Рішення № 97141374, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5822/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

від позивача: Кудрик І.Д., за паспортом

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06 липня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати протиправними дії щодо відмови з 27.05.2019 року у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та рішенням Конституційного суду України №7-р(ІІ)2019 від 13.12.2019 року на підставі підвищень грошового забезпечення (заробітної плати) працівникам військової прокуратури Південного регіону України, які відбулись з 01.03.2018 року за посадою старшого помічника військового прокурора військової прокуратури Південного регіону України, яка прирівняна до посади начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України (постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року), скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.06.2020 року і Управління застосування пенсійного законодавства (відділ з питань перерахунку пенсій № 16 від 04.06.2020 року) про відмову у перерахунку пенсії з 27.05.2019 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам прокуратури з 01.03.2018 року відповідно до довідки військової прокуратури Південного регіону України № 18/90 від 18.03.2020 року та зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру з розрахунку 90% від всіх складових грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року відповідно до довідки ВП ПРУ №18/90 від 18.03.2029 року і виплатити відповідну заборгованість за 12 місяців (з 27.05.2019 року) по час проведення перерахунку з урахуванням отриманих виплат.

Ухвалою від 09 липня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів прокуратури України та з 07.02.2003 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від посадового окладу, яку позивач отримував на посаді старшого помічника військового прокурора військової прокуратури Південного регіону України, а тому позивач вважає, що у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення з 01.03.2018 року працівникам прокуратури позивач має право на перерахунок пенсії, що підтверджено висновками рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019.

Позивач зазначив, на виконання вказаного рішення Конституційного суду України, військовою прокуратурою видано довідку №18/90 від 18.03.2020 року про заробітну плату. Однак, листом від 16.06.2020 року ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.

Позивач посилаючись на рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 вважає, що має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-УІІ, а дії відповідача є протиправними.

Також позивач вважає, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма щодо визначення розміру пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, та без обмеження її граничного розміру, оскільки ця норма закону застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

До суду 27 липня 2020 року (вхід. № 29086/20) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відповідачем правомірно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки довідку про зміну посадових окладів після 13.12.2019 року позивачем до Головного управління надано не було. Окрім того, відповідач звернув увагу, що постановою КМУ № 1155 від 11.12.2019 року передбачено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Також відповідач не погоджується з позовними вимогами щодо перерахунку пенсії без обмеження її граничного розміру, оскільки це суперечить ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач відповідь на відзив не надав.

Ухвалою від 29 липня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного суду у зразковій справі №560/2120/20.

У зв`язку з набранням чинності рішенням Верховного суду у зразковій справі №560/2120/20 розгляд справи призначено на 19 квітня 2021 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 19 квітня 2021 року поновлено провадження у справі зі стадії, на якій воно було зупинено.

До суду подана позивачем заява про допуск негайного виконання судового рішення (вхід. № 12555/21 від 15.03.2021 року), в якій позивач просив звернути судове рішення до негайного виконання стосовно стягнення усієї суми боргу.

У свою чергу відповідач подав заперечення на заяву позивача про допуск негайного виконання судового рішення (вхід. ЕП/7887/21 від 25.03.2021 року).

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 19 квітня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 17 травня 2021 року на 10 годину 30 хвилин.

На відкритому судовому засідання позивач, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача на відкрите судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розпис представника на розписці.

Заслухавши вступне слово позивача, доповівши зміст відзиву на позовну заяву, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.15а).

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Суд встановив, що 18.03.2020 року військовою прокуратурою Південного регіону видано позивачу довідку по розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про прокуратуру» про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019 р., та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за нормами чинними на 01.03.2018 року за посадою старшого помічника військового прокурора південного регіону України, яка прирівняна до посади начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України становить 44664,03 грн. (а.с. 18).

Також, суд встановив, що 25.05.2020 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років (а.с.19).

Відділ з питань перерахунку пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Одеській області рішенням № 1174/03-18 від 04.06.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовив позивачу у перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно з довідкою про заробітну плату №18/90 від 18.03.2020 року (розмір заробітної плати за нормами чинним на 01.03.2018 року), оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни посадових окладів працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років та п. 7 постанови № 1155 від 11.12.2019 року «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру» (а.с. 20).

Листом від 15.06.2020 року вих. № 4928-4827/К-02/8-1500/20 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії та надіслано копію рішення № 1174/03-18 від 04.06.2020 року (а.с.21).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, суд встановив, що позивачу призначено пенсію в розмірі 90% від середнього заробітку та на час призначення особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року). Позивачем подано заяву від 25.05.2020 року про перерахунок пенсії на підставі довідки по розмір заробітної плати, виданої відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)2019 р., та рішенням від 04.06.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки.

Тому, виходячи із встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що зазначена справа має типові ознаки зразкової справи №560/2120/20.

Так, рішенням Верховного Суду від 14.09.2020 року по зразковій справі №560/2120/20, залишеним без змін постановою Великої палати Верховного суду від 20.01.2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року по зразковій справі №560/2120/20, та у постанові Великої палати Верховного суду від 20.01.2021 року, суд зробив такі висновки:

Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).

До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14 жовтня 2014 року ухвалено Закон № 1697-VІІ.

У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроєкту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до численних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та ПФУ.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:

- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Зазначене Рішення КСУ стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів ПФУ із заявами про перерахунок пенсії.

Проте пенсійний орган відмовляє заявникам у задоволенні заяв про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Тобто фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у заявників права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Однак, у постанові по зразковій справі №560/2120/20 Велика Палата Верховного Суду не погодилася з доводами відповідача про те, що Постанова № 657 не є належним нормативно-правовим актом для визначення заробітної плати працівників прокуратури, систему якої оновлено з 25 вересня 2019 року, а відтак не є підставою для перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року.

