Рішення № 97139282, 25.05.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1384/21

Провадження 2/206/707/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 59366, про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором укладеним між ним та АТ «ВТБ Банк» № R53100382384В від 17.01.2013 року в сумі 37998,23 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. 01.02.2021 було відкрито виконавче провадження ВП № 64324625 та постановами від 12.03.2021 та 15.03.2021 звернуто стягнення на його заробітну плату. Вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло 5 років, зі змісту наявних документів не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним. Крім того, на момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення. Також, його не було повідомлено про порушення кредитних зобов`язань до вчинення виконавчого напису, йому не направлялись будь-які документи, заяви, претензії. На підставі викладеного, просив суд визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі оспорюваного виконавчого напису.

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року витребувано докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, однак надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якій також зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. (а.с. 103)

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи (а.с. 99), причини неявки суду не повідомлено, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подано, у зв`язку з чим, суд відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи (а.с. 100)

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, ознайомившись з письмовими доказами, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, прийшов до наступного висновку.

17 січня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № R53100382384В, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 37100,00 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 січня 2016 року (а.с. 10)

05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис реєстровий № 59366 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № R53100382384В від 17.01.2013, укладеним з АТ «ВТБ Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 130215нв від 13 лютого 2015 є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 15/04/2016-01 від 15 квітня 2016 є ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/202-КА від 11 серпня 2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», заборгованість за кредитним договором № R53100382384В від 17.01.2013 у сумі 37498,23 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 25768,09 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 6430,95 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 5299,19 грн. а також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису в розмірі 500,00 грн. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року (а.с.9)

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. постановою від 01.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64324625 з примусового виконання виконавчого напису № 59366 виданого 05.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 37998,23 грн., та 12 березня 2021 року винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «Нафтасіті». (а.с. 11-15)

Так, за правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 8 Закону України «Про нотаріат»).

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання йому стягувачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки позивач стверджує, що не отримував від ТОВ «ФК Аланд» письмових повідомлень про наявну заборгованість за кредитним договором та вимог про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК Аланд», а відповідач вказані твердження не спростував та не надав суду жодних доказів того, що вимога взагалі надсилалась позивачу ОСОБА_1 та останній таку вимогу отримував.

Крім того, за змістом п. 3.2 кредитного договору № R53100382384В від 17.01.2013 позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі 17.01.2016 або достроково у випадках, передбачених цим договором, отже на момент вчинення виконавчого напису з дня виникнення права вимоги минуло вже значно більше ніж 3 роки.

Таким чином, при вчиненні виконавчого напису №59366 від 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не було враховано відсутність безспірності заборгованості, як це зазначено у ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що підтверджується належними та допустимими доказами.

Також суд приймає до уваги зазначені позивачем обставини про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Зазначені позивачем обставини у позовні заяві відповідачем спростовані не були, протилежних доводів не надано, а тому суд не вбачає підстав для їх неприйняття.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Разом із цим, ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса - 05 жовтня 2020 року, постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що також свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.

Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору, сплачена при зверненні до суду із позовною заявою у розмірі 1362 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 59366, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № R53100382384В від 17.01.2013 у сумі 37498,23 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 14, оф. 301) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук