Рішення № 97141075, 25.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 р. № 400/214/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001 Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 8, м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2019 року № 189,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі – відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 189 від 26.12.2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Центрального ВП ГУНП області капітана поліції ОСОБА_1 .

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що наказом № 189 від 26.12.2019 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану за не підготовку підсумкового документу відповідно до поставленого завдання та ненадання вчасно відповіді на вказаний контрольний документ. Позивач вважає незаконним оголошення догани, оскільки не виконав завдання своєчасно через перебування на лікарняному.

Відповідач позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем не приймалося жодне владне управлінське рішення щодо проведення службового розслідування, яким встановлено дисциплінарний проступок та не приймалося документ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача

Ухвалою суду від 04.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 11.03.2020 о 12:40 год.

01.04.2020 представник позивача подав до суду клопотання про витребування у відповідача доказів, а саме: документи дисциплінарної справи, зібрані під час проведення відносно поліцейського ОСОБА_1 в грудні 2019 року матеріалів службового розслідування та підготовлених дисциплінарною комісією документів; листів непрацездатності, які підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному в період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Ухвалою від 06.04.2020 суд задовільнив клопотання представника позивача про витребування доказів по справі.

На виконання ухвали суду про витребування доказів відповідач 08.05.2020 надав копії документів дисциплінарної справи, зібрані під час проведення відносно поліцейського ОСОБА_1 в грудні 2019 року матеріалів службового розслідування та підготовлених дисциплінарною комісією документів; копії листів непрацездатності, які підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному в період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

Ухвалою від 06.07.2020 суд залучив в якості другого відповідача у справі Центральний відділ поліції ГУ НП в Миколаївській області.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 06.05.2019 обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.

25.11.2019 керівництву Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт заступника начальника ГУНП в Миколаївській області про факт виявлення порушення дисципліни окремими співробітниками відділу превенції Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області, а саме: старшим дільничним офіцером поліції відділу превенції Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції ОСОБА_1 були надані на підпис матеріали, які мають прострочені терміни їх виконання.

24.12.2019 дисциплінарною комісією Центрального ВП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області було складено Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Центрального ВП ГУ НП, в якому зазначено, що до старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 має бути оголошена догана.

26.12.20219 Центральним відділом поліції ГУ НП в Миколаївській області було винесено наказ №189 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області, яким за вчинення дисциплінарного проступку старшому дільничному офіцеру поліції відділу превенції Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

В силу вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Також звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитись з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Стаття 12 Статуту вказує, що дисциплінарний проступок це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі, також - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини 3 статті 19 Статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Крім того необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни як вина працівника, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем.

Відповідно до частини 1 статті 23 Статуту, строк дії дисциплінарних стягнень з моменту оголошення їх порушникові становить:

1) зауваження - протягом двох місяців;

2) догана - протягом трьох місяців;

3) сувора догана - протягом чотирьох місяців;

4) попередження про неповну службову відповідність - протягом шести місяців;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення з посади - протягом одного року;

6) звільнення зі служби в поліції - протягом трьох років.

Згідно частини 6 статті 23 Статуту, поліцейський вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення або закінчився строк дії дисциплінарного стягнення.

Частиною 12 статті 23 Статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Аналіз норм Дисциплінарного статуту дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є вчинене порушення грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани став висновок службового розслідування, згідно якого позивач надав на підпис керівництву матеріали, які мають прострочені терміни їх виконання.

У висновку службового розслідування зазначено, що при виборі застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як догана, відповідачем враховувалася та досліджувалася попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, а також характер проступку.

Разом із тим відповідачем враховано, що позивач станом на 29.11.2019 мав діюче дисциплінарне стягнення.

Водночас, відповідачем не враховано тієї обставини, що позивач в період з 13.09.2019 по 27.09.2019, з 04.11.2019 по 18.11.2019 перебував на лікарняному.

Суд вважає, що перебування позивача на лікарняному було не безперервним, а отже, в нього була можливість виконати завдання вчасно, або передати для виконання іншому співробітнику.

Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

З наявних в матеріалах справи доказів, факт того, позивач надав на підпис керівництву матеріали, які мають прострочені терміни їх виконання знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що характер та тяжкість вчиненого проступку відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач всупереч ст.77 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, не довів суду в чому полягає протиправність спірного наказу.

Оцінюючи докази відповідно до ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735), Центрального відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ ) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України, п. 3 розділу Прикінцевих положень КАС України, п. 15.5 Перехідних положень КАС України

Суддя О.М. Мельник