Так, пенсійний орган, відмовляючи в перерахунку пенсії прокурорам, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів», за змістом пункту 7 якої зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Натомість заявники просять здійснити перерахунок їхніх пенсії з урахуванням норм Постанови № 657, яка не містить жодних обмежень.

Доводи пенсійного фонду про те, що після набрання чинності Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019, тобто після 13 грудня 2019 року, нормативно-правового акта про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому немає підстав для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року.

Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що твердження відповідача про те, що для реалізації пенсіонерам права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, чинній з 13 грудня 2019 року), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці чинних працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. Така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Постанова № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури».

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури.

Також Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду першої інстанції щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 13 грудня 2019 року з огляду на таке.

Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а відтак Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком суду першої інстанції, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року.

Повертаючись до обставин у цій справі, враховуючи вищенаведені висновки викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі №560/2120/20, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки 18/90 від 18.03.2020 року, з посиланням на те, що тільки з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 року, позивач має право на перерахунок пенсії.

Також відхиляються судом підстави відмови у проведенні перерахунку пенсії, з підстав того, що відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року, зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією Постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не просив здійснення перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року. З довідки про розмір заробітної плати, виданої військовою прокуратурою ОСОБА_1 вбачається, що вказана довідка видана відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019р. та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та деяких інших осіб».

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про скасування рішення від 04.06.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області вих. № 1174/03-18 від 04.06.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Однак, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії щодо відмови з 27.05.2019 року у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та рішенням Конституційного суду України №7-р(ІІ)2019 від 13.12.2019 року на підставі підвищень грошового забезпечення (заробітної плати) працівникам військової прокуратури Південного регіону України, які відбулись з 01.03.2018 року за посадою старшого помічника військового прокурора військової прокуратури Південного регіону України, яка прирівняна до посади начальника відділу військової прокуратури Південного регіону України (постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року), оскільки судовий захист має бути достатнім та ефективним. У даному випадку достатнім та ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області вих. № 1174/03-18 від 04.06.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що позивачу протиправно відмовлено у проведенні перерахунку на підставі довідки від 18.03.2020 року, суд вважає, о позовні вимоги про зобов`язання провести перерахунок є правомірними та належать задоволенню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону №18/90 від 18.03.2020 року з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Щодо решт позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок пенсії без обмеження її граничного розміру з розрахунку 90 % від всіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки і виплатити відповідну заборгованість за 12 місяців (з 27.05.2019 року) по час проведення перерахунку, суд зазначає, що у їх задоволенні слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На судовому засіданні суд встановив, що позивач отримує пенсію з розрахунку 90 % від заробітку. Отже, на час розгляду справи право позивача щодо виплати пенсії у розмірі 90 % заробітку дотримується та не порушено, що виключає необхідність у захисті такого права.

Тому, суд доходить висновку, що в частині позовної вимоги щодо зобов`язання провести перерахунок пенсії з основним розміром 90 % заробітку слід відмовити, оскільки порушення цього права відповідачем не доведено та не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року у зразковій справі №560/2120/20 надано правову оцінку питанню, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, щодо якого зазначено таке.

Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини та висновки Суду по зразковій справі №560/2120/20, суд доходить висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов`язання перерахунку пенсії у розмірі 90 % від заробітку та без обмеження граничного розміру, оскільки такі вимоги є передчасними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання виплатити відповідну заборгованість за 12 місяців, суд зазначає таке.

Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З вищенаведених встановлених судом обставин вбачається, що у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням посадових окладів прокурорів лише з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, яке набрало чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.

Поняття прямої дії рішень Конституційного Суду у Законі не розкрито. Водночас у абз. 2 п. 2 рішення від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, Конституційний Суд України зазначив, що принцип прямої дії у часі закону чи іншого нормативно-правового акту потрібно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на відсутність у Рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 року вказівки на інше, суд вважає, що вказане Рішення слід застосовувати до правовідносин, які виникли з дня його ухвалення.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити відповідну заборгованість за 12 місяців, слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного суду, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню частково в частині про визнання протиправним та скасування рішення від 04.06.2020 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 року № 18/90 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню частково.

Позивач подав заяву про допуск негайного виконання судового рішення, в якій просив допустити негайне виконання рішення суду стосовно стягнення всієї суми заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що враховуючи вік і правові відносини щодо виплати пенсії, позивач просить допустити негайне виконання рішення щодо стягнення всієї суми.

Відповідачем подані заперечення, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що судом не ухвалено рішення про стягнення певних сум.

Розглянувши клопотання позивача, враховуючи заперечення відповідача, суд доходить висновку, що ця заява не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 1 ст. 371 КАС України визначені випадки обов`язкового звернення рішення суду до негайного виконання.

Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною 2 ст. 371 КАС України визначені випадки коли суд за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення, у в тому числі, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Суд зазначає, що для застосування ч. 2 ст. 371 КАС України має бути доведено необхідність у зверненні стягнення всієї суми до негайного виконання.

Однак, суд доходить висновку, що доводи зазначені позивачем на обґрунтування своєї заяви з посиланням на свій вік та правові відносини щодо виплати пенсії не є обґрунтованими підставами, які свідчать про істотну необхідність у застосуванні вказаного правового інституту та для звернення до негайного виконання всієї суми. З цих підстав, суд доходить висновку щодо відмови у задоволенні заяви позивача.

Однак, суд доходить висновку, що оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, у порядку п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Тому належать стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 840, 80 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) вих. № 1174/03-18 від 04.06.2020 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) з 13.12.2019 року здійснити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 18.03.2020 року № 18/90 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 25» травня 2021 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко