Рішення № 97142542, 24.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. № 520/4418/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

- скасувати рішення управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зарахувати роки з 1993 по 2010 рік підприємницької діяльності в страховий стаж і призначити пенсію за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- призначити пенсію на підставі страхових внесків у Пенсійний фонд України з 2009 по 2013 рік.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1102 від 26.02.2021 року відмовлено в призначенні пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 річного віку та наявності страхового стажу не менше 28 років з 01.01.2021 по 31.12.2021 року. На підставі даних документів та індивідувальних відомостей про застраховану особу страховий стаж Позивача складає 18 років 10 місяців 16 днів, за розрахунком права як фізичної особи-підприємця загальний страховий стаж складає 20 років 2 місяці 10 днів. До загального страхового стажу не зараховано період роботи з 31.10.1990 по 16.01.1992 оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29 липня 1993р. № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, а саме: не зазначено дату та номер наказу про прийом. Стосовно вимоги зарахування стажу на підставі страхових внесків - позивачу зараховано стаж за періоди коли були сплачені внески (дані відображено в індивідуальних відомостях про застраховану особу). Періоди, що включено до стажу відображено в Роздруківці з Підсистеми призначення та виплати пенсій - стаж для розрахунку права.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянув заяву та документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , надані 23.02.2021 року, щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду заяви позивача, відповідач, рішенням № 1102 від 26.02.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вважаючи спірне рішення безпідставними, неправомірними та такими, що прийняті з порушенням норм пенсійного законодавства позивач звернувся за захистом своїх соціальних прав до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 24 Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 3-1 розділу ХV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Суд вказує, що зазначена норма не має застережень, що вона застосовується виключно для осіб, яким вперше призначається пенсія.

Частиною 1 статті 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (надалі - Порядок №637).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (надалі - Порядок №22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 21-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Суд зауважує, що обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата за весь наведений період щомісячно внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.1998 за №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" встановлено, що суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 42 відсотки;

- на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" суб`єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Дію Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства" припинено згідно із Законом України від 04.11.2011 №4014-VІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", який набрав чинності з 01.01.2012 р.

Факт провадження позивачем підприємницької діяльності підтверджується наступними документами:

- свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 із зазначенням видів діяльності, зареєстрований Розпорядженням РВК № 52 від 12.02.1993 року, перереєстрований Розпорядженням РВК № 22 від 02.03.1998 року;

- з довідки Головного управління ДПС у Харківській області № 20553/ФОП/20-40-04-35-26 від 19.11.2020 року вбачається, що позивач відповідно до даних інформаційних систем, які є в розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області, з 12.03.1993 по 31.12.2008 перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області як приватний підприємець (стан 16), інформація про систему оподаткування - відсутня. Відповідно до п. 273 та п. 284 Наказу Міністерства Юстиції від 12.04.12 № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організації, із зазначенням строків зберігання документів» строк зберігання декларацій про доходи, звітів суб`єктів малого підприємства-фізичної особи - платника єдиного податку - 5 років. Згідно п. 1.8 зазначеного Наказу, строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.

Таким чином, суд дійшов висновку, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснював підприємницьку діяльність, що надає право останньому зарахувати до страхового стажу період з 12.03.1993 року по 30.06.2000 року включно. Однак, документи щодо обраної позивачем системи оподаткування (загальної чи спрощеної) та щодо сплати позивачем під час здійснення підприємницької діяльності страхових внесків, не збереглись у зв`язку зі знищенням через 5 років.

Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься підтвердження того, що позивач в період з 01.07.2000 року по 30.06.2007 року включно, сплачував страхові внески, що в свою чергу виключає можливість зарахувати цей період до страхового стажу позивача.

Водночас, період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, з з 01.04.2009 року по 30.06.2010 рок, з 01.07.2010 року по 31.12.2013 року сплати страхових внесків, відповідачем враховано під час розрахунку страхового стажу позивача.

Окрім того, суд зазначає, що згідно статті 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити трудовий стаж позивача.

При цьому, суд зазначає, що позивачем вчинялися дії щодо отримання документів, необхідних для призначення пенсії з урахуванням включення до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності.

Отже, дії відповідача щодо не зарахування періоду з 12.03.1993 року по 30.06.2000 року включно до стажу позивача є неправомірними, а спірне рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1102 від 26.02.2021 року підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування років з 1993 по 2010 рік підприємницької діяльності в страховий стаж і призначити пенсію за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також призначити пенсію на підставі страхових внесків у Пенсійний фонд України з 2009 по 2013 рік, суд зазначає наступне.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у спосіб зобов`язання відповідача вирішити питання про призначення пенсії за віком повторно розглянувши заяву позивача, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1102 від 26.02.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) вирішити питання про призначення пенсії за віком повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 24 травня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.