Ухвала суду № 97142855, 25.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/818/21

УХВАЛА

25 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3220 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А3220 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 20.08.2018 року по 18.12.2020 року;

- зобов`язати військову частину А3220 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до дня фактичного розрахунку, а саме за період з 20.08.2018 року по 18.12.2020 року.

Ухвалою суду від 27.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позов залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

1. заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску;

2. оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Судом було зазначено, зокрема, що позивач у позовній заяві вказує (та додає виписку з банку), що остаточний розрахунок з ним було здійснено військовою частиною 18.12.2020 шляхом зарахування на картковий рахунок грошових коштів в сумі 10622,88 гривень. Проте до суду з цим позовом позивач звернувся 20.01.2021, пропустивши місячний строк звернення до суду.

На виконання зазначеної ухвали позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Також позивачем надіслано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 19.04.2021 продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви (в частині подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску) на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Позивачем надіслано заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказує, що дійсно остаточний розрахунок з відповідачем було проведено 18.12.2020 шляхом зарахування на картковий рахунок грошових коштів в сумі 10622,88 гривень. До суду з цим позовом звернувся 20.01.2021 року, пропустивши місячний строк звернення до суду на два дні. Зазначає, що для подачі позову до суду потрібен спір, якого до отримання відповіді на вимогу від 22 грудня 2020 року фактично не було. Саме тому до останнього чекав на будь-яку реакцію зі сторони відповідача. Проте відповіді так і не дочекався. Вказує, що досить часто військові частини в добровільному порядку виплачують наявну заборгованість.

Надаючи правову оцінку поданому клопотанню, суд зазначає та враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 9901/405/19 виклала правову позицію про те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Позивач вказує про звернення з вимогою від 22.12.2020 до відповідача, відповідь на яку до звернення до суду так і не отримав. Тривалість пропуску строку становіть кілька днів.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19), строк звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить один місяць, який установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки такий спір пов`язаний із звільненням з публічної служби і має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Натомість у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19) і від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17) висловлено іншу правову позицію щодо необхідності застосування тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, ураховуючи, що спір про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є трудовим спором.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі №240/532/20 (постанова від 11 лютого 2021 року) відступив від висновків, зроблених в його численних постановах (пункт 41 цієї постанови), та визначився з застосуванням положень статей 233 КЗпП України, статті 122 КАС України, а саме - про обмеження права на звернення до суду з цим адміністративним позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики. Аналогічну правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19

Враховуючи повідомлені позивачем обставини та висновки Верховного Суду, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

За таких обставин, розгляд справи необхідно продовжити.

Керуючись частиною 14 статті 171, статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.А. Божук