Ухвала суду № 97140719, 24.05.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

24.05.2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

копія Справа № 401/1428/21 Провадження № 2/401/768/21

24 травня 2021 року м. Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Мельничик Ю.С., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила встановити, що ОСОБА_2 є батьком її дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали встановлено обставини, які вказують на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК, тому її слід залишити без руху, з таких підстав.

Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Крім того, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Також, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Позивач, ОСОБА_1 , у позовній заяві обрала спосіб захисту права у виді – встановлення, що відповідач, ОСОБА_2 є батьком її дитини.

Проте, при оформленні позовної заяви позивачем не враховано положення Глави 12 Сімейного кодексу України, які регламентують загальні вимоги до визначення походження дитини.

Статтею 130 СК України передбачено спосіб захисту права у виді встановлення факту батьківства за рішенням суду у випадках, передбачених законом, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини..

Статтею 128 СК України передбачено спосіб захисту права у виді визнання батьківства за рішенням суду.

Отже, позивачем помилково зазначено спосіб захисту права у виді встановлення батьківства.

Також, позовна заява не містить обставини про те, чи перебувала позивачка у шлюбі, якщо так, то з ким і у який період, ким є ОСОБА_4 , якого за вказівкою позивача записано батьком дитини, чи встановлювався факт проживання однією сім’єю позивачки та відповідача як чоловіка та жінки без шлюбу, що може бути підтверджено судовим рішенням, ухваленим відповідно до ст.ст.315-319 ЦПК України, та якими доказами вказані обставини підтверджується.

Всупереч вказаним вимогам позивач таклж в позовній заяві прямо не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зокрема, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком дитини. Доведення відсутності чи наявності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною може бути встановлені на підставі, зокрема, пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема висновків експертів. Важливе значення у процесі доказування має висновок експерта.

Відповідно до ч.3 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позовна заява не містить обставин, які б вказували, що саме перешкоджало позивачу, ОСОБА_1 , якщо вона не перебувала у шлюбі на час народження дитини, вказати дійсні ім`я та по батькові відповідача у відповідності до ч.1 ст.135 СК України.

Крім того, частиною 4 ст.177 ЦПК України, визначено, що до позовної заяви додаються документи про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивачка подала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору оскільки її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. так як вона є одинокою матір`ю та має на утриманні двох неповнолітніх дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України,розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік обставин, за яких особі може бути відстрочено або звільнено її від сплати судового збору визначений ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», а саме:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд враховує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Верховний Суд своєю ухвалою від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18 відмовив у відкритті касаційного провадження та вказав, що суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов`язком суду, а повноваженням за певних обставин. При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

В обгрунтування своєї заяви про звільнення від сплати судового збору позивачка додала довідку №426 про отримання допомоги з лютого 2021 року та на день видачі довідки 14.05.2021 в розмірі допомога при народженні 860 грн. та допомога малозабезпечиним 6392,50 грн.

Проте, суд зазначає, що така довідка є неналежним доказом на підтвердження майнового стану, оскільки не відображає всіх можливих джерел доходу.

Інших доказів на підтвердження свого майнового стану, зокрема, довідки ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній календарний рік позивач не надав, а тому, суд не вбачає правових підстав для відстрочення позивачеві сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі №215/5427/18.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов ’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2021 рік затверджений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Суд звертає увагу, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено пільг за подання до суду даного виду позову.

Отже, за подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 908 грн., який необхідно позивачу оплатити на такий рахунок: отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/22030101; код за ЄДРПОУ37918126;банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA248999980313151206000011563.

Суд враховує, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для виконання вимог, визначених статями 175 і 177 ЦПК України та усунення недоліків позовної заяви, суд встановлює позивачу строк – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні до суду:

- документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 908 грн. або; - належним чином оформленого клопотання про відстрочення сплати судового збору (звільнення від сплати) із зазначенням достатніх підстав та доказами, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі;

- позовної заяви в новій редакції, яка має містити:

- зазначення спосіб захисту права відповідно до вимог сімейного законодавства;

- зазначення обставин про те, чи перебувала позивачка у шлюбі, якщо так, то з ким і у який період, ким є ОСОБА_4 , якого за вказівкою позивача записано батьком дитини, чи встановлювався факт проживання однією сім’єю позивачки та відповідача як чоловіка та жінки без шлюбу, що може бути підтверджено судовим рішенням, ухваленим відповідно до ст.ст.315-319 ЦПК України;

- зазначення доказів якими підтверджується, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком дитини, зокрема, висновку експерта, судового рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю позивачки та відповідача як чоловіка та жінки без шлюбу, ухваленого відповідно до ст.ст.315-319 ЦПК України.

- зазначити відомості, які б вказували, що саме перешкоджало позивачу, ОСОБА_1 , якщо вона не перебувала у шлюбі на час народження дитини, вказати дійсні ім`я та по батькові відповідача у відповідності до ч.1 ст.135 СК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, залишити без руху, та надати позивачу строк для виправлення недоліків позову.

Запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали привести позов у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, та виправити недоліки позову, які зазначено в мотивувальній частині даної ухвали.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Світлов/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37918230 , Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 89 99 98, Рахунок отримувача - UA248999980313151206000011563 , Код класифікації доходів бюджету - 22 03 01 01, Призначення платежу: *;101; судовий збір, за позовом_ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02897017 (суду, де розглядається справа).

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом