Рішення № 97143307, 24.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 року м. Київ № 640/7558/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фещенко Ірини Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2021 ВП № 64709612.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства Департаментом патрульної поліції було пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку з чим, на переконання позивача уповноважена особа виконавчого органу відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» повинна була повернути виконавчий документ без виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/7558/21, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено до судового розгляду по суті. Відповідачу запропоновано у встановлені судом строки надати відзив на позовну заяву. Також, відповідача зобов`язано відповідача у встановлений судом строк надати суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №64709612.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем 23.04.2021 надано суду копії матеріалів виконавчого провадження №64709612.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, судом на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020 постановою серії 1АВ №00415265 про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн, за порушення «Правил дорожнього руху України».

Зазначена постанова від 02.07.2020 №1АВ00415265 набрала законної сили 14.08.2020. Строк пред`явлення постанови до виконання вказано - 02.09.2020.

В подальшому, постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження №64709612 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 про стягнення штрафу.

Позивач вважаючи вищезазначену постанову державного виконавця протиправною, оскільки виконавче провадження відкрито за виконавчим документом строк пред`явлення якого до виконання сплив станом на момент його надходження до відповідача, звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу норм частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2020 о 21:40 год. в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад 032-1219 було зафіксовано перевищення особою, яка керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN TIGUAN НОМЕР_1 , встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 47 км/год, чим порушено пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 позивача притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Частиною першою статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини другої цієї статті постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

У позовній заяві позивач вказав, що він не отримував постанову Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265.

В той же час, зі змісту постанови Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 вбачається, що вона набрала законної сили 14.08.2020.

Згідно з частиною третьою статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу

Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) врегульовано статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач у позові зазначав, що ним штраф не сплачено.

Відповідно до частини другої статті 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Проте, за нормами статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Учасниками справи не надано доказів та не міститься їх у матеріалах справи, що постанова Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 оскаржувалась позивачем. Зокрема не вказано і позивачем у позовній заяві про оскарження зазначеної постанови.

Також матеріали справи не містять доказів з приводу відстрочення виконання вищевказаної постанови.

З наведеного слідує, що у відповідності до положень статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 у разі несплати позивачем штрафу у встановлений строк мала бути звернута до примусового виконання до 02.10.2020.

Втім, з інформації про виконавче провадження вбачається, що датою надходження виконавчого документу до державного виконавця є 03.03.2021.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 04.03.2021 відкрито виконавче провадження №64709612 з примусового виконання постанови Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 про стягнення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В силу норм частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо зокрема пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2).

Зважаючи, що звернення виконавчого документу - постанови Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265 до примусового виконання мало місце поза межами встановленого частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строку, відповідач мав повернути виконавчий документ без виконання.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного та з урахуванням приписів норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) було протиправно відкрито виконавче провадження на підставі постанови Департаменту патрульної поліції від 02.07.2020 №1АВ00415265, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для її скасування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подано та про причини не подання відзиву суд не повідомив, а тому у відповідності до приписів частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судом ці дії кваліфіковано як фактичне визнання позову.

Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73-77, 90, 139, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 04.03.2021 про відкриття виконавчого провадження №64709612.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 35011660).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.