Рішення № 97142316, 24.05.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 травня 2021 року № 520/5456/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кухар М.Д.

при секретарі - Парамонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код 22649344) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22, оф. 112) про визнання дій протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд :

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження №61819594 від 13.04.2020 року;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича ВП № 61819594 від 13.04.2020 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ВП № 61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича основної винагороди в частині стягнення на суму 504 087,64 грн. (зведене виконавче провадження №61851223).

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо здійснення заходів примусового виконання (звернення стягнення на кошти у розмірі 504 087,64 грн.) за виконавчим документом - постановою приватного виконавця Семендяєва О.С. від 20.01.2020 року (ВП №61011413).

- судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування доводів заявленого позову позивач зазначає, що дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо прийняття до виконання виконавчого документа - Постанови від 20.01.2020 ВП№ 61011413 про стягнення з боржника ПрАТ «Концерн АВЕК та КО» на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. основної винагороди на суму 504087.64 грн. протиправними, а Постанову ВП №61819594 від 13.04.2020 про відкриття виконавчого провадження №61819594 (ЗВП №61851223) такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року адміністративну справу за даним позовом прийнято до розгляду.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому з вимогами заявленого позову не погодився, обґрунтовуючи свої доводи тим, що не існувало та не існує прав та саме законних інтересів позивача, які були порушені відповідачем.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених ним у позові та наданих письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні вимог заявленого позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Господарським судом Харківської області ухвалено рішення у справі №922/3453/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанська будівельна компанія» до Приватного акціонерного товариства «Концерн АВЕК та Ко» про стягнення коштів. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на користь «Слобожанська будівельна компанія» заборгованість за Договором №2-16 від 12.05.2016 у сумі 1 825 528,90 грн.; заборгованість за Договором №У-1 від 01.08.2017 у сумі 5 800 989,56 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 114 397,78 грн.

Господарським судом Харківської області на виконання зазначеного рішення від 18.12.2018 р. видано наказ №922/3453/19. Сума стягнення склала 7 740 916,24 коп.

20.01.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича відкрито виконавче провадження №61011413 (далі ВП №61011413) з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 14.01.2020 №922/3453/19.

Того ж дня, 20.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С. в рамках ВП №61011413 винесена постанова про стягнення з боржника - ПрАТ «Концерн АВЕК та КО» основної винагороди на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. у сумі 774 091 ,62 коп.

Основна винагорода приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С., яка була стягнута разом із основною сумою стягнення за виконавчим документом, склала - 270003,98 коп., що складає 10% від 2700039,72 грн. (фактично стягнута сума заборгованості в рамках виконавчого провадження № 61011413).

10.04.2020 приватним виконавце виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С., на підставі п.1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» по ВП №61011413 винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу - ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» на підставі його заяви щодо повернення виконавчого листа без подальшого виконання.

В подальшому, 13.04.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. відкрито виконавче провадження №61819594 (далі - ВП №61819594) з примусового виконання Постанови про стягнення основної винагороди ВП №61011413 від 20.01.2020 на суму 504 087,64 гривень.

Судом встановлено, що 15.04.2020 року постановою відповідача відкрито виконавче провадження № 61849927 (далі - ВП № 61849927) з примусового виконання судового наказу від 14.01.2020 року на залишок нестягнутої суми за судовим наказом від 14.01.2020 на суму 5040876,52 гривень на користь ТОВ «Слобожанська будівельна компанія».

15.04.2020 року ВП № 61819594 та ВП №61849927 об`єднані у зведене виконавче провадження №61851223 (далі - ЗВП №61851223).

16.07.2020 відповідач, керуючись п. 1 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у ВП №61819594 виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу - приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Семендяєву О.С. на підставі його заяви щодо повернення виконавчого листа без подальшого виконання.

Тобто, відповідач підтверджує, що на момент винесення оскаржуваної постанови, ЗВП на виконанні вже не знаходиться.

Крім цього, приватним виконавцем Родіним Г.В. винесена Постанова про виведення ВП №61819594 із зведеного виконавчого провадження.

Також, 16.07.2020 в рамках ВП №61849927 відповідачем винесена оскаржувана постанова про стягнення з позивача основної винагороди у сумі 504087,64 коп. на користь відповідача.

В мотивувальній частині оскаржуваної постанови відповідач зазначає, що у нього на виконанні знаходилось ЗВП №61851223:

- по виконанню наказу №922\3453\19 виданого 14.01.2020 Господарським судом Харківської області про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на користь ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» заборгованості;

- по виконанню постанови про стягнення основної винагороди у сумі 504 087, 64 грн. по ВП № 61011413 на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С.

Також відповідач зазначає, що з метою уникнення подвійного стягнення основної винагороди по наказу №922/3453/19 від 14.01.2020, постанова про стягнення основної винагороди по ЗВП №61851223 не виносилась. Однак, оскільки 16.07.2020 надійшла заява стягувача - приватного виконавця Семендяєва О.С. про повернення виконавчого документа - постанови про стягнення з боржника основної винагороди по ВП №61011413 від 20.01.2020, відповідач вважає за можливе стягнути основну винагороду у сумі 504087,64 гривень на свою користь.

Судовим розглядом встановлено, що 16.07.2020 у ВП №61849927 винесені наступні постанови:

- про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження;

- про закінчення виконавчого провадження.

Звертаючись до суду позивач вважав порушеними свої права внаслідок вчинення приватним виконавцем дій та прийняття рішень під час виконання виконавчого документу - постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди від 20.01.2020 року.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404, у редакції на момент винесення оспорюваної постанови).

Згідно з частинами 1-3 статті 31 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1403) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється в тому числі у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця затверджений постановою КМУ від 08.09.2016 №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Постанова №643, дата набрання чинності - 05.10.2016).

Так, за приписами пункту 19 Постанови №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

За змістом положень частин 4, 5 статті 31 Закону № 1403 основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Частинами 6-7 статті 31 Закону №1403 встановлено, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За приписами частини 3 статті 45 Закону № 1404 основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Частиною другою статті 27 Закону № 1404 визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Судом зазначається, що вимоги до виконавчого документа унормовані статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Вимогами ч. 4 статті 4 зазначеного Закону визначені випадки, коли виконавчий документ органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем повертається стягувачу без прийняття .

Судом під час розгляду справи не виявлено підстав для повернення відповідачем виконавчого документу, а саме: постанови про стягнення з боржника основної винагороди № 61011413, яка видана 20.01.2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - без виконання.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З аналізу вимог чинного законодавств та дійсних обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення вимог заявленого позову в частині визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження №61819594 від 13.04.2020 року.

Стосовно вимог заявленого позову в частині скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича ВП №61819594 від 13.04.2020 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ВП № 61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича основної винагороди в частині стягнення на суму 504 087,64 грн., судом зазначається наступне.

За змістом ч. 3 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року №1403. (далі Закон №1403).

Закон №1403 є спеціальним Законом, що підлягає застосуванню щодо діяльності приватного виконавця та має першочергове значення при наданні правової оцінки діям та рішенням приватного виконавця.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 31 Закону № 1403 винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з ч. 7 ст. 31 Закону №1403, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 6 ст. 31" Закону №1403, основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. №643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" (далі Постанова №643).

Відповідно до п. 19 Постанови №643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Відтак, з огляду на положення зазначених норм, можна зробити висновок, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття виконавцем постанови про відкриття провадження. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Частиною шостою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Враховуючи викладене, законом чітко передбачений порядок стягнення виконавчого збору у разі наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа та законом не передбачено порядок стягнення такої винагороди у спосіб, обраний Відповідачем.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа (пункт 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що після зміни правового регулювання відповідно до Закону № 1404-VIII ( в редакції від 03.07.18, яка є чинною на час прийняття спірних постанов) стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

При цьому, питання про стягнення виконавчого збору вирішується або на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, або, якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.1, 3, 4, 6 ч.1 ст.37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1, 2, 4, 6, 9, крім випадку, передбаченого ч.9 ст.27 цього Закону, 11, 14 і 15 ч.1 ст.39 цього Закону.

Та відповідно до положень Закону "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов`язковими умовами для стягнення виконавчого збору.

Крім того, за змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом.

Суд зазначає також, що в ході розгляду справи факт правомірності дій Відповідача щодо звернення стягнення на кошти у розмірі 504087,64 грн. у ВП № 61011413 вже встановлений Другим апеляційним адміністративним судом у Постанові від 27.01.2021 по справі № 520/5456/2020.

Під час примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від

14.01.2020 по справі № 922/3453/19 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської

області Семендяєвим О.С. стягнуто 2700039,72 грн. заборгованості за виконавчим документом та 270003,98 грн. основної винагороди приватного виконавця (10% від суми, яка фактично стягнута); приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Родіним Г.В. стягнуто 5040876,52 грн. заборгованості за виконавчим документом та 504087,64 грн. основної винагороди приватного виконавця (10% від суми, яка фактично стягнута).

У сукупності двома приватними виконавцями під час примусового виконання одного і того ж самого виконавчого документу загалом стягнуто 7740916,24 грн. (борг за рішенням суду у повному обсязі) та 774091,62 грн. (основна винагорода у розмірі 10% від суми, яка підлягала стягненню за виконавчим документом та яка фактично стягнута у примусовому порядку).

Факт того, що двома приватними виконавцями під час примусового виконання одного і того ж самого виконавчого документу загалом стягнуто основну винагорода у розмірі 10% від суми, яка підлягала стягненню за виконавчим документом, представником позивача не заперечувалось у судових засіданнях.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. від 13.04.2020 року з примусового виконання постанови ВП № 61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича основної винагороди в частині стягнення на суму 504 087,64 грн. є правомірною та відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження” та як наслідок не підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича щодо здійснення заходів примусового виконання (звернення стягнення на кошти у розмірі 504087,64 грн.) за виконавчим документом - постановою приватного виконавця Семендяєва О.С від 20.01.2020 року (ВП 61011413), то суд вказує на її безпідставність, так як під час вчинення виконавчих дій виконавець має право здійснювати заходи з примусового виконання про стягнення з боржника основної винагороди.

Також, винесення оскаржуваної постанови від 13.04.2020р. ВП № 61819594 теж відноситься до обов`язків виконавця.

Тому, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови та вчинення виконавчих дій відповідач діяв у межах своїх повноважень, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи спір по суті, суд також зважує на рішення Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 250, 255,287,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (вул. Сумська, буд. 70,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 22649344) до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Геннадія Вікторовича (вул. Кооперативна, буд. 22, оф. 112,м. Харків,61003) про визнання дій протиправними та скасування постанови - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.