Рішення № 97143279, 25.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/3129/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме - з 30.09.2020, із врахуванням стажу роботи, який згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи: в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992 (в період дії постанови РМ СРСР від 22.08.1956 №1173), що становить 5 років 5 місяців 9 днів; в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 02.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що загальний страховий стаж позивача складає 20 років 8 місяців та 7 днів. Зазначає, що до загального страхового стажу не враховано: період навчання, з 01.09.1983 по 27.02.1987, оскільки, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , позивач проходив строкову військову службу у період, з 12.05.1983 по 16.07.1985, уточнювальних документів про навчання, зокрема, чіткого періоду навчання із зазначенням наказів про відрахування та поновлення на навчанні, а також, форми навчання надано не було; періоди роботи, з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час, у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. За вказаних обставин вважає свої дії щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 правомірними, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 30.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.59).

Листом від 30.10.2020 №2500-0346-8/40207 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та загального страхового стажу, підтвердженого документами (а.с.56-58).

Вважаючи протиправною відмову щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Так у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначають за нормами Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого даним законом.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказані норми кореспондуються з нормами Закону №1788-ХІІ.

Так згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту «б» частини 2 статті 100 Закону №1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 24 пункту «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ).

З аналізу вищенаведеного слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

У відповідності до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Таким чином до 01.01.2004 стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Як вбачається з предмету спору дослідженню підлягає правомірність дій відповідача щодо не зарахування до пільгового трудового стажу позивача періоду роботи: в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, що становить 5 років 5 місяців 9 днів; в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Суд зауважує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (підпункт 2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (підпункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (підпункт 2.4. Інструкції).

Судом встановлено, що станом на момент подачі заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - 30.09.2020 позивачу виповнилося повних 55 років та, згідно з поданими документами, він мав загальний страховий стаж роботи більше 30 років та необхідний пільговий стаж роботи більше 12 років 6 місяців, що підтверджується записами трудової книжки від 02.04.1987 серії НОМЕР_2 (а.с.15-19), з якої випливає, зокрема, що ОСОБА_1 має такий трудовий стаж:

з 13.03.1987 по 08.01.2001 - на посадах техніка, геофізика в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика»;

з 10.01.2001 по 25.05.2001 - на посаді геофізика в ПГО «Тюменьпромгеофізика»;

з 01.06.2001 по 28.11.2003 - на посаді начальника ТОВ «Геофізичний сервіс»;

з 01.12.2003 по 31.01.2006 - на посадах начальника загону, технічного керівника в ТОВ «Дніпропромгеофізика»;

з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час - на посадах технічного керівника, начальника комплексно-геофізичного загону в АТ «Ямалпромгеофізика».

Записи трудової книжки ОСОБА_1 виконані чітко, зрозуміло, містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підписи уповноваженої особи та печатки підприємства.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Слід також зазначити, що задля підтвердження трудового стажу позивачем додатково подано відповідачу довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.03.2020 №183, №184, від 06.05.2020 №359, виданих ДГП «Укргеофізика», в яких зазначено, що у період з 13.03.1987 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 08.01.2001 ОСОБА_1 був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно із Списком №2 (а.с.23-25), довідку від 12.03.2020 №17-67, видану АТ «Ямалпромгеофізика», в якій зазначено, що у період з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час ОСОБА_1 був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах (а.с.41-42).

Як вбачається з відповіді від 30.10.2020 №2500-0346-8/40207 та відзиву ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачу до загального страхового стажу не враховано: період навчання, з 01.09.1982 по 27.02.1987, оскільки, відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , в цей період він проходив строкову військову службу у період, з 12.05.1983 по 16.07.1985, та період роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по теперішній час, у зв`язку з відсутністю довідки про заробітну плату помісячно та підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність (а.с.53-58).

Тобто період роботи позивача в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, відповідачем зараховано до пільгового та загального стажу, тому позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи в Ніжинській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах ДГП «Укргеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992 (в період дії постанови РМ СРСР від 22.08.1956 №1173), що становить 5 років 5 місяців 9 днів, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що подані ним документи в сукупності підтверджують факт того, що в період роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 13.03.1987 по 21.08.1992, з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, він був зайнятий на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2 і має право на пенсію за віком на пільгових умовах при наявності відповідного спеціального стажу роботи.

Незважаючи на подані позивачем документи, на підтвердження роботи у спірний період, відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів, та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Посилання відповідача на ненадання позивачем уточнюючих документів суд вважає необґрунтованими, оскільки тільки за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Щодо посилання на ненадання позивачем документів про результати проведення експертизи умов праці та висновку відповідного органу Державної експертизи умов праці, суд зазначає, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

Щодо підтвердження сплати страхових внесків суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо неналежної сплати страхових внесків (постанова Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Визначаючись щодо дати суд зазначає, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 30.09.2020 та з цієї дати просить суд зобов`язати відповідача призначити пенсію з врахуванням стажу роботи за Списком №2 періоду роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів, то призначення пенсії позивачу має відбутися саме з 30.09.2020 - дати звернення із заявою про призначення пенсії.

За таких обставин суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, то суд вважає за необхідне, у відповідності до частини 3 статті 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме - з 30.09.2020, із врахуванням стажу роботи, який згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоду роботи в районі Крайньої Півночі в АТ «Ямалпромгеофізика», з 01.02.2006 по 31.01.2007, з 11.07.2007 по 22.06.2008, з 11.08.2008 по 28.08.2013, з 03.09.2013 по 12.03.2020, що становить 13 років 6 місяців 9 днів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Суддя В.В. Падій