Вирок № 97138320, 25.05.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/675/21

Провадження № 1-кп/175/41/21

Вирок

Іменем України

25 травня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.

при секретареві Нагорічній Р.М.

за участю сторін: прокурора Ігнатенка О.В., Нероди Д.Д.

захисника Новік Л.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440001269 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого загальну базову середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1 16.12.2020 року близько 11 год. 00 хв., перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де вживав спиртні напої разом зі своїм сином ОСОБА_3 .

В цей час за адресою місця проживання ОСОБА_1 , прийшов раніше знайомий йому ОСОБА_4 , який почав звинувачувати ОСОБА_1 у крадіжці електроінструменту з його дачної ділянки.

В ході спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які знаходились на подвір`ї ділянки АДРЕСА_2 , виникла сварка, яка переросла в обопільну бійку.

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_4 , реалізуючи який ОСОБА_1 забіг до свого помешкання де взяв зі столу до рук кухонний ніж та направився за ОСОБА_4 , який покинув територію ділянки.

Далі, ОСОБА_1 , рухаючись по території садового товариства АДРЕСА_4 наздогнав ОСОБА_4 , та знаходячись в положенні обличчям до обличчя, діючи умисно, наніс останньому чотири удари кухонним ножем в область грудної клітини та черева, від яких ОСОБА_4 впав на землю та перестав подавати ознаки життя.

Після чого ОСОБА_1 , бажаючи приховати вчинений ним злочин, шляхом волочіння, перемістив тіло ОСОБА_4 з дороги на територію покинутої дачної ділянки АДРЕСА_4 в цьому ж садовому товаристві, де приховав тіло гілками та листям.

Продовжуючи діяти з метою приховання вчиненого злочину, ОСОБА_5 повернувся до території своєї дачної ділянки, де підібрав з землі мобільний телефон, ключ від гаражу, які під час бійки втратив ОСОБА_4 , та разом із ножем, яким наносив останньому удари, відніс па смітник та обливши бензином підпалив.

Згідно висновку експерта №2550/671 від 20.01.2021 року причиною смерті ОСОБА_4 є колото-різані поранення грудей та черева, що ускладнились розвитком шокової реакції, внаслідок гострого малокров`я внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_4 наступила за 1-1,5 доби до моменту огляду (протокол огляду трупу від 18.12.2020). Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді - проникаючого колото-різаного поранення грудей відповідно рані №1, яка розташована на тулубі праворуч, на рівні 9 ребра на 5 см до переду від передньо-пахвової лінії, проникаючого колото-різаного поранення грудей відповідно рані №2, яка розташована на передній поверхні грудної клітини, проникаючого колото-різаного поранення живота, відповідно рані №4, яка розташована на бічній поверхні черевної стінки ліворуч, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Непроникаюче колото-різане поранення живота. відповідно рані №3, яка розташована на передній черевній стінці, відноситься до тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості з розладом здоров`я та не перебуває у причинному зв`язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав і пояснив, що померлого ОСОБА_4 він знав більше двадцяти років, як мешканця та сусіда в садовому товаристві «Прогрес» поблизу в с.Новоолександрівка. Він має будинок на ділянці АДРЕСА_2 в якому проживає постійно. 16 грудня 2020 року приблизно о 11 годині, коли він вживав горілку зі своїм сином вдома, до місця його мешкання прийшов ОСОБА_4 , який почав його звинувачувати у крадіжці та вимагав компенсацію у розмірі 5 тисяч гривень. Під час конфлікту ОСОБА_4 відразу наніс йому удар кулаком в обличчя погрожував та вони зчепилися та завдавали чисельні удари один одному, але його син вийшов з будинку та розборонив їх. Син просив його заспокоїтись, але він не міг заспокоїтись узяв столовий ніж з червоною пластиковою рукояткою, який знаходився на тумбочці та догнав ОСОБА_4 в районі ділянки АДРЕСА_4. Він завдав йому чотири удари ножем в область грудної клітини та черева, від яких ОСОБА_4 впав на землю. Після чого він почав волочити тіло ОСОБА_4 та перемістив з дороги на територію покинутої дачної ділянки АДРЕСА_4 в цьому ж садовому товаристві, де приховав тіло гілками і листям. Мобільний телефон померлого і ніж разом з ножем спалив на смітнику. Його син не був свідком нанесення ударів ножем, в той день він випив близько 250 гр. горілки. Цивільний позов ОСОБА_2 , про стягнення витрат на поховання він визнає у повному обсязі, а вимоги про стягнення коштів на утримання потерпілої у зв`язку з втратою годувальника, та позов про стягнення моральної шкоди не визнає. Просив суд врахувати його щире каяття, врахувати, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_4 і призначити йому мінімальне покарання.

Крім повного визнання свої провини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України його провина підтверджується письмовими доказами, поясненнями свідків, показаннями потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2 , у судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_4 вона мешкала з 2006 року у цивільному шлюбі, а зареєстрували шлюб у 2014 році. Її померлий чоловік був водієм, останній час перебував на пенсії. З обвинуваченим знайома, він до її чоловіка приходив на 60-річчя. Напередодні 16 грудня 2020 року у них в бані розбили вікно та був викрадено електроінструмент. 16 грудня 2020 року її чоловік зателефонував їй та повідомив про крадіжку, та сказав, що піде до ОСОБА_1 запитати навіщо той викрав у нього майно та розібратись без поліції. Увечері вона не могла додзвонитись до чоловіка, телефон не відповідав. Вранці телефон вже був вимкнутий, вона телефонувала сусіду, який повідомив їй, що дім їх відчинений, там все перевернуте, але нікого не має. Потім вона зателефонувала синові та просила його поїхати і перевірити. 17 грудня 2020 року її син викликав поліцію, яка приїхала близько 18 вечора. Вона також телефонувала в поліцію та повідомляла про зникнення її чоловіка, повідомивши про можливу причетність до зникнення ОСОБА_1 .

Пізніше дізналась, що ОСОБА_1 знайшли і він повідомив правоохоронцям про те, що сталося. Цивільний позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду 14 750,00 гривень, витрачених на поховання чоловіка ОСОБА_4 , моральну шкоду в розмірі 500 тисяч гривень, та стягувати щомісячно 3 300 гривень витрат у розмірі пенсійного забезпечення її померлого чоловіка на її утримання.

Просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання у виді 15 років позбавлення волі. На її думку саме таке покарання заслуговує обвинувачений який, в садовому товаристві має репутацію крадія, він мав намір приховати свій злочин, та приховував труп чоловіка внаслідок чого він був пошкоджений тваринами.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , який в суді пояснив, що обвинувачений є його батьком, 15 грудня увечері 2020 року він приїхав на дачу, вони з батьком випили. Наступного дня зранку до них прийшов сусід ОСОБА_4 він вийшов та побачив, що його батько та сусід почали битися, він декілька разів їх розбороняв. Потім він повернувся в будинок та почав дивитись телевізор. А куди пішов ОСОБА_4 та його батько він не бачив. Коли близько 30 хвилин батько повернувся він щось розповідав за конфлікт між ними та сусідом, але він не пам`ятає оскільки був у стані алкогольного сп`яніння. Потім 16 грудня 2020 року в день він повернувся до міста, а батько залишився на дачі, а 18 грудня 2020 року батько також приїхав до міста, де був затриманий поліцією.

Матеріалами кримінального провадження № 12020040440001269, а саме:

- рапортом інспектора Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Синявської Т. від 18.12.2020 року, зареєстрованим у той же день у журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події під №21977, із якого убачається, що від оператора «102» надійшло повідомлення про те, що чоловік заявниці ОСОБА_4 поїхав з дому на дачу та досі не повернувся (а.к.п.6);

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 18.12.2020 року, де заявник ОСОБА_6 просить встановити місце знаходження його вітчима ОСОБА_4 (т1 а.к.п.7);

- протоколами огляду місця події від 18.12.2020 року з фото-таблицею до нього, із якого убачається, що у період часу з 18.00 години до 18.20 години проведено огляд відкритої місцевості біля оврагу неподалік домоволодіння АДРЕСА_2, де на землі знайдено обгорілий телефон чорно-сірого кольору, ключі від гвинтового замка, кухонний ніж зі слідами горіння, а також вилучені ці предмети (а.к.п.19-21);

- протоколом огляду трупа від 19.12.2020 року з фото-таблицею до нього, із якого убачається, що у період часу з 02.24 години до 03.09 години проведено огляд трупа чоловіка яким є ОСОБА_4 , що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район Новоолександрівська сільська рада, садове товариство АДРЕСА_4 в 3х метрах від дороги (т1 а.к.п.46-50);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2020 року із додатками до нього, із якого убачається, що за участю свідка ОСОБА_3 , і ОСОБА_7 , у присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 свідок ОСОБА_3 розповів про обставини конфлікту його батька ОСОБА_1 і померлого ОСОБА_4 , де під час якого між ними відбулась бійка (т1 а.к.п.118-122);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2020 року із додатками до нього, із якого убачається, що за участю ОСОБА_1 , його захисника Новік Л.Є., і свідка ОСОБА_7 у присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачений розповів про обставини конфлікту його і померлого ОСОБА_4 , під час якого між ними відбулась бійка і він за допомогою ножа наніс йому удари, які призвели до смерті ОСОБА_4 (т1 а.к.п.123-128);

- висновком судово-медичної експертизи № 3594е від 24 грудня 2020 року (експерт ОСОБА_10 ), із якого убачається, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох синців у правій параорбітальній області з переходом на спинку носу, скроневу та виличну область, у лівій параорбітальній області з переходом на спинку носу, скроневу та виличну область; двох ділянок осаднення в середній третині лівої вушної раковини виличній області ліворуч; трьох синців в проекції тіла лівої лопатки та на задній поверхні правого плеча в середній третині; садна на задній поверхні грудної клітини праворуч по лопатковій ліки проекції 7-го міжребір`я. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя, тулуба та правої верхньої кінцівки. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження (як кожне) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом України від 17.01.1995 року №6. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці на обличчі брудно-синюшного кольору на повіках, жовто-зелені по периферії, без чітких меж; синці на тулубі зеленого кольору, без чітких меж; садна та ділянки осаднення під буро-коричневими коринками, вище рівня оточуючої шкіри, з відшаруванням по периферії), можливо вказати, що термін їх спричинення становить біля 5-7 діб до моменту огляду. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 4-х механічних дій. Враховуючи характер та локалізацію всіх виявлених у нього тілесних ушкоджень (розташування їх по різним анатомічним лініям та поверхням), можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту та ударом об тупу тверду поверхню. (т1 а.к.п.144-147);

- висновком судово-медичної експертизи № 2550/671 від 22.12.2020 року (експерт ОСОБА_11 ), відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено проникаюче колото-різане поранення грудей відповідно рані №1, яка розташована на тулубі праворуч, на рівні 9 ребра на 5 см до переду від передньо-пахової лінії. Biд неї йде рановий канал у напрямку знизу догори, справа наліво спереду трохи назад, що про спочатку у черевну порожнину, ушкоджуючи печінку, потім проходить наскрізь правий купол діафрагми та входить у товщу правої легені де і закінчується. Довжина ріг каналу приблизно 12 см. Проникаюче колото-різане поранення грудей відповідно рані №2, яка розташована на передній поверхні грудної клітини. Від неї йде рановий канал у напрямку спереду назад, справа наліво згори вниз, зупиняється він в ділянці діафрагми, не проходячи у порожнину. Довжина цього ранового каналу 7 см. Проникаюче колото-різане поранення живота, відповідно рані №4, яка розташована бічній поверхні передньої черевної стінки ліворуч. Від неї відходить рановий напрямку зліва направо. Від неї відходить рановий канал у напрямку спереду назад, зверху вниз, трохи справа наліво що проникає у черевну порожнину, і закінчується на брижі тонкого кишечнику. Довжина цього ранового каналу 13 см. Дані ушкодження (відповідно ранам №1,2,4) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Непроникаюче колото-різане поранення живота, відповідно рані №3, яка розташована на передній черевній стінці, з каналом що йде у напрямку справа наліво, зверху вниз, спереду назад, довжиною 4 см і без ушкодження внутрішніх органів. Це ушкодження відноситься до тілесних ушкоджень, середнього ступеня тяжкості з розладом здоров`я та не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Всі колото-різані поранення були спричинені незадовго до настання смерті, ймовірно металевим, пласким, колюче-ріжучим предметом, що мав гостре лезо та обух. Забиті рани на голові з крововиливами у покрови - рана №5, що розташована у зовнішнього кінця правої та №6, що розташована праворуч від умовної серединної лінії межі тім`яної та лобної областей. Ці рани утворилися внаслідок дії тупого і незадовго до настання смерті та до спричинення колото-різаних пошкоджень, свідчить характер виявлених крововиливів. Дані ушкодження мають характер середнього ступеню тяжкості з розладом здоров`я, але не перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті. Синці, садна верхніх та нижніх кінцівок і обличчя, також поверхнева забита ранка в області правого променево-зап`ястного суглобу, утворилися незадовго до настання смерті ОСОБА_4 до спричинення колото-різаних поранень і відносяться до легких ушкоджень без розладу здоров`я та не знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті. Всього потерпілому було нанесено 4 удари колюче-ріжучим предметом та не менше 4-5 ударів тупими предметами. Посмертні ушкодження: дефекти м`яких тканин на шиї і обличчі, відсутність середньої та нижньої частини обох сонних артерій, вен, частини м`язів шиї, органокомплексу верхньої частина трахеї. Ці посмертні ушкодження виникли внаслідок поїдання дрібними тваринами чи гризунами. Враховуючі розташування ушкоджень в різних анатомічних областях та на - різних поверхнях ймовірно, що взаєморозташування потерпілого та особи (осіб) спричинення пошкоджень змінювалось. Враховуючи різний напрямок, розташування у різних анатомічних областях та характер травмуючих предметів ці ушкодження ймовірно спричинені сторонньою рукою. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа, метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутіловий, бутіловий, ізоаміловий, аміловий спирти не виявлені. Враховуючи ступень розвитку трупних явищ на момент дослідження, смерть ОСОБА_4 настала приблизно за 1- 1,5 доби. Причиною смерті ОСОБА_4 є колото-різані поранення грудей та черева, що ускладнились розвитком шокової реакції, внаслідок гострого малокрів`я внутрішніх органів. За життя ОСОБА_4 страждав на атеросклероз судин мозку, серця, аорти, кардіосклероз. При дослідженні трупа були виявлені ділянки забруднення на одязі характерні ковзання тканини по поверхні та насіння рослин, що не виключає можливість пересування тіла по ґрунту (т1 а.к.п.172-176);

- висновком судово-медичної експертизи № 82-МК від 26.01.2021 року (експерт ОСОБА_12 ), із фото-додатком до нього відповідно до яких пошкодження на шматку шкіри з лобно-тім`яної області голови від трупа ОСОБА_4 , 1957 р.н. має морфологічні властивості забитої рани і заподіяне при тупій травмі, одним ударом тупого твердого предмета, або його частини, маючого жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого - обмежена площин; розмірами 10,0x19,0x22,9 мм в межах контакту, або сплощена ділянка предмету з прямим кутом обмеженим прямолінійними ребрами (т1 а.к.п.237-240);

- висновком судово-медичної експертизи № 83-МК від 26.01.2021 року (експерт ОСОБА_12 ), із фото-додатком до нього відповідно до яких пошкоджені на шматку шкіри з лівої поверхні грудей від трупа ОСОБА_4 , є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 15,2 мм, який мав гостре лезо та тонкий обух, товщиною близько 1,0 мм. Пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудей є колото-різаною раною і заподіяне сплощеним колючо-ріжучим предметом, з шириною клинка протягом поринулої частини не більше 15,6 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,2 мм. Травмуючий предмет діяв під непрямим кутом до поверхні шкіри. Додаткові розрізи шкіри могли утворитись при подальшому зануренні, або вилученні клинкового знаряддя з рани, з тисненням на його ріжучу крайку та зміною його положення. Пошкодження на шматку шкіри з лівої поверхні грудей та пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудей могли бути заподіяні клинком одного колючо-ріжучого предмету (т1 а.к.п.244-247);

- висновком судово-медичної експертизи № 109-МК від 03.02.2021 року (експерт ОСОБА_12 ), із фото-додатком до нього відповідно до яких пошкодження на шматку шкіри з лівої поверхні грудей та пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудей від трупа ОСОБА_4 , 1957 р.н. могли бути заподіяні клином представленого на експертизу обгорілого ножа (т2 а.к.п.7-14);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01 лютого 2021 року із додатками до нього, із якого убачається, що за участю ОСОБА_1 , його захисника Новік Л.Є., спеціаліста ОСОБА_11 , статиста ОСОБА_13 , у присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , обвинувачений відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (т2 а.к.п.142-146);

- висновком експерта № 2550/76-Е від 03.02.2021 року (експерт ОСОБА_11 ), відповідно до якого під час слідчого експерименту зі слів ОСОБА_1 встановлено факт нанесення 4-х ударів ножем у ділянку грудної клітини та живота відповідає кількості, характеру, локалізації та механізму утворення ножових поранень на тілі ОСОБА_4 . Також при дослідженні трупа були виявлені забиті рани на голові, що могли виникнути і при ударі шматком цегли. Послідовність виникнення ушкоджень відповідає вказаній ОСОБА_1 послідовності ударів різними предметами (т2 а.к.п.153-154);

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Суд, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Суд, не посилається у вироку на інші матеріали кримінального провадження, досліджені у судовому засіданні, оскільки вони є процесуальними документами, не доводять та не спростовують вини обвинуваченого.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про повну доведеність «поза розумним сумнівом» вини обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення і необхідність призначення йому покарання, передбаченого законом, і не вбачає підстав для призначення мінімального строку покарання, на чому наполягав захисник у судових дебатах і обвинувачений в останньому слові.

Решта зауважень потерпілою судом також відхиляється, оскільки зводиться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів.

Також міра покарання про яку просив прокурор у судових дебатах, враховуючи характер вчинення злочину, дії спрямовані приховати, знищити сліди злочину, тобто уникнути кримінальної відповідальності - є надто м`якою.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1 - в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 13 від 11 лютого 2021 року (експерти ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) згідно з якого ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад душевної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше й виявляє в цей час психічні й поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. За своїм психічним станом в той період часу він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових медичних заходів не потребує. (т1 а.к.п.160-163).

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 його ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності зі ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, а також думку органу обвинувачення і потерпілої щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції ч.1 ст.115 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Відповідно до ст. 128, 129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні.

Статтею 127 КПК України встановлюється, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та (або) моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті, яка передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Нормами, закріпленими в ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов в якому просила стягнути: з ОСОБА_1 , на її користь матеріальну шкоду в розмірі 14 750 гривень, витрачених на поховання чоловіка ОСОБА_4 , моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень, спричинену в наслідок вбивства чоловіка ОСОБА_4 , та стягувати щомісячно 3300 гривень з подальшою компенсацією на її користь внаслідок загибелі чоловіка ОСОБА_4 .

У судовому засіданні потерпіла позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити на підставах викладених в позовній заяві.

Обвинувачений витрати на поховання визнав у повному обсязі і кошти на утримання потерпілої щодо втрати годувальника, позов в частині моральної шкоди не визнав у повному обсязі.

Вирішуючи цивільно-правовий спір суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

На підставі ст.2 Закону України "Про поховання та похоронну справу", та виходячи з того, що обвинувачений визнав позов в цій частині суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь потерпілої 14 750,00 гривень, витрачених на поховання чоловіка ОСОБА_4 .

Згідно ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 на запитання захисник Новік Л.Є. яка заперечувала щодо задоволення позову в частині стягнення щомісячного утримання, дала пояснення , що вона отримує пенсію в розмірі 3 600,00 гривень, а її чоловік отримував пенсію в розмірі 3 300,00 гривень, а тому на думку суду потерпіла не має права на отримання відшкодування шкоди, завданої смертю в порядку, передбаченому ст.1200 ЦК України, так як не відноситься до утриманців або інших осіб, які на момент смерті мали право на утримання, тобто саме на момент смерті не працювали.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Враховуючи роз`яснення, викладені в п. п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому, слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Протиправними діями обвинуваченого був порушений звичайний уклад життя потерпілої у зв`язку із заподіянням їй душевних страждань, після усвідомлення наслідків у потерпілої виникло та продовжує залишатися почуття душевного болю, у зв`язку зі смертю чоловіка.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе частково задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, стягнувши з нього на користь потерпілої ОСОБА_2 250 000,00 грн., в якості відшкодування моральної шкоди.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності зі ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення судових експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 та стягнути в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 12 (дванадцять) років.

Строк покарання обчислювати з дня затримання згідно протоколу затримання, тобто з 18 грудня 2020 року.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКППНОМЕР_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) користь матеріальну шкоду в розмірі 14 750,00 гривень, витрачених на поховання чоловіка ОСОБА_4 .

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКППНОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) користь моральну шкоду в розмірі 250 000 гривень, спричинену в наслідок смерті чоловіка ОСОБА_4 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення щомісячно 3300 гривень у розмірі пенсійного забезпечення її померлого чоловіка на її утримання - відмовити.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз у кримінального провадження № 12020040440001269 стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово трасологічної експертизи у розмірі 1 961,40 коп. (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300; ЄДРПОУ: 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (ІВАN):UА438999980313020115000004569; бюджетної класифікації: 24060300; найменування коду бюджетної класифікації доходу: інші надходження; наявність відомчої ознаки: "00" без деталізації за відомчою ознакою; призначення платежу: за експертизу від 05.02.2021 № 19/104-7/3/91.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз у кримінального провадження № 12020040440001269 стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово трасологічної експертизи у розмірі 980,70 коп. (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300; ЄДРПОУ: 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (ІВАN):UА438999980313020115000004569; бюджетної класифікації: 24060300; найменування коду бюджетної класифікації доходу: інші надходження; наявність відомчої ознаки: "00" без деталізації за відомчою ознакою; призначення платежу: за експертизу від 19.01.2021 № 19/104-7/3/68.

У рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз у кримінального провадження № 12020040440001269 стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової експертизи зброї у розмірі 980,70 коп. (отримувач: ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300; ЄДРПОУ: 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (ІВАN):UА438999980313020115000004569; бюджетної класифікації: 24060300; найменування коду бюджетної класифікації доходу: інші надходження; наявність відомчої ознаки: "00" без деталізації за відомчою ознакою; призначення платежу: за експертизу від 19.01.2021 № 19/104-7/3/78.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12020040440001269, а саме: ключ від гвинтового замку упакований до спец. пакету № INZ 4052133 - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_2 , папілярні візерунки на 6 липких стрічках, одноразова бритва у спец. пакеті SUD1 144774, наволочка у спец. пакеті SUD 2041218, мобільний телефон «NOMI», кухонний ніж, дві скляні рюмки упаковані в паперовий конверт, три скляних пляшки з під горілки, одна з яких до половини заповнена упаковані до спец, пакету № INZ 4052133, відбитки пальців у кількості 11 штук на 7 ліпких стрічках откопійовані зі скляної пляшки з під горілки упаковані в паперовий конверт, зразки папілярних візерунків трупа ОСОБА_4 , зрізи нігтьових пластин трупа ОСОБА_4 , змиви долонь рук, зрізи нігтьових пластин, зразки папілярних візерунків, зразок крові, зразок букального епітелію, фрагмент цегли - ОСОБА_1 , штани спортивні у спец. пакеті SUD 4026739, тільняжка з довгим рукавом, яка має пошкодження та нашарування рідини бурого кольору у спец. пакеті SUD 4026734, кофта чорного кольору у спец. пакеті SUD 4026736, светр який має пошкодження та нашарування рідини бурого кольору у спец. пакеті SUD 4026735, що належали ОСОБА_4 , змив з об`єктів №1-5 на неточній марлі, осад та витяжки з об`єктів №1,2 на неточній марлі, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанов слідчого СВ Дніпровського РВП Тооде Д.О. від 18, 19, 22 грудня 2020 року та 01 лютого 2021 року по квитанціях під порядковими номерами 000000891, 000000915, 000000894, 000000914, 000000912, 000000913, 000000916, 000000918, 000000919, 000000921 - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності, паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, атестат, свідоцтво про закінчення 8 класів, трудова книжка, атестат на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які опечатані в паперовий конверт, чотири мобільних телефони упаковані у спец. пакет № 7120319, стартовий пакет Му Vodafone с номером НОМЕР_5 упаковано у паперовий конверт, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ Дніпровського РВП Тооде Д.О. від 18 грудня 2020 року по квитанції під порядковим номером 000000912 - після набрання вироком законної сили повернути цивільній дружині ОСОБА_1 , - ОСОБА_7 у разі її відмови - знищити, куртку чорного кольору «Puffa», розміром М, кросівки «Reebok», розмір 40, джинсові штани «Climbber», розмір 31, з коричневим поясом, в`язана кофта біло-сірого кольору «Alnajehoon», розміром XL, джинсові штани синього кольору, тапці фіолетового кольору - повернути власнику ОСОБА_1 , а у разі його відмови - знищити, пневматичну рушницю яка упакована у поліетиленовий пакет чорного кольору - після набрання вироком законної сили повернути за належністю власнику.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О. Ребров