юрисдикції остаточного рішення не прийнято.

Також, станом на час звернення до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, представником позивача належних та допустимих доказів, які б свідчили про усунення обставин, що викликали його зупинення надано не було.

Водночас, згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Суд враховує також те, що Європейським судом з прав людини 17 жовтня 2019 року ухвалено рішення у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/19, 23231/18 та 47749/18), що набрало чинності 20 лютого 2020 року, яка стосувалася звільнення державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади», зокрема, встановив порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (на справедливий суд) у зв`язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні, що право на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають більше чотирьох з половиною років і досі не завершені, тощо.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У той же час, згідно частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини, у разі набрання такими рішеннями законної сили.

Таким чином, на переконання суду, набрання рішенням Європейського суду з прав людини чинності усуває перешкоди в можливості розгляду та вирішення даної адміністративної справи без прийняття Конституційним судом відповідного рішення за конституційними поданнями щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 1, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» положенням частини третьої статті 22, статей 38, 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення розгляду справи у межах розумного строку, суд вважає необхідним поновити провадження у даній справі та задовольнити клопотання представника позивача.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено ( ч. 3 ст. 237 КАС України).

Також, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище є виключенням з переліку визначення справ незначної складності.

Водночас, Кодексом визначено, а саме ч. 2 ст. 12 КАС України, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що дана справа, де предметом спору є розгляд питань, які виникають з відносин публічної служби, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 3, 12, 237, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 .

2. Поновити провадження у справі №826/18066/14.

3. Подальший розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Копію даної ухвали направити сторонам.

5. Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є: ://court.gov.ua/fair/sud2670/.

6. Запропонувати сторонам подати додаткові докази на підтвердження своєї позиції або письмові пояснення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда