Ухвала суду № 97141147, 24.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8119/21

УХВАЛА

24 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 455,76 грн.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивачем, в підтвердження сплати судового збору надано до суду платіжне доручення №25871 від 20.04.2021 про сплату судового збору у розмірі 2270,00грн.

Частиною 3 ст.9 Закону України “Про судовий збір” визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, у суду відсутні відомості про зарахування по справі вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Натомість, як вбачається з КП “ДСС” Одеського окружного адміністративного суду, позивачем вищевказане платіжне доручення вже було надано на підтвердження оплати судового збору по адміністративній справі №420/7167/21.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Слід наголосити на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь Головного управління Національної поліції в Одеській області вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2017 № 772 затверджений порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), відповідно до п.10 розділу V Порядку відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, здійснюється з урахуванням термінів його експлуатації та у випадку втрати, пошкодження та/або звільнення поліцейського зі служби з таких підстав:у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;за власним бажанням;у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;через службову невідповідність.

Керівник відповідного органу поліції не пізніше ніж за 5 робочих днів до звільнення поліцейського зі служби видає наказ про відшкодування особою вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Поліцейському видається під розписку належно завірена копія наказу про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування.

Відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.

В адміністративному позові представник позивача зазначає, що наказом ГУНП в Одеській області від 20.07.2020 року №934 о/с відповідача за ст. 77 ч.1 п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України “Про Національну поліцію” звільнено з поліції з рекомендацією добровільно відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився. З наказом позивач ознайомлений 20.07.2020 року.

При цьому, до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 18.05.2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Таким чином позивачем поданий даний адміністративний позов поза межами строків звернення до суду.

Суд зазначає, що кожна особа повинна добросовісно користуватися своїми правами та обов`язками.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Національної поліції в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,– залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Танцюра