Ухвала суду № 97139009, 20.05.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4273/20

№ 1-кп/183/697/21

У Х В А Л А

20 травня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Тесленко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12020040350000675 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

за участю прокурора Дахно М.М.,

захисника Савченко І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

30 липня 2020 року під час здійснення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

05.05.2021 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Савченко І.В., яке він підтримав в судовому засіданні, про зміну запобіжного заходу на не пов`язаний з обмеженням волі, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та на рішення ЄСПЛ.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту заперечувала одночасно заявила клопотання про продовження дії обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки, на її думку, ризики передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час, враховуючи, що він раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на цей час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому може переховуватися від органів слідства та суду, при цьому ОСОБА_1 24.01.2020 року тільки звільнився з місць позбавлення волі, але знову обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, тобто на шлях виправлення не став, тому маючи можливість вільного пересування, може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому вважає неможливим застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого - адвокат Савченко І.В. заперечував проти заявленого прокурором клопотання, вважаючи його необґрунтованим, оскільки заявлені прокурором ризики втратили свою актуальність, оскільки обвинувачений вину визнає частково, впливати на свідків наміру не має та він бажає відшкодувати шкоду потерпілому, однак перебуваючи під вартою можливості зробити це не має.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки обставини, які були підставою для його застосування 30 липня 2020 року, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення себе не вичерпали, оскільки на даний час з об`єктивних причин судовий розгляд не може бути закінчений і за таких обставин застосування більш м`якого запобіжного заходу, дійсно, не може забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на не пов`язаний з обмеженням волі, суд, вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім вищезазначених обставин, ще й в зв`язку з тим, що захисником в своєму клопотанні не обґрунтовано та не зазначено взагалі підстав, які свідчать про зменшення ризиків. Його посилання на те, що ОСОБА_1 бажає відшкодувати шкоду потерпілому, не може бути прийнято судом як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків, виходячи в тому числі і з практики Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.1 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді лише позбавлення волі, суд не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризиків переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 350 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на не пов`язаний з обмеженням волі - відмовити.

ОСОБА_1 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 15 липня 2021 року включно.

Копію ухвали направити для виконання командиру батальйону конвойної служби №1 ГУНП в Дніпропетровській області та начальнику Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань (№4)".

Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Болкарьова