Ухвала суду № 97141104, 24.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3420/21

УХВАЛА

24 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Іванов Е.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототрейдінг» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототрейдінг» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року адміністративний позов залишений без руху та позивачу наданий 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Згідно вимог ухвали, позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду відомостей щодо наявності оригіналів документів копії яких додано до позову, належним чином засвідчених додатків, окремої заяви про поновлення строку звернення до суду та оригіналів платіжних доручень про сплату судового збору.

31.03.2021 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про надання додаткового строку для виконання ухвали суду.

В обґрунтування вищенаведеної заяви представником позивача зазначено про необхідність часу на надання значної кількості документів.

Ухвалою суду від 05.04.2021 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.

26.04.2021 року позивачем надано всі документи на виконання вищенаведених ухвал суду.

Так, 31.03.2021 року позивачем надано зокрема заяву про поновлення строку звернення суду.

В обґрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено про те, що 11.12.2020 року по справі №420/11012/20, суддею Одеського окружного адміністративного суду був задоволений повністю подібний позов, а саме з тим самим предметом, підставами та до тих самих відповідачів.

Таким чином представник позивача вказав, що позивач мав всі виправдовувані очікування, що відповідачі зроблять належні висновки з аналогічної справи та відновлять порушені права позивача шляхом реєстрації спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте відповідачем 2 подано апеляційну на вищевказане рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Так, суд вказує на те що суддя Іванов Е.А. з 05.05.2021 року перебував у відпустці в зв`язку з чим всі надані документі на усунення недоліків розглянуто в перший день після виходу.

Між тим, оглянувши всі надані позивачем матеріали на виконання вищенаведених ухвал, зокрема заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Так відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового Кодексу України встановлено право платника податків на звернення до суду для оскарження податкового повідомлення-рішення, або іншого рішення контролюючого органу, без оскарження їх в адміністративному порядку.

При цьому Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року по справі №640/20468/18 відступив від висновку (викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17)) про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Так, у зазначеній постанові Верховним Судом сформовано висновок, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем в адміністративному порядку оскаржуються рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2072083/40781795 від 27.10.2020 року, №1823003/40781795 від 11.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних за №815 від 10.09.2020 року та №3170 від 21.07.2020 року №1016221/40611490 та №1016223/40611490 від 07.12.2018 року.

При цьому рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 21.08.2020 року та від 03.11.2020 року №44296/40781795/2 та №59621/40781795/2 позивачу відмовлено у задоволенні його скарг.

Разом з тим, до суду з даним адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мототрейдінг» звернулось лише 09.03.2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Це питання регулюється національним законодавством, тлумачиться Верховним Судом України (справа № 6-239цс14 від 04.02.2015 року, справа № 6-738цс15 від 24.06.2015 року) та у рішеннях Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним.

Так у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (2009) ЄСПЛ зазначає, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Однак це право не є абсолютним та воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (також наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року ).

Кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Поновлення порушеного строку є порушенням принципам правової визначеності, тому має бути достатньо виправданим та обґрунтованим. Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (Постанова Велика Палата Верховного Суду від 20.11.2019 , № 9901/405/1).

Водночас суд критично ставиться до посилань представника позивача (адвоката Кріпельського В.В.) на те, що позивачем не пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду з підстав введення нормативно-правових актів спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), якими зокрема в КАС були внесені зміни щодо строків, а саме продовження строку на строк дії карантину, з огляду на наступне.

Так, відповідно до розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами були продовжені на строк дії цього карантину.

Разом з тим, Законом України від 18.06.2020 року №3383 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України було викладено в новій редакції та зазначено: «Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Також зазначеним Законом встановлено, що процесуальні строки які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Водночас, суд вказує, що Закон №3383 набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме - 17.07.2020 року.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми та обставини щодо набрання чинності Законом №3383, суд зазначає, що процесуальні строки які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються саме 07.08.2020 року.

Поміж іншим суд критично ставиться до посилань позивача на те, що він мав виправдовувані очікуванні, оскільки в подібному рішенні судом вже приймалось рішення на його користь, яким задоволено позовні вимоги, а тому відповідачі зроблять належні висновки з аналогічної справи та відновлять порушені права позивача, оскільки на думку суду в даному випадку це є лише припущенням позивача, яке не може бути в силу приписів КАС України, належною та аргументованою поважною причиною щодо пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи все вищевикладене суд доходить висновку, що вказані обставини в заяві про поновлення пропущеного строку звернення позивача не є поважними, а отже позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст.123 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототрейдінг» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2072083/40781795 від 27.10.2020 року, №1823003/40781795 від 11.08.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних за №815 від 10.09.2020 року та №3170 від 21.07.2020 року та зобов`язання Державної Податкової служби України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих ТОВ «Мототрейдінг» датою їх фактичного подання - повернути позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Е.А.Іванов