Рішення № 97143094, 24.05.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/642/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України Міністерства оборони України Військова частина А3771, Військової частини А-2582 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною та скасувати відмову Командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України Міністерства оборони України оформлену листом від 08.12.2020 р. №117/8543, якою ОСОБА_1 відмовлено у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину А2582 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, оскільки таке право підтверджене довідкою ВЛК від 17.02.2020 р. №81, де вказано про потребує відпустки за станови здоров`я на 30 календарних днів, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням військової служби. Крім того, позивач вказала, що перебувала на реабілітації більше 70 діб. З вказаних підстав позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - Командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України Міністерства оборони України подав до суду відзив на позов, в яких вказав, що позивач на підставі довідки ВЛК від 17.02.2020 р. №81 перебувала у реабілітаційній відпустці 30 календарних днів з 18.02.2020 р. по 18.03.2020 року. Відповідач вказує, що у переліку захворювань, визначених у п. 6 наказу Міністерства оборони України від 18.02.2020 р. №45, відсутнє захворювання вказане у довідки ВЛК від 17.02.2020 р. №81. Також відповідач вказав, що позивачу на підставі наказу військової частини А2582 від 28.12.2020 р. №761 виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі окладу за військове звання в сумі 2520 гривень.

Відповідач - Військова частина А2582 у відзиві на позов вказав, що позивач не має права на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, оскільки перебувала на реабілітації з 18.02.2020 р. по 18.03.2020 р., не більше місяця. Водночас відповідач зазначив, що вимогами чинного законодавства передбачено право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення лише у разі вибуття на довготривалу реабілітацію більше одного місяця.

З вказаних підстав, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді

22.02.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач проходила службу у Збройних Силах України у Військовій частині А2582 та 01.11.2015 р. отримала статус учасника бойових дій. (а.с. 11).

Відповідно до виписки із медичної картки від 17.02.2020 р. позивач під час проходження служби отримала основне захворювання «варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки з явищем хронічна венозна недостатність другого ступеня». Перебувала у стаціонарі з 04.02.2020 р. по 17.02.2020 року. (а.с. 12).

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 17.02.2020 р. №81 вказано на післяопераційний стан, захворювання пов`язане з проходженням військової служби та потребу відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. (а.с. 13).

Відповідно до запису у медичній книжці позивача приписано 17.03.2020 р. про звільнення від стройової підготовки на один місяць. (а.с. 14).

Позивач 16.09.2020 р. звернулась до командира Військової частини А2582 із рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. (а.с. 15).

Крім того позивач зверталась до Командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України Міністерства оборони України із заявою про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Однак, відповідач листом від 08.12.2020 р. №117/8543, вказав про відсутність підстав у виплаті позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. (а.с. 16).

Матеріали справи містять витяг наказу командира Військової частини А2582 про виплату особовому складу, що має право на отримання, матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі окладу за військовим званням. (а.с. 17).

Відповідно до витягу з розрахунково-платіжної відомості №324 вказано про виплату позивачу матеріальної допомоги за 2020 рік в сумі 2520 гривень. (а.с. 46, 55).

Згідно з наказом командира Військової частини А2582 від 06.01.2021 р. №3 позивача виключено зі складу військової частини А2582 та всіх видів забезпечення, у зв`язку із звільненням у запас ЗСУ. (а.с. 18).

Мотивувальна частина

Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з п.2 ст.9 Закон №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з п.7 розділу ХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п. 6 наказу Міністерства оборони України від 18.02.2020 р. №45 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2020 рік», зі змінами внесеними наказом Міноборони України від 26.06.2020 р. №236, матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) виплачувати в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав, зокрема, вибуття на довготривалу реабілітацію (більше одного місяця поспіль) унаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляд), протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань та у розмірі, що не перевищує розміру місячного грошового забезпечення, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства не містять визначення поняття захворювань серцево-судинної системи. Водночас, з вільних джерел https://uk.wikipedia.org судом встановлено, що серцево-судинні захворювання (ССЗ) - клас захворювань, які пов`язані з патологією серця або кровоносних судин. При цьому, варикоз - самостійне захворювання судин, які несуть кров до серця (вен), але часто поєднане з іншими захворюваннями, або виступає їх наслідком.

З аналізу вказаного, суд дійшов висновку, що варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки з явищем хронічна венозна недостатність другого ступеня, яка вказана у виписці із медичної картки від 17.02.2020 р., відноситься до захворювань серцево-судинної системи. А тому, доводи відповідача, що захворювання позивача відсутнє у п. 6 наказу Міністерства оборони від 18.02.2020 р. №45, є безпідставним та не заслуговує на увагу.

Крім цього, судом встановлено, що визначення поняття «реабілітація» також не визначено у чинному законодавстві. Згідно вільних джерел судом встановлено, що реабілітація унаслідок травм відноситься до фізичної реабілітації. При цьому, фізична реабілітація - це комплекс вправ та природних чинників, метою яких є відновлення здоров`я, оптимального фізичного стану та працездатності пацієнтів.

Судом встановлено, що згідно довідки військово-лікарської комісії від 17.02.2020 р. №81 вказано на післяопераційний стан позивача та зазначено, що захворювання пов`язане з проходженням позивачем військової служби та потребу відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів. З вказаних підстав позивачу була надана відпустка з 18.02.2020 р. по 18.03.2020 р.

Суд вважає, що під реабілітацією, визначення якої міститься у Міністерства оборони України від 18.02.2020 р. №45, слід розуміти період відновлення внаслідок отриманої травми, в тому числі після хірургічного втручання, яке у спірних правовідносинах розпочалось з 18.02.2020 року та тривало до 18.03.2020 року.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи повивача, що період перебування на лікуванні до 18.02.2020 р. теж підлягає врахуванню до реабілітації, оскільки вказаний період є періодом проходження у медичному закладі лікувальних та хірургічних заходів, після яких повинен наставити період реабілітації, що слідує із висновку у довідці військово-лікарської комісії від 17.02.2020 р. №81 про потребу в наданні позивачу відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Також суд вважає безпідставними посилання позивача про включення до періоду реабілітації періоду звільнення від стройової підготовки з 18.03.2020 р. строком на один місяць, оскільки позивач фактично приступив з 19.03.2020 р. до виконання службових обов`язків, що не заперечується сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що період реабілітації позивача з 18.02.2020 року та до 18.03.2020 р. становив 30 днів. Водночас виплата матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення здійснюється за наявності довготривалої реабілітації, більше одного місяця поспіль. Таким чином, суд вважає, що реабілітація позивача тривала не більше місяця поспіль, що позбавляє її права на отримання матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду обґрунтованість підстав звернення до суду з даним позовом, в той час як відповідачами доведено відсутність підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги за 2020 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

З вказаних підстав суд відмовляє у задоволені позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідачі: Командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України Міністерства оборони України Військова частина А3771 (вул.Адмірала Щастного, 20, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 08492505), Військової частини А-2582 (вул. С.Стрільців, 6, м. Чернівці, 58003, код ЄДРПОУ 26606970).

Суддя Т.М. Брезіна