Рішення № 97142627, 25.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1483/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Херсонської міської ради, виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з адміністративним позовом до Херсонської міської ради з такими вимогами:

Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у спільну сумісну власність позивачів загальною площею 318 кв.м, по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зобов`язати Херсонську міську раду на найближче пленарне засідання внести на розгляд ради клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у спільну сумісну власність позивачів загальною площею 318 кв.м, по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути судові витрати та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що на підставі дозволу Херсонської міської ради розроблено та погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. В подальшому відповідач здійснює протиправну бездіяльність, оскільки не вносить на розгляд сесії клопотання про затвердженню проєкту землеустрою чим порушує права та інтереси. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі відзив на позовну заяву не надали, в судове засідання представник не з`явився, повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення на офіційну електронну адресу ухвали про відкриття провадження.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Позивачі є власниками домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та розташовано на земельній ділянці, яку позивачі бажають отримати у власність для обслуговування свого будинку.

Рішенням Херсонської міської ради від 28.08.2020 за №2450 позивачам надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у спільну сумісну власність по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 322 кв.м.

16.11.2020 міським управлінням у Смілянському районі та м. Смілі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області проведено державну реєстрацію земельної ділянки та присвоєно кадастровий номер 6510136300:01:001:2354.

01.12.2020 позивачі звернулись до Херсонської міської ради із клопотанням стосовно затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у спільну сумісну власність позивачів.

Листом Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради вд 16.02.2021 за вих. №114-32650-15 позивачам повідомлено, що їх клопотання про затвердження проєкту відведення земельної ділянки розглянуто постійною депутатською комісією міської ради з питань землекористування якою рекомендовано відкласти розгляд клопотання, а позивача зобов`язано привести межі земельної ділянки у відповідність до площі, визначеної проектом землеустрою.

12.03.2021 позивачі листом звернулись до Голови постійної депутатської комісії з питань землекористування із проханням повторно розглянути клопотання про затвердження проєкту землеустрою та внести розгляд сесії міської ради.

17.03.2021 постійною депутатською комісією з питань землекористування розглянуто лист позивачів від 12.03.2021. Рекомендували Інспекції з контролю за благоустроєм та санітарним станом м. Херсона здійснити перевірку за вказаною адресою та вжити заходів щодо демонтажу самовільно встановленого забору.

Вивчивши матеріали справи, обґрунтування позивачів та надані ними письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи (яким є відзив відповідача) є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи наведені приписи законодавства, суд вважає можливим у цій справі застосувати зазначені норми та визнати факт неподання відзиву на позов таким, що подано без поважних причин та кваліфікувати як визнання позову.

Такі висновки суд робить виходячи з того, що Херсонська міська рада, посадові особи виконавчого комітету цього органу, члени відповідних комісій та фахівці юридичного управління, як кваліфіковані спеціалісти в галузі земельного законодавства, законодавства щодо місцевого самоврядування безперечно мають розуміння протиправної бездіяльності в частині неприйняття рішення по клопотанню позивачів.

Крім того, суд вважає, що є і інші правові підстави для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята статті 118 ЗК України).

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Відповідно до положення частини 6 статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частина 6 статті 186-1 цього Кодексу визначає, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до частини 18 статті 186 ЗК України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Частина 4 статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлює, що постійні комісії розглядають питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань.

Суд повністю погоджується з позицією позивачів, що умови поставлені комісією щодо знесення паркану, приведення у відповідність розмірів земельної ділянки при затвердженні проєкту землеустрою є протиправними, оскільки не передбачені вимогами законодавства.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у спільну сумісну власність розроблено відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій», погоджено всіма органами, а тому питання щодо його затвердження чи не затвердження з підстав передбачених законом має бути розглянуто на сесії міської ради.

Суд зазначає, що саме затвердження проєкту та відведення земельної ділянки та передача її у власність є одним із способів упорядкування земельних відносин на території міста.

Наявність технічної документації, визначення меж земельної ділянки не тільки упорядковує земельні стосунки, але і надає право учасникам земельних відносин у спосіб передбачений законом усувати порушення земельного законодавства, прав та інтересів сторін, в тому числі і тих які зазначені відповідачем при розгляді питання на комісії.

Суд зазначає, що умови винесення питання позивачів щодо затвердження проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність на розгляд сесії, які зазначені у протоколах засідань комісії є протиправними, оскільки не відповідають ст. 186 ЗК України.

Крім того, порушенням меж земельної ділянки, яка вже є у користуванні позивачів, (що витікає з відповідей на їх клопотання) відповідач має право вирішувати у судовому порядку, а не шляхом відмови у затвердженні проєкту землеустрою та зазначення певних умов.

Тому суд вважає, що проект землеустрою має бути або затверджений Херсонською міською радою або відмовлено у його затверджені із посиланням на норми закону.

Саме прийняття одного із зазначених рішень дає можливість кожній із сторін реалізовувати свої права в подальшому, або захищати їх в судовому порядку. Не прийняття таких рішень є протиправною бездіяльністю відповідача.

Позивачами заявлено також вимогу про стягнення з виконавчого комітету Херсонської міської ради на їх користь витрат на правничу допомогу в розмірі 20957,00 грн., які складаються з наступного:

- 500,00 грн адвокатський запит до міської ради;

- 1500,00 грн аналіз наданих позивачем документів;

- 1000.00 грн. аналіз судової практики;

- 300,00 грн. усна консультація щодо правовідносин, що виникли між Херсонською міською радою та позивачами;

- 5000,00 грн. складання позовної заяви;

- 2000,00 грн. підготовка заяви про розподіл судових витрат

- 657,00 грн. друк документів та додатків;

- 10000.00 грн. гонорар адвоката за позитивне рішення для клієнта.

На підтвердження виконаних робіт надано договір про надання правничої допомоги, яким передбачено оплату послуг адвоката протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили. Передбачено виплату гонорару успіху. Додатковою угодою сторони домовились про виплату адвокату гонорару успіху.

Згідно з частиною пятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих послуг, а також подані документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним буде зменшення розміру витрат до 5000грн.

При цьому суд зазначає, що ця справа не є складною, оскільки протягом тривалого часу судова практика по подібним правовідносинам є сталою, а норми законодавства, що регулюють правовідносини не змінними, що у значній мірі зменшує обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Тому, такі витрати як аналіз наданих позивачем документів, судової практики, усна консультація підлягають виключенню із окремого визначення обсягу виконаних робіт. Суд вважає, що всі вони охоплюються роботою по складанню позовної заяви в сумі 5000 гривень.

Витрати на складання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу суд не визнає правничою допомогою позивачу і виключає суму з цих витрат.

Щодо гонорару успіху, суд зазначає, що у цій справі він не може бути стягнутий, в силу того, що вже судом було зазначено, а саме що справа не є складною, а судова практика настільки сталою, що фактично іншого судового рішення по цим правовідносинам важко спрогнозувати. Іншими словами позитивне вирішення спору на користь позивача при поданні позову було настільки очевидним та передбачуваним, що включати до витрат на правничу допомогу гонорар успіху є надмірним.

На користь позивачів підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у спільну сумісну власність позивачів загальною площею 318 кв.м, по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зобов`язати Херсонську міську раду внести на найближче пленарне засідання на розгляд ради клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у спільну сумісну власність позивачів загальною площею 318 кв.м, по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ04059958) на користь:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір - 908,00 грн, витрати на правничу допомогу - 2500 грн.;

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір - 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу - 2500 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 109020100