Вирок № 97140807, 24.05.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/2172/21

провадження № 1-кп/415/704/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2021 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене 01 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136240000028 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гірське Луганської області, громадянина України, з професійно – технічною освітою, одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Погодіна В.С.,

захисника Толокольнікова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

27 лютого 2021 року о 09 годині 59 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до приміщення магазину ТОВ «РУШ» «Єва-2008А», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, будинок 350.

Під час перебування у вказаному магазині у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, він підійшов до вітрини у торгівельній залі вищевказаного магазину, з якої взяв жіночу туалетну воду торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» FEMME об`ємом 100 мл – тестер, вартістю 385 гривень 71 копійка, жіночу парфумовану воду торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» ESSENTIAL об`ємом 100 мл – тестер, вартістю 449 гривень 32 копійки, чоловічу туалетну воду торгівельної марки «AZZARO» SOLARISSIMO FAVIGNANA об`ємом 75 мл – тестер, вартістю 440 гривень 08 копійок, чоловічу туалетну воду торгівельної марки AZZARO» SOLARISSIMO LEVANZO об`ємом 75 мл – тестер, вартістю 440 гривень 08 копійок, які належать магазину ТОВ «РУШ» «Єва-2008А», та сховав до кишень одягу, після чого став рухатись до виходу з магазину.

Під час подолання ОСОБА_1 протикрадіжних воріт, розташованих при виході з магазину, спрацювала сигналізація, у зв`язку з чим останній був помічений працівниками магазину ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стали його зупиняти. Проте, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його злочинні дії стали носити відкритий характер, керуючись раптово виниклим умислом на відкрите викрадення чужого майна, з метою заволодіння останнім, відкрито викрав вищевказану туалетну та парфумовану воду та втік з місця вчинення злочину, чим спричинив магазину ТОВ «РУШ» «Єва-2008А» майнової шкоди на загальну суму 1715 гривень 19 копійок.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

31 березня 2021 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 01 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136240000028, між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Погодіним В.С., якому, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Толокольнікова С.В., за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаний в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Пояснив, що проживає у місті Гірське Луганської області, 27 лютого 2021 року він посварився з дружиною та в ранковий час приїхав до міста Лисичанська Луганської області, де зайшов до магазину Єва з метою вибрати для дружини духи. Побачивши на полицях магазину тестери, на яких візуально були відсутні протикрадіжні магнітні метки, вирішив взяти чотири флакони, які хотів непомітно винести з приміщення магазину, однак на виході з магазину засигналила протикрадіжна рамка. Одна з продавчинь вибігла за ним, але він втік від неї та, направившись на автостанцію, поїхав додому. Через день до нього додому з`явилися працівники поліції, яким він повернув викрадене з магазину майно. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заяви клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов`язання, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Погодін В.С. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, представник потерпілого надав письмову згоду на укладення ними угоди, у зв`язку з чим просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Толокольніков С.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Представник потерпілого Черненко С.А. в підготовче судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти затвердження даної угоди, підтвердивши добровільність своєї позиції та зазначив, що майнова шкода відшкодована, майнових претензій до обвинуваченого немає.

Заслухавши доводи учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України – як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 31 березня 2021року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Погодіним В.С. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Окрім того, судом з`ясовано, що представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, надавши письмову згоду на її укладення та не заперечує проти її затвердження, його позиція є добровільною.

Умови даної угоди - відповідають вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, а саме: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням особи обвинуваченого, який має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, одружений, не працює, не судимий, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря - психіатра КНП «Попаснянська ЦРЛ» не перебуває, непрацездатних осіб, або осіб похилого віку на утриманні не має, з урахуванням:

- обставин, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого: щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини,

- активного сприянню розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить поведінка обвинуваченого, який як під час досудового розслідування даного кримінального провадження так і під час розгляду справи в суді надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його провину, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, зобов`язавшись надалі такого не вчиняти;

- та відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого.

Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні «Бемер проти Німеччини» (заява 37568/97 п. 61 від 03.10.2002 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою».

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв`язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/2904-ТВ від 12 березня 2021 року, витрати у сумі 653 гривні 80 копійок на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- жіноча туалетна вода торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» FEMME об`ємом 100 мл – тестер, жіноча парфумована вода торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» ESSENTIAL об`ємом 100 мл – тестер, чоловіча туалетна вода торгівельної марки «AZZARO» SOLARISSIMO FAVIGNANA об`ємом 75 мл – тестер, чоловіча туалетна вода торгівельної марки AZZARO» SOLARISSIMO LEVANZO об`ємом 75 мл – тестер, які згідно розписки знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого Черненка С.А., - підлягають поверненню власнику - ТОВ «РУШ» «Єва-2008А»;

- оптичний носій – DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження за 27.02.2021, який згідно постанови від 29 березня 2021 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12021136240000028 – підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження № 12021136240000028.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2021 року між прокурором Лисичанської окружної прокуратури Погодіним В.С. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника Толокольнікова С.В., за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 01 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021136240000028 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок (отримувач – ГУК у Луганській області/МТГ м. Лисичанськ /24060300, код ЄДРПОУ 37991110, банк – Казначейство України (ЕАП), р/р UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази по справі:

- жіночу туалетну воду торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» FEMME об`ємом 100 мл – тестер, жіночу парфумовану воду торгівельної марки «ANGEL SCHLESSER» ESSENTIAL об`ємом 100 мл – тестер, чоловічу туалетну воду торгівельної марки «AZZARO» SOLARISSIMO FAVIGNANA об`ємом 75 мл – тестер, чоловічу туалетну воду торгівельної марки AZZARO» SOLARISSIMO LEVANZO об`ємом 75 мл – тестер, які згідно розписки знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого Черненка С.А., - повернути власнику - ТОВ «РУШ» «Єва-2008А»;

- оптичний носій – DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження за 27.02.2021, який згідно постанови від 29 березня 2021 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12021136240000028 – зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12021136240000028.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику, в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова