Вирок № 97139986, 24.05.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1332/19

Провадження № 1-кп/348/80/21

24 травня 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретарів - Кушнірчук М.Д., Нагорняк Г.М.,

Клекот Л.М., Буратчук О.В.,

з участю: прокурора - Балкового В.В.,

представника потерпілих

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката - Клименка О.І.,

представника потерпілої

Василюк Н.І., адвоката - - Гураша М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

його захисника, адвоката - Любчика С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12019090000000305 від 29.04.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березівка, Тисменицького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з повною загальною середньою освітою, працюючого сортувальником металобрухту в ТзОВ «Карпаттехноцентр», українця, громадянина України, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин ним вчинено при наступних обставинах:

29.04.2019 року близько 02 год. 20 хв., в темну пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер Республіки Польша: НОМЕР_1 , рухався автодорогою Т 0905 «Надвірна - Івано-Франківськ», ділянкою із поворотом у ліву сторону, а саме по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області. При цьому, автомобіль «Volkswagen Passat» був із несправною гальмівною системою, зокрема зовнішня гальмівна колодка відсутня у скобі супорта, а також внутрішня колодка спрацьована до її металевої основи, притиснута до гальмівного диску поршнем гальмівного циліндра заднього правого колеса автомобіля, який знаходиться у положенні максимального вильоту, крім цього, стан шини на передньому правому колесі автомобіля має залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм.

Дана ділянка дороги має по одній смузі для руху у кожному напрямку, які розділені суцільною горизонтальної лінією дорожньої розмітки 1.1.

Проїжджаючи у напрямку м.Надвірна, обвинувачений ОСОБА_3 рухався із швидкістю 76-82 км/год., що значно перевищує максимально допустиму швидкість у населених пунктах 50 км/год. В цей час проїзну частину дороги, справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля під керуванням останнього, перетинав неповнолітній пішохід ОСОБА_4 , 2003 року народження, чим створював водію ОСОБА_3 небезпеку для руху. При наближенні до лінії руху пішохода, обвинувачений ОСОБА_3 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, що склалася, не обрав безпечної швидкості руху та маючи об`єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, перетнув суцільну лінію розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 .

При цьому обвинувачений ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п.2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п.10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.12.1., у якому вказано, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;

п.31.1., який вказує, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств виробників та іншої нормативно-технічної документації;

п.31.4., в якому зазначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.1 Гальмова система.

а) змінено конструкцію гальмових систем застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що непередбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства виробника;

п.31.4.5. Колеса і шини:

а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т. мають залишкову висоту малюнка протектора менше 1,6 мм., вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т - 1,0 мм, автобусів - 2,0 мм, мотоциклів і мопедів - 0,8 мм;

Розділ 34 п.1., відповідно до якого лінію 1.1. дорожньої розмітки перетинати забороняється.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_3 ПДР України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови, яка ускладнилася набряком головного мозку, що і було безпосередньою причиною смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 29.04.2019 року він разом із дружиною знаходився на дискотеці в с.Цуцилів, а свою малолітню дитину вони залишили з тещею.

Вночі остання зателефонувала і сказала, що матері необхідно годувати дитину, а тому вони вирушили додому на автомобілі марки «Volkswagen Passat». Прибувши до хати, дружина пішла до дитини, а він чекав її на вулиці разом із своїми кумами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Очікуючи, в них закінчились сигарети і вони всі вирішили поїхати на заправку, що в с.Березівка щоб купити їх. ОСОБА_6 знаходився в машині на передньому сидінні, а ОСОБА_7 позаду.

Придбавши в с.Березівка на автозаправці сигарети та повертаючись назад, вони заїхали в кафе «Клеопатра», однак пробули там не більше 5 хв., оскільки подзвонила дружина щоб вони їхали додому.

Рухаючись в с.Тисменичани зі швидкістю близько 70 км/год., на заокругленій ділянці дороги з правого боку наліво проїжджу частину перебігав пішохід ОСОБА_4 . З метою уникнення наїзду на останнього, він повернув кермо ліворуч та застосував гальмування, однак уникнути наїзду на пішохода йому не вдалося. Після цього він побачив, що до автомобіля наближається група людей, а тому злякавшись самосуду відносно нього, він поїхав геть.

Пізніше він дізнався, що потерпілий ОСОБА_4 , 2003 року народження, від отриманих травм загинув на місці.

Вказані події відбувались близько другої години ночі.

Усвідомлює, що порушивши Правила дорожнього руху, він вчинив тяжкий злочин. Просить суд його суворо не карати, у вчиненому щиро розкаюється. Зазначив, що збитки завдані потерпілим повністю ним відшкодовано і вони не мають до нього ніяких претензій. Запевнив суд, що подібного більше не повторить.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не прибули, натомість подали до суду заяви, в яких вказали, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 вони не мають, просять суд його суворо не карати.

Також, представник потерпілих, адвокат Клименко О.І. направив на електронну адресу суду заяву, яку підтримав в судовому засіданні, про залишення без розгляду поданого ним в інтересах потерпілої ОСОБА_2 цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.

Представник потерпілої ОСОБА_1 , адвокат Гураш М.В. в судовому засіданні не заперечив щодо залишення даного цивільного позову без розгляду і підтвердив, що сторони кримінального провадження шляхом взаємних поступок дійшли згоди щодо суми відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Зазначив, що обвинувачений повинен бути покараний за вчинені ним злочинні дії, однак потерпілі просять обрати йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні, його вина повністю доводиться іншими зібраними по провадженні та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, письмовими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР щодо реєстрації кримінального провадження №12019090000000305 від 29.04.2019 року з якого видно, що 29.04.2019 року близько 02 год. 20 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Т-0905 Надвірна - Івано-Франківськ, що по вул.Грушевського у с.Тисменичани Івано-Франківської області в напрямку м.Надвірна, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці.

Крім того, у ході досудового розслідування кримінального провадження №12019090000000305 від 29.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, встановлено, що 29.04.2019 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 поставив потерпілого ОСОБА_4 у небезпечний для життя стан та маючи реальну можливість надати йому допомогу, завідомо залишив потерпілого без допомоги і з місця події скрився (т.1, а.к.п.136-137);

- рапортом старшого інспектора-чергового Надвірнянського ВП на ім`я начальника Надвірнянського ВП від 29.04.2019 року, яким підтверджено, що 29.04.2019 року було отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2682 від 29.04.2019 року як – ДТП з травмованими. В результаті опрацювання вказаної інформації було встановлено, що 29.04.2019 року о 02 год. 27 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.04.2019 року о 02 год. 26 хв. за адресою: Надвірнянський район, с.Тисменичани, вул.Михайла Грушевського, водій т/з «Пасат» на польських номерах не впорався із керуванням і заїхав у кювет. Водій залишив місце ДТП. Потрібна швидка медична допомога.

Також із даного рапорта вбачається, що внаслідок вказаної ДТП вчинено наїзд на пішохода, якому близько шістнадцяти років, що загинув на місці події (т.1, а.к.п.139);

- протоколом огляду місця події від 29.04.2019 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що у с.Тисменичани, Надвірнянського району було виявлено труп ОСОБА_4 , сліди гальмування автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , сліди волочіння трупа ОСОБА_4 , взуття потерпілого та транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 , з пошкодженнями у передній частині автомобіля (т.1, а.к.п.140-163);

- протоколом огляду місця події від 10.05.2019 року, згідно якого оглянуто одяг померлого ОСОБА_4 , 2003 року народження (т.1, а.к.п.164-165);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.04.2019 року, а саме обвинуваченого ОСОБА_3 , яким підтведжується його причетність до вчиненого злочину (т.1, а.к.п.167-171);

- копією лікарського свідоцтва про смерть за №29 від 30.04.2019 року, згідно якого вбачається, що смерть ОСОБА_4 настала на автодорозі (т.1, а.к.п.173);

- висновком експерта №29 від 28.05.2019 року, згідно якого встановлено такі тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_4 : закрита черепно-мозкова травма з крововиливом в м`які тканини голови та під м`яку мозкову оболонку, повний травматичний розрив зв`язок шийного відділу хребта, відкритий травматичний перелом обох кісток лівої гомілки, садна обличчя, обох кистей, синці та садна нижніх кінцівок.

Вищевказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті на що вказує їх характер.

Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» встановлена закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови, відкритий травматичний перелом обох кісток лівої гомілки мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент їх заподіяння; повний травматичний розрив зв`язок шийного відділу хребта, має ознаки середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння; решта виявлені тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, що і було безпосередньо причиною смерті.

Виходячи з характеру та локалізації, а також морфології виявлених тілесних ушкоджень, обставин справи, слід вважати, що в даному випадку мала місце автотравма механізм якої вбачається таким чином: первинний удар був заподіяний ОСОБА_4 , коли він перебував в вертикальному або близькому до нього положенні в ділянку лівої гомілки, на що вказує виявлений вказаній анатомічній ділянці відкритий травматичний перелом обох кісток гомілки. Решта виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в результаті падіння тіла на автомобіль та тверду поверхню землі.

В зв`язку з тим, що не надано затребувані матеріали кримінального провадження з результатами судмедкриміналістичної експертизи одягу, в якому перебував потерпілий під час отримання ним тілесних ушкоджень, більш ширше вирішити механізм утворення виявлених на трупі ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень, не надається можливим.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_4 , виявлено етиловий спирт в концентрації: в крові - 1,64 проміле; в сечі - 1,02 проміле. Не виявлено: метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів (Акт №553 від 07.05.2019 р. судово-токсикологічного дослідження крові та сечі). Вказане свідчить, що на момент смерті ОСОБА_4 , перебував у стані алкогольного сп`яніння та у фазі виведення алкоголю з організму. Така концентрація алкоголю в крові стосовно живих осіб могла б відповідати середньому ступеню алкогольного сп`яніння.

Кров з трупа ОСОБА_4 , відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО (т.1, а.к.п.174-178, 182-184);

- висновком експерта №630 від 24.05.2019 року, яким встановлено тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_4 внаслідок ДТП: субарахноїдальний крововилив головного мозку; вогнищеві діапедезні, периваскулярні крововиливи в речовині головного мозку; набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку; крововиливи в м`які тканини потиличної ділянки (т.1, а.к.п.181);

- висновком експерта №110 від 14.06.2019 року та фототаблицями до нього, з якого вбачається, що на передній поверхні куртки зліва в верхній та нижній частинах, передній поверхні куртки справа в верхній частині, спинці куртки справа, посередині та зліва, задньо-зовнішній поверхні її лівого рукава, передній поверхні її лівого рукава, задній поверхні її правого рукава з переходом на металеву заклепку-застібку, передній поверхні лівої штанини штанів справа в середній частині на межі з нижньою частиною виявлені сліди ковзання, у вигляді поверхневих (потертість тканини, деформація сплощення пучків волокон) та наскрізних з нерівними краями пошкоджень, поверхневого пошкодження металу та поодиноких накладень напівпрозорих частинок піску, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля; при цьому внаслідок перерозтягнення тканини тупими твердими предметами могли утворитися розриви тканини на передній поверхні куртки в верхній частині, розриви лівого плечового шва, який переходить у розрив шва коміра на передній та задній поверхнях, декоративного шва куртки зліва, а внаслідок зачеплення тканини тупими твердими предметами могли утворитися П-подібний розрив тканини на передній поверхні куртки зліва в нижній частині та кутастий розрив на спинці куртки зліва. На спинці куртки справа, посередині та зліва, передній поверхні її правого рукава в верхній та нижній частинах, передній поверхні лівої штанини штанів справа в середній частині на межі з нижньою частиною, задній поверхні штанів зліва та посередині в верхній частині, задній поверхні правої штанини штанів в нижній частині виявлено сліди ковзання, у вигляді потертості тканини, деформації сплощення пучків волокон, наявність наскрізного з нерівними краями пошкодження, пошкодження окремих волокон та накладення напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автодороги. На підошвинній поверхні обох кросівок виявлено сліди ковзання, які утворилися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автодороги. Внаслідок перерозтягнення тканини тупими твердими предметами могли утворитися розриви тканини на передній поверхні штанів справа в верхній частині, задній поверхні лівої штанини штанів в середній частині, внутрішній поверхні лівої штанини штанів в середній частині з переходом на нижню частину, а внаслідок зачеплення міг утворитися кутастий розрив тканини на внутрішній поверхні лівої штанини штанів в нижній частині. На одязі потерпілого слідів переїзду, волочіння або падіння на поверхню дороги з висоти власного зросту не виявлено.

На одязі гр. ОСОБА_8 слідів протектора шин, лакофарбового покриття та паливно-мастильних матеріалів не виявлено.

Описаний вище механізм утворення пошкоджень і слідів ковзання зумовлює недоцільність проведення дослідження для виявлення металізації.

Судово-медичних ознак, які б вказували на локалізацію первинного удару на одязі потерпілого гр. ОСОБА_9 не виявлено.

Наявність слідів ковзання на підошвинній поверхні обох кросівках свідчать, що в момент їх слідоутворення потерпілий гр. ОСОБА_9 перебував у вертикальному положенні (т.1, а.к.п.185-193);

- висновком експерта № СЕ-19/109/26-252 ІТ/19 від 22.05.2019 року, згідно якого на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 знаходилась у стані часткової відмови.

На момент експертного огляду та дослідження ходова частина автомобіля марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані.

На момент експертного огляду та дослідження рульове керування автомобіля марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , знаходилось у працездатному стані.

На момент експертного огляду та дослідження виявлено, що робоча гальмівна система автомобіля марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 , має невідповідність із вимогами пункту 31.4.1а) ПДР України.

Стан шин коліс даного транспортного засобу має невідповідність із вимогами пункту 31.4.5а) ПДР України.

Невідповідності робочої гальмівної системи автомобіля марки «Volkswagen Passat» вимогам ПДР, пов`язані із відсутністю зовнішньої гальмівної колодки у скобі супорта, а також спрацюванням внутрішньої колодки до її металевої основи, носять експлуатаційний характер і виникли до настання даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невідповідності робочої гальмівної системи автомобіля марки «Volkswagen Passat» вимогам ПДР не є наслідком конструктивних недоліків системи, носять експлуатаційний характер і тому водій мав можливість виявити їх до настання ДТП, за погіршенням гальмівних властивостей та погіршеною стійкістю транспортного засобу при застосуванні гальмування, а також при технічному обслуговувані автомобіля (ТО, СО).

Відповідь на питання в частині порушення правил експлуатації даних систем експертом не надається оскільки воно містить юридичний характер і не потребує спеціальних технічних знань (т.1, а.к.п.194-202);

- висновком експерта № СЕ-19/109/26-251ІТ/19 від 13.06.2019 року, яким було встановлено, що при заданому комплексі вихідних даних, величина швидкості руху автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний № НОМЕР_2 , враховуючи зафіксовані на місці події сліди гальмування його коліс, становила біля 76...82 км/год.

Відзначено, що гальмівний шлях автомобіля у вигляді слідів гальмування міг не повністю відобразитися на поверхні проїзної частини дороги, тому визначена розрахункова швидкість руху даного автомобіля є мінімальною (т.1, а.к.п.203-206);

- висновком експерта № СЕ-19/109/26-253ІТ/19 від 12.06.2019 року, яким підтверджено, що наїзд автомобілем марки «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 на пішохода ОСОБА_10 відбувся на смузі, яка призначена для руху у напрямку м.Івано-Франківська та відносно елементів дороги у повздовжньому напрямку знаходиться в місці, яке дещо передує ділянці осипу ЛФП червоного кольору, яка зафіксована на відстані 15,9 м від БЛ та 1,5 м від лівого по ходу огляду краю проїзної частини, а в поперечному - в межах переміщення автомобіля зафіксованими його слідами гальмування.

Встановити в абсолютних величинах розташування місця наїзду на пішохода ОСОБА_10 експертним шляхом не є можливим, через недостатню кількість та малоінформативність слідової інформації, яка зафіксована у наданих на дослідження копіях матеріалів (т.1, а.к.п.207-209);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.06.2019 року та схемами до нього, в якому детально відтворено обставини ДТП, що мала місце 29.04.2019 року близько 02 год. 20 хв. по вул.Грушевського в с.Тисменичани Надвірнянського району Івано-Франківської області, внаслідок якої загинув пішохід ОСОБА_4 (т.1, а.к.п.210-216);

- висновком експерта № СЕ-19/109/26-377ІТ/19 від 21.06.2019 року, згідно якого вбачається, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , повинен був керуватися технічними вимогами пунктів п.2.3а), 31.1, 12.4 та 12.3 (в частині визначення поняття "небезпека для руху" і виконання його вимог) Правил дорожнього руху України.

У відповідності до вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 , повинен був, з технічної точки зору, перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан робочої гальмівної системи, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год., а з заданого моменту виникнення небезпеки для руху («з моменту виходу пішохода ОСОБА_4 на, проїзну частину дороги»), - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , рухаючись як із заданою швидкістю визначеною виходячи із довжини зафіксованих слідів гальмування 76...82 км/год., з заданого моменту виникнення небезпеки для руху, - не мав технічної можливості попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування, однак рухаючись із максимально дозволеною швидкістю 50 км/год., - мав технічну можливість

попередити наїзд на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування.

Для заданого комплексу вихідних даних, в діях водія автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4 та 12.3 ПДР України, які у своїй сукупності, з технічної точки зору, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної ДТП.

В діях водія також вбачаються невідповідності вимогам п.2.3а), 31.1 ПДР України, однак дані невідповідності не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для заданого комплексу вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, були обставини, які пов`язанні із невідповідністю дій водія автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 вимогам п.12.4 та 12.3 ПДР України (т.1, а.к.п.217-223).

Зазначені докази по кримінальному провадженні зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням самого обвинуваченого та представників потерпілих у даному провадженні.

В ході судового розгляду всі учасники судового засідання погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з`ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з`ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.

Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.

Суд приймає докази, надані стороною обвинувачення, стороною захисту та докази одержані під час судового розгляду.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У відповідності до вимог ст.94 КПК України суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.

Аналізуючи показання обвинуваченого, представників потерпілих, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об`єктивному зв`язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими доказами та не викликають в суду сумнівів щодо їх правдивості.

Таким чином, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як дії, які виразились в порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_4 .

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, його поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного та обставини, що пом`якшують покарання.

По місцю проживання та роботи обвинувачений ОСОБА_3 характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ч.ч.1, 2 ст.66 КК України, суд враховує повне визнання вини у вчиненому, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завданої матеріальної та моральної шкоди, думку потерпілих щодо призначення обвинуваченому покарання, яке не пов`язане із позбавленням волі, відсутність у останніх будь-яких претензій до обвинуваченого, добровільне відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз в даному кримінальному провадженні.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2021 року, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України було закрите в зв`язку з відмовою потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від обвинувачення в цій частині.

Обтяжуючих вину ОСОБА_3 обставин судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Надвірнянського міськрайонного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченого середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб (т.1, а.к.п.68-69).

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З врахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції інкримінованої йому статті, що передбачає покарання за вчинений злочин, а саме у виді позбавлення волі.

Також, у відповідності до ст.52 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого і додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням ОСОБА_3 ПДР України.

Разом з тим, беручи до уваги всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , думку потерпілих щодо призначення несуворого покарання та обставини, що пом`якшують його покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства, і наявні підстави звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України, а тому з врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід визначити іспитовий строк –двароки.

Згідно ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_3 під час іспитового строку слід покласти обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На думку суду, саме таке основне покарання у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б вказувало на те, що саме у цій ситуації та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.

Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:

Згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.04.2019 року до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, даною ухвалою визначено розмір застави в межах 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 134470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка могла бути внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Постановлено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 08.05.2019 року обвинуваченого ОСОБА_3 було звільнено з під варти у зв`язку із внесенням застави, а тому він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Таким чином, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави слід залишити застосованим до набрання вироком законної сили.

Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 134470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесять) грн., яка внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265), слід повернути застоводавцю: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

Що стосується цивільного позову представника потерпілих, адвоката Клименка О.І., поданого в інтересах потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, в судовому засіданні встановлено, що представник потерпілих направив на адресу суду заяву, яку підтримав в судовому засіданні, про залишення даного позову без розгляду, оскільки потерпілі примирилися з обвинуваченим і не мають до нього жодних претензій.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що цивільний позов представника потерпілих, адвоката Клименка О.І., поданий в інтересах потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, слід залишити без розгляду.

Також у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, вирішенню підлягає питання щодо скасування арешту, накладеного на майно.

Питання щодо речових доказів належить вирішити керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні, питання щодо яких має вирішувати суд – відсутні, оскільки сплачені обвинуваченим ОСОБА_3 добровільно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання – 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк – 2 (два) роки.

Застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком – 2 (два) роки.

Згідно п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України під час іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави – залишити застосованим до набрання вироком законної сили.

Після вступу вироку в законну силу, заставу в розмірі 134470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесять) грн., яка внесена на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м.Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265), - повернути застоводавцю: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

Цивільний позов представника потерпілих, адвоката Клименка Олександра Івановича, поданий в інтересах потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення –залишити без розгляду.

Арешт із забороною на користування та розпоряджання, накладений згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.05.2019 року на автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с.Цуцилів, Надвірнянського району, Івано-Франківської області – скасувати.

Речовий доказ: автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюк І.В. від 29.04.2019 року зберігається на території Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_1 .

Речовий доказ: важіль коробки перемикання передач, який опечатано в паперовий конверт, що згідно постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюк І.В. від 10.05.2019 року зберігається при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_1 .

Речові докази: пару кросівок (устілку), які опечатано в поліетиленовий пакет; верхній одяг померлого ОСОБА_4 : куртку, штани із ременем, кофту, які опечатано в поліетиленовий пакет, що згідно постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюк І.В. від 10.05.2019 року зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_2 .

Речові докази: змиви із керма автомобіля, які опечатано в паперовий конверт; мікрооб`єкти із сидіння водія, які опечатано в спецпакет № ЕХР0159144; ЛФП із автомобіля «Volkswagen Passat», що опечатано в спецпакет № ЕХР0159142; ЛФП із проїзної частини дороги, що опечатано в спецпакет № 2389874; що згідно постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюк І.В. від 10.05.2019 року зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 – в той самий строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Грещук Р.П.