Рішення № 97142154, 19.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1752/21

19 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Куриляк М.Г.

представника позивача Паньків О.Б.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Галицької митниці Державної митної служби України (надалі, відповідач) в якому просив скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму тимчасового ввезення ОСОБА_1 , автомобіля марки LAND CRUISER 200 золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в Чеській республіці, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , оформлене листом від 03.03.2021 №7.4-3-18.1/10/4774, зобов`язати Галицьку митницю Державної митної служби України видалити із програмно-інформаційного комплексу ЄАІС інформацію щодо митного режиму тимчасового ввезення ОСОБА_1 автомобіля марки LAND CRUISER 200 золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в Чеській республіці, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час не може реалізувати своє право на тимчасове ввезення в Україну іншого транспортного засобу для свого користування, оскільки для цього йому потрібно припинення митного режиму щодо транспортного засобу марки LAND CRUISER 200 золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в Чеській республіці. Позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача видалити із програмно-інформаційного комплексу ЄАІС інформацію щодо митного режиму тимчасового ввезення вказаного автомобіля. Просить врахувати, що позивачем були виконані всі передбачені чинним митним законодавством України вимоги, на підтвердження повної втрати транспортного засобу в результаті обставин непереборної сили.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 29.04.2021 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Галицька митниця Держмитслужби відмовляючи позивачу у прийнятті рішення про припинення (завершення) митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діяла правомірно, у відповідності до норм законодавства, а тому підстав для скасування рішення Галицької митниці Держмитслужби про відмову у припиненні (завершені) митного режиму тимчасового ввезення вказаного транспортного засобу, оформленого листом від 03.03.2021 № 7.4-3-18.1/10/4774, немає. Крім цього, просить врахувати, що вимоги позивача про зобов`язання Галицької митниці Держмитслужби видалити із програмно-інформаційного комплексу ЄАІС інформацію щодо митного режиму тимчасового ввезення автомобіля марки LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , є безпідставними, так як це порушує встановлений нормами Митного кодексу України порядок здійснення митницею митного контролю транспортних засобів особистого користування та суперечить положенням частини третьої статті 380 МК України, а також це призведе до незаконного звільнення позивача від внесення фінансової гарантії, виходячи з суми митних платежів.

29.04.2021 розгляд даної справи відкладено до 19.05.2021 у зв`язку із перебуванням головуючої судді у відпустці.

19.05.2021 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Судом встановлено, що 12.02.2020 до Галицької митниці Держмитслужби надійшла заява від представника позивача, якою митницю було проінформовано про неможливість своєчасного вивезення автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України гр. ОСОБА_1 25.01.2020 в митному режимі тимчасового ввезення строком до 1 року, у зв`язку із незаконним заволодінням даним транспортним засобом.

Надана представником позивача інформація та документи щодо неможливості своєчасного вивезення зазначеного вище автомобіля у зв`язку із незаконним заволодінням даним транспортним засобом, та відкриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010000263 від 26.01.2020 за ознаками, передбаченими частиною третьою ст.289 Кримінального кодексу України, факт незаконного заволодіння вищевказаного автомобіля Галицькою митницею Держмитслужби взята до уваги, про що поінформовано заявника 14.02.2020 листом за № 7.4 - 1/18.1/10/4330.

Також, 18.02.2021 позивач звернувся до Галицької митниці Держмитслужби із заявою, в якій просив видалити із програмно - інформаційного комплексу ЄАІС інформацію щодо митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в Чеській Республіці, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , ввезеного ним на митну територію України 25.01.2020 в митному режимі тимчасового ввезення та не вивезеного у зв`язку із незаконним заволодінням даним транспортним засобом.

Після цього, за результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 03.03.2021 № 7.4-3-18.1/10/4774 повідомив позивача про те, що внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування за фактом незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом не свідчить про те, що даний транспортний засіб є безповоротно (повністю) втрачений, а лише тимчасово вибув із володіння позивача.

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірними правовідносинам, частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення встановлюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (надалі - МК України).

У відповідності до статті 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Частиною шостою ст. 104 МК України передбачено, що для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МК України або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МК України.

Положеннями частини першої ст. 112 МК України визначено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до частини третьої ст. 112 МК України митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України регламентуються ст. 380 МК України.

Згідно частини першої ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно частини третьої статті 380 МК України визначено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу».

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина шоста ст. 380 МК України).

У відповідності до частини сьомої ст. 380 МК України у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.

Крім цього, згідно частини третьої статті 14 Конвенції про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» № 1661-IV від 24 березня 2004 року, тимчасове ввезення може також бути припинене на запит заінтересованої особи, якщо остання надасть докази, достатні для митних органів, щодо знищення чи повної втрати товарів (у тому числі транспортних засобів) внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних обставин. У такому випадку користувач права на тимчасове ввезення буде звільнений від сплати ввізного мита й податків.

Водночас, суд зазначає, що умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили регламентовано Розділом VIII «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили» Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (надалі - Порядок № 657), яким зокрема, установлено, що за результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом. Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що режим тимчасового ввезення припиняється, зокрема, у разі повної втрати транспортних засобів внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, в тому числі на запит заінтересованої особи, за умови надання відповідних доказів.

Крім цього, відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку № 657, обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, внаслідок злочинних дій третіх осіб.

Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно пункту 6 розділу VIII Порядку № 657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Разом із заявою подаються, зокрема, документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п`яти робочих днів з дати її подання.

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

Отже, суд вважає, що результатом розгляду заяви про припинення митного режиму є прийняття митницею рішення про його припинення (завершення) за умови, що внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили транспортний засобів був, зокрема, безповоротно втрачений.

Разом з цим, на думку суду не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами дії непереборної сили) випадки, коли внаслідок дії третіх осіб транспортний засіб особистого користування не був безповоротно втраченим, тобто транспортний засіб особистого користування не позбувся якісних та фізичних характеристик, а лише вибув із володіння власника чи перевізника.

Водночас, на переконання суду, якщо під час переміщення транспортного засобу відбулася обставина непереборної сили, зокрема, злочинні дії третіх осіб (незаконне заволодіння транспортного засобу), та за умови інформування про дану подію митний орган, який контролює переміщення даного транспортного засобу, а саме Галицьку митницю Держмитслужби, то строк тимчасового ввезення транспортного засобу зупиняється до завершення обставини непереборної сили (кримінального провадження).

Суд зазначає, що саме позивач є особою відповідальною за дотримання обраного ним під час ввезення транспортного засобу митного режиму «тимчасове ввезення».

В той же час, на думку суду, позивач мав прямий обов`язок щодо вивезення вказаного транспортного засобу з митної території України до 25.01.2021 або поміщення його в інший митний режим (відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорт).

Належних, достатніх, допустимих доказів безповоротної (повної) втрати внаслідок обставин непереборної сили транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Приймаючи рішення по суті спору, суд приймає до уваги твердження сторони відповідача, що факт реєстрації заяви та внесення її в Єдиний реєстр досудових розслідувань є лише початковим етапом досудового розслідування, а тому не може бути належним документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили, зокрема, безповоротної (повної) втрати транспортного засобу.

За наведеного мотиву судом також береться до уваги твердження сторони відповідача, що ним проінформовано позивача про те, що прийняття рішення щодо внесення до інформаційних баз даних (програмно - інформаційних комплексів) Держмитслужби відповідних відміток (припинення (завершення) митного режиму) стосовно транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , можливе після завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090010000263 від 26.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 289 Кримінального кодексу України, по факту незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом, та прийняття відповідного рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Отже, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення про припинення (завершення) митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , діяла правомірно, у відповідності до норм законодавства.

Щодо позовної вимоги позивача щодо зобов`язання Галицької митниці Держмитслужби Державної митної служби України видалити із програмно-інформаційного комплексу ЄАІС інформацію щодо митного режиму тимчасового ввезення ОСОБА_1 , автомобіля марки LAND CRUISER 200 золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в Чеській республіці, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 8 МК України визначено, що одним з принципів здійснення державної митної справи є принцип виключних повноважень митних органів щодо здійснення державної митної справи.

У відповідності до частини другої статті 544 МК України встановлено, що здійснюючи державну митну справу, митні органи, зокрема, виконують такі основні завдання: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати.

У відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Суд не вправі втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, перебираючи на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи останнього.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд не вправі перебирати (вирішувати) на себе функції митниці до вчинення тих дій, які згідно із вказаним законодавством можуть здійснюватися лише за їх розсудом.

За таких обставин, суд вважає, що така позовна вимога є безпідставною, так як це порушує встановлений нормами Митного кодексу України порядок здійснення митницею митного контролю транспортних засобів особистого користування та суперечить положенням частини третьої статті 380 МК України, а також це призведе до незаконного звільнення Позивача від внесення фінансової гарантії, виходячи з суми митних платежів.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій, а тому, позовні вимоги до задоволення не підлягають. Сплачений судовий збір не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Галицької митниці Державної митної служби України про скасування рішення, оформленого листом від 03.03.2021 №7.4-3-18.1/10/4774 - відмовити повністю.

2. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Галицької митниці Державної митної служби України видалити інформацію із програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного режиму тимчасового ввезення ОСОБА_1 автомобіля марки LAND CRUISER 200 золотистого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований в Чеській республіці - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Печорна,Заліщицький район, Тернопільська область,48602 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Галицька митниця Державної митної служби України (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м.Львів,79005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711);

Головуюча суддя Дерех Н.В.