Ухвала суду № 97137073, 25.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2021 рокуСправа № 280/1123/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративним суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/1123/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищевказана справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі №280/1123/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

15.10.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по даній справі за заявою позивача.

Ухвалою суду від 08.11.2019 замінено сторону по справі №280/1123/19 – відповідача – Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя його правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний,буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012). Замінено сторону у виконавчому листі по справі №280/1123/19 – боржника - з Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69076, м.Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, б.25-а, код ЄДРПОУ 41248943) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

16.11.2020 (вх. 54794) до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що судове рішення у справі №280/1123/19 відповідачем не виконується, виплати перерахованої пенсії з урахуванням раніше проведених виплат не здійснювались. З наведених підстав, з посиланням на ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 по справі № 280/1123/19; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2019 по справі № 280/1123/19 у місячний строк з дня набрання законної сили ухвали суду; попередити боржника про те, що в разі неподання звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Справа повернулась до суду першої інстанції 21.05.2021.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч.2-4 ст.13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч.1,2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі №280/1123/19, ОСОБА_1 здійснено перерахунок довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 по 31.12.2018, доплата складає 12604,55 гривень, та за період з 01.01.2019 по 01.02.2019 доплата складає 3778, 56 гривень та нарахована компенсація інфляційних втрат у розмірі 456 гривень 88 копійок. Крім того повідомлено, що зазначені суми будуть передані для включення до реєстру рішень в порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Отже, судом встановлено, що частина судового рішення по справі №280/1123/19 виконана, а інша буде виконана після відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Суд зауважує, що невиконання відповідачем судового рішення в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень не свідчить про неможливість виконання судового рішення у майбутньому.

Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пп.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

З огляду на зазначене та з урахуванням не наведення позивачем аргументів та доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі №280/1123/19.

Керуючись ст. 241-243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №280/1123/19, - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику та учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова