Ухвала суду № 97141312, 12.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/329/21

У Х В А Л А

12 травня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Ніц О.С.

представника відповідача Слободяник І.С.

представника третьої особи Петрушенко В.В.

розглянувши у загальному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні по суті) клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Одестранспарксервіс», фізична особа – підприємець ОСОБА_2 в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради від 29 квітня 2020 року №5954-VII Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5286-VІ “Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції” у частині доповнення пунктом № 96 за Приморським районом "Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки)", затвердженого згідно із додатком № 2, який міститься в підпункті 1.2 пункту 1 оспорюваного рішення, згідно з текстом якого Приморський район, № з/п 96, місцезнаходження спеціальної земельної ділянки — АДРЕСА_1 ), кількість місць для паркування (одиниць) - 24, займана площа (кв.м.) - 398 технічне облаштування - облаштовано.

В судовому засіданні 12.05.2021 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/4882/19.

Заява обґрунтована наступним: у провадженні П`ятого апеляційного адміністративного суду перебувають апеляційні скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року у справі № 420/4882/19.

Так, судом апеляційної інстанції переглядається справа, предметом розгляду якої, в тому числі, є правомірність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.04.2018 року № 171 «Про організацію дорожнього руху по пров. Красному на ділянці від вул. Дерибасівської до вул. Грецької».

У свою чергу, в документах, наданих Одеською міською радою по суті справи, що розглядається зазначалося про те, що оскаржуване у справі №420/4882/19 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради було передумовою для внесення спеціально відведеної автостоянки за адресою; АДРЕСА_1 , займаною площею 398 кв.м., до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності забезпечення чаркування транспортних засобів на території м. Одеси.

За наведених обставин, Одеська міська рада вважає, що при розгляді справи №420/4882/19 судом будуть встановлені обставини, які матимуть значення для вирішення даної справи, предметом розгляду якої є правомірність рішення Одеської міської ради від 29.04.2020 року № 5954-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27.04.2014 року № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» в частині доповнення п. 96 за Приморським районом «Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки)» в частині доповнення додатку № 2 переліку пунктом 96 Приморського району - спеціально відведеною автостоянкою за адресою: м. Одеса, пров. Красний (від вул. Грецької до вул. Дерибасівської), займаною площею 398 кв.м.

Крім того, справа № 420/4882/19 була розпочата раніше, а рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради було передумовою та фактично покладено в основу оскаржуваного у цій справі рішення Одеської міської ради, що очевидно свідчить про об`єктивну неможливість її розгляду до остаточного вирішення справи № 420/4882/19.

Представник позивача заперечував, зазначивши що дане рішення стосується організації дорожнього руху. Так, в преамбулі зазначається, “з метою організації безпечного руху автотранспорту, пішоходів, інших учасників дорожнього руху, недопущення порушення Правил дорожнього руху України, а також для забезпечення належної організації дорожнього руху по пров. Красному”.

Жодного слова про організацію спеціально відведеної автостоянки воно не містить. Більше того, в результативній частині зазначається (пункт 1 цього рішення): “Доручити комунальній установі «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» розробити схему організації дорожнього руху по пров. Красному, на ділянці від вул. Дерибасівської до вул. Грецької, а також забезпечити встановлення дорожніх знаків та механічних засобів обмеження паркування транспорту - в`їзного/виїзного терміналу, обладнаного шлагбаумом, та диспетчерського пункту.

Схема організації дорожнього руху та схема спеціально відведеної автостоянки, яку розробило КП “ОДЕСПАРКТРАНССЕРВІС”, два різних за своєю правовою природою об`єкта правовідносин:

схема дорожнього руху потрібна для організації дорожнього руху з метою створення безпечних умов для пішоходів та власників транспортних засобів, а також для уникнення виникнення аварійних ситуацій на дорогах. Схема дорожнього руху не передбачає створення як схеми спеціально відведеної автостоянки так і самої спеціально відведеної автостоянки;

схема спеціально відведеної автостоянки потрібна для включення земельної ділянки до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеса (спеціально відведені автостоянки).

Таким чином, рішення № 171 та оскаржуване рішення є не тотожними та такими, що суперечать один одному. Рішення № 171 приймалося виключно для організації дорожнього руху, тоді як оскаржуване рішення приймалося виключно для організації спеціально відведеної автостоянки. Рішення № 171 не може бути передумовою створення спеціально відведеної автостоянки та включення її до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів па території м. Одеса (спеціально відведені автостоянки). Рішення № 171 не є таким, що доповнює оскаржуване рішення.

Отже, по пров. Красному (від вул Грецької до вул. Дерибасівської) існують два протилежних один одному рішення:

1. Рішення № 171 “Про організацію дорожнього руху"

2. Рішення № 5954-VIІ (оскаржуване рішення) про доповнення спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеса (спеціально відведені автостоянки).

Представник третьої особи не заперечував щодо зупинення провадження по справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Отже, заявником не наведено у клопотанні про зупинення провадження у справі чіткого обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи 420/4882/19.

Оскільки зупинення провадження у справі — це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, то за обставин застосування вказаної норми, суди мають належним чином обґрунтувати висновки, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У той же час необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду й перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Більш того, сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду відповідної справи до прийняття рішення в іншій справі, якщо незалежно від результату розгляду іншої справи суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті цієї справи. Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 20 червня 2019 року у справі №910/12694/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в зупиненні провадження по справі через недоведеність об`єктивної неможливості розгляду даної справи.

Керуючись ст. ст. 2, 6, п. 3 ч. 1 ст. 236, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.