Рішення № 97136926, 24.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 травня 2021 року Справа № 280/8899/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А 1965 Збройних Сил України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1965 Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача - В/Ч А1965 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості речового майна, яке не отримане під час проходження військової служби станом на 25.09.2020;

- зобов`язати відповідача - В/Ч А 1965 надати до суду та для позивача довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 25.09.2020 ;

- зобов`язати відповідача - В/Ч А 1965 нарахувати та виплатити позивачу - ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості речового майна, яке не отримане під час проходження військової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що наказом командира військової частини А 1965 №184 від 25.09.2020 ОСОБА_1 звільнений в запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зазначено, що при виключенні з особового складу військової частини позивачу не виплачувалась компенсація за нестримане речове майно, у зв`язку із чим він звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за нестримане речове майно. Проте, відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплаті такої компенсації, а також не надано запитувану довідку-розрахунок на утримання вартості речового майна та атестату військовослужбовця ОСОБА_1 на предмету речового майна. Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся через свого представника до суду із цим позовом. Просить з урахуванням відповіді на відзив ( вх. 4209 від 22.01.2021 задовольнити позовні вимоги.

11.12.2020 ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху.

16.12.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив (вих. № 2685 від 16.01.2021) на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до наказу Міністерства оборони України № 306 від 10 червня 2019 року «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 затверджено зміни до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період згідно яких особам офіцерського, сержантського старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більш ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі. Так, на час звернення до командування військової частини А1965, а саме 25.09.2020, загальний термін служби позивача складав 2 роки 7 місяців 15 днів що є менше ніж 5 років, а тому підстав для нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно немає. У зв`язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 24.05.2021 у задоволенні клопотання позивача про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження викликом сторін відмовлено.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

ОСОБА_1 з 05.02.2018 по 25.09.2020 проходив військову службу у військовій частині A 1965 Збройних Сил України, на посаді осіб, що мають звання рядового складу - старшого матроса.

За час проходження військової служби ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 11.08.2017.

ОСОБА_1 звільнений в запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується копією Витягу з Наказу командира військової частини A 1965 №27-РС від 25.08.2020. Як вбачається зі змісту Витягу з Наказу командира військової частини А 1965 №27-РС від 25.08.2020 при виключенні з особового складу військової частини, ОСОБА_1 не виплачувалась компенсація за неотримане речове майно.

15.07.2020 до військової частини A1965 Збройних Сил України було надано Рапорт про нарахування та виплату йому грошової компенсації за неотримане речове майно, та інформаційний запит на витребування документів.

Відповідь відповідач не надав.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та те, що його право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно порушене відповідачем, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частиною першою статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) передбачає, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (далі - Порядок) передбачає, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 3 Порядку визначає, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Згідно пунктів 4, 5 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку).

З аналізу вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача з 25.09.2020, наказом № 184 від 25.09.2020, виключено із списків особового складу військової частини А1965 Збройних Сил України та всіх видів забезпечення, проте не було видано довідки встановленого зразка про вартість неотриманого речового майна.

Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

У зв`язку з тим, що з позивачем не було проведено повного розрахунку, останній звернувся 15.07.2020 до відповідача із заявою про виготовлення довідки про вартість не отриманого речового майна та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.

У пункті 4 Порядку передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів. (Постанова Верховного Суду від 23 серпня 2019 року у справі № 2040/7697/18, адміністративне провадження № К/9901/16211/19).

Судом встановлено, що позивач звернуся до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за не отримане речове майно, проте будь яку відповідь не отримав.

Так, у відповіді на заяву позивача та у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на абзац 10 пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затв. наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 (з наступними змінами, далі - Інструкція), згідно якого особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Інструкції, грошова компенсація вартості речового майна надається військовослужбовцям за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, то згідно з частини першої статті 91 Закону № 2011 порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядком № 178 така умова компенсації вартості за не отримане речове майно не передбачена.

Згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, суд застосовує Порядок № 178, як нормативний акт вищої сили, а не наказ Міністерства оборони України.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу, в зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов`язання відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно станом на 25 вересня 2020 року та виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25 вересня 2020 року.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 25.09.2020, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, оскільки видача такої довідки наведеним порядком не передбачено. Видається довідка про вартість речового майна, що належить до видачі.

Згідно частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач частково довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У зв`язку з тим, що в силу приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, питання щодо стягнення судового збору судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини А1965 Збройних Сил України (71154, Запорізька область, Бердянський район, село Азовське, вул. Космічна, 53, код ЄДРПОУ 26614171) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1965 Збройних Сил України щодо не виплати ОСОБА_1 , в зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Зобов`язати Військову частину А1965 Збройних Сил України провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 речове майно станом на 25.09.2020 та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25.09.2020.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова