Рішення № 97137817, 19.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року справа №380/7348/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача представник не з`явився,

від відповідача представник не з`явився,

від третьої особи представник не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівська міська рада, про демонтаж.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради (далі – Залізнична РА ЛМР, позивач) з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить суд зобов`язати відповідача демонтувати самочинно встановлений металевий гараж розміром 3,06х5,85м (на схемі під №8) на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .

Підставою позову є невиконання у добровільному порядку відповідачем вимоги позивача демонтувати самовільно встановлений гараж на землях комунальної власності біля житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.10.2020 суд відкрив у справі загальне позовне провадження та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Львівську міську раду (далі – ЛМР, тертя особа).

Ухвалою від 02.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Відповідач відзив на позов не надала. Належним чином повідомлялася про розгляд справи. На адресу суду у всіх випадках поверталися неврученими з різних підстав конверти з повідомленнями про вручення поштових відправлень, які скеровувалися відповідачу. Суд зазначає, що поштова кореспонденція на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС України) скеровувалася на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), яка підтверджена відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання НОМЕР_1 України у Львівській області /арк. спр. 33/. З огляду на наведене, позивач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи, оскільки поштові відправлення залишилися неврученими із незалежних від суду причин.

Від третьої особи письмових пояснень по суті спору не надходило.

В судове засідання по розгляду справи сторони не прибули. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про продовження розгляду справи за вказаних обставин суд враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, беручи до уваги приписи ст.119 КАС України, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, зважаючи на те що провадження справі було відкрито 02.10.2020, дійшов до висновку що розгляд справи можна продовжити за наявними матеріалами.

Суд розглянув і дослідив подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та,-

в с т а н о в и в :

Залізнична районна адміністрація є органом місцевого самоврядування, ідентифікаційний код 04056084, зареєстрована як юридична особа 16.09.1994 /арк. спр. 27-28/.

ЛКП «Левандівка» 05.08.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення, за яким 05.08.2020 о 16:10 год. виявлено порушення і складено цей протокол про те, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , і працює на посаді: пенсіонерка, здійснено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення тим, що без дозвільних документів самочинно встановила на землях комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 металевий гараж без фундаменту, розміром 3,06х5,85м, самочинно зайнявши при цьому територію/частину території об`єкта благоустрою м. Львова, що є порушенням «Правил благоустрою м. Львова» п. 20.1.31 /арк.спр.13/.

Копію цього протоколу скеровано відповідачу засобами поштового зв`язку листом за №2/1006 від 14.08.2020 /арк.спр.15/.

Комісією в складі головного інженера ЛКП «Левандівка», майстрів з експлуатації житлового фонду, з виходом на місце проведено обстеження території між житловим будинком №4 по вул. Низинній та вул. Ловецькою у м. Львові.

Під час обстеження виявлено вісім тимчасових металевих конструкцій без фундаменту, які використовувались, як гаражі для автомобілів та розміщені на землях комунальної власності, про що складено Акт від 05.08.2020.

Металевий гараж під номером 8 (див. схему) розміром 3,06х5,85м.

На даний час власником металевого гаража є ОСОБА_1 , 1954 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Дозвільних документів на цей гараж не надано.

На гр. ОСОБА_1 , за самочинне зайняття об`єкта благоустрою м. Львова складено адміністративний протокол, який передано в юридичний відділ Залізничної РА для притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу, про що і складено цей акт /арк.спр.6/.

Постановою №163 адміністративної комісії при Залізничній РА від 20.08.2020 накладено на відповідача штраф у розмірі 340,00 грн. (арк.спр.16).

Згідно з витягом з протоколу №13 засідання міжвідомчої комісії від 11.08.2020 заслухано інформацію ЛКП «Левандівка про самочинне будівництво біля будинку АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , мешканкою квартири АДРЕСА_4 металевого гаража розміром 3,06х5,85м (на схемі №8) на землях комунальної власності та вирішено рекомендувати відповідачу демонтувати такий гараж /арк.спр.5/.

Розпорядженням Залізничної РА №458 від 20.08.2020 затверджено висновок міжвідомчої комісії від 11.08.2020 №13; рекомендовано гр. ОСОБА_1 , демонтувати металевий гараж самочинно розміром 3,06х5,85м. (на схемі під №8), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 ; при невиконанні даного розпорядження зобов`язати ЛКП «Левандівка» в термін до 02.09.2020 підготувати та передати в юридичний відділ Залізничної РА відповідні документи для заявлення позову в суд про примусове виконання п. 2 даного розпорядження /арк.спр.4/.

Листом від 28.08.2020 №2/1073 адміністрація ЛКП «Левандівка» скерувала відповідачу Розпорядження №458 від 11.08.2020 та рекомендувала в термін до 31.08.2020 демонтувати відповідний гараж /арк./

Листом від 29.08.2020 за №2/1082 повторно рекомендовано відповідачу добровільно до 31.08.2020 демонтувати металевий гараж. В іншому випадку Розпорядження №458 буде виконане в примусовому порядку. Аналогічний за змістом лист скеровано відповідачу 31.08.2020 за №2/1090 /арк.спр.21/.

Відповідно до акту від 01.09.2020 ЛКП «Левандівка» відповідач самочинно встановлений металевий гараж розміром 3,06-5,85м (на схемі під номером АДРЕСА_5 , на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 не демонтувала в термін до 31.08.2020. Розпорядження №458 від 11.08.2020 не виконано /арк.спр.7/.

Оскільки ОСОБА_1 проігнорувала вищевказані листи, порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, оскільки добровільно Розпорядження №458 від 11.08.2020 не виконала, самовільно встановлений гараж не демонтувала, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 7 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №280/97-ВР) до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV).

Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст. 9 Закону №2807-IV передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері благоустрою населених пунктів віднесено забезпечення реалізації державної політики у цій сфері.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні ч. 1 ст. 12 Закону №2807-IV є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з приписами ст. 13 Закону №2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать:

1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено ст. 14 Закону №2807-IV, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно з ст. 21 Закону №2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

За змістом ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Судом зі змісту письмових доказів, долучених до матеріалів справи з`ясовано, що гараж, який знаходиться біля будинку №4 на вул. Низинній у м. Львові не має фундаменту, отже, є тимчасовою спорудою і не є капітальним будівництвом.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі – Правила) – нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Поряд із цим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 39 Закону №2807-IV державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376 затверджено Правила благоустрою м. Львова (далі – Правила №376).

Пунктом 12.2.6 Правил №376 передбачено, що демонтаж, перевезення та зберігання самочинно збудованих малих архітектурних форм здійснюється особою, яка його здійснила самочинно за свій рахунок або районними адміністраціями м. Львова з подальшим відшкодуванням витрат власниками і підлягає знесенню в установленому порядку.

Крім цього, за п. 19.3.5 Правил №376 районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків та інших визначених споруд у м. Львові.

Пунктом 2.2 розділу VІ ухвали Міської ради від 08.07.2010 №3704 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» (далі - ухвала №3704) передбачено, що до повноважень районних адміністрацій, зокрема, належить: здійснення контролю за станом благоустрою житлового фонду, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до підпунктів 4.46, 4.49, 4.66 «Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету Міської ради від 01.11.2016 №977 (далі – Положення №977), до повноважень Залізничної районної адміністрації, окрім іншого, належить: створення районної міжвідомчої комісії та організація її роботи; надання дозволів на влаштування елементів благоустрою і озеленення у встановленому виконавчим комітетом порядку; звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Процедуру вирішення питань, пов`язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова, з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об`єктів містобудування та архітектури, в редакції, чинній на час прийняття Розпорядження, врегульовано «Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові», затверджене рішенням Міської ради від 09.09.2011 №835 (далі – Положення №835).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV об`єктами архітектурної діяльності (об`єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об`єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Згідно з підпунктом 1.5.8 пункту 1.5 Положення №835 малі архітектурні форми – невеликі споруди декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовуються для покращання естетичного вигляду громадських місць і міських об`єктів, організації простору та доповнюють композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Ознаки і класифікація самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, переобладнання, порушення правил експлуатації житлового фонду, охорони і використання пам`яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм наведені у пункті 1.6 Положення №835, підпунктом 1.6.6 якого до таких ознак віднесено влаштування (встановлення, будівництво) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту.

Згідно з підпунктом 3.4.8 п. 3.4 Положення №835 підготовку проектів розпоряджень голів районних адміністрацій за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів містобудування здійснюють міжвідомчі комісії при районних адміністраціях. Висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями затверджує своїм розпорядженням голова районної адміністрації.

Підпунктами 5.1.3, 5.1.3.3 п. 5.1, п 5.3 Положення №835 передбачено, що міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти у разі порушення прав інших осіб. У разі ухилення або відмови особи від знесення самочинного будівництва у терміни, визначені розпорядчими документами, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за кошти особи, яка здійснила будівництво.

Судом встановлено, що біля житлового будинку АДРЕСА_1 , самочинно встановлено металевий гараж, який використовується відповідачем в своїх потребах без відведення земельної ділянки для таких цілей, без дозволу органу місцевого самоврядування на влаштування такого елемента благоустрою.

Доказів зворотного до матеріалів справи не надано, позаяк долученими позивачем схемами та фотокопіями підтверджується наявність самовільно встановленого гаражу.

Вказане зумовило складення висновку Міжвідомчою комісією стосовно демонтажу відповідачем металевого гаражу, що розташований біля житлового будинку АДРЕСА_1 , та прийняття Залізничною РА відповідного Розпорядження від 11.08.2020 №58 «Про демонтаж металевого гаража, самочинно встановленого гр. ОСОБА_1 ».

Доказів виконання чи скарження (скасування) Розпорядження від 11.08.2020 відповідачем до суду не подано. Також, відсутні докази оскарження чи скасування Постанови адміністративної комісії при Залізничній РА ЛМР №163 від 20.08.2020. Тобто позивач у жодний спосіб не заперечує та не спростовує факт самочинного будівництва металевого гаражу розміром 3,06-5,85м (на схемі під номером 8), самочинно встановлений на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням вимог Розпорядження №458 від 11.08.2020, позивач на виконання його повноважень щодо контролю за дотриманням правил благоустрою, зокрема, розміщення на прибудинкових територіях таких елементів благоустрою, як малі архітектурні форми без дозволу на їх розміщення, внаслідок існування порушення правил благоустрою, звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.09.2019 у справі №1527/632/12.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 ) демонтувати самочинно встановлений металевий гараж розміром 3,06-5,85м (на схемі під номером 8) на землях комунальної власності міста біля житлового будинку АДРЕСА_1 .

3. Судовий збір з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повне судове рішення складене та підписане 24.05.2021.

Суддя Кравців О.Р.