Ухвала суду № 97136920, 24.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

24 травня 2021 року Справа № 280/2053/21 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу понесених у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Пром-Ком» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2021 по справі №280/2053/21 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Пром-Ком».

18 травня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає поверненню без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що в позовній заяві позивач хоча і просив суд стягнути витрати на правову допомогу, проте жодних доказів наявності таких витрат суду не надав, у зв`язку з чим суд не відшкодовував на користь позивача витрати на правову допомогу.

При цьому, позовна заява не містить жодних посилань на неможливість подання доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення суду, як і не містить інформації про те, що такі докази будуть надані позивачем після ухвалення рішення суду.

Більш того, після отримання ухвали про відкриття спрощеного провадження, позивач також не надав до суду заяви про те, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані після розгляду справи.

За таких обставин, оскільки позивач у встановленому порядку під час розгляду адміністративної справи не вказував про те, що докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу будуть надані після ухвалення рішення суду, то відповідно подана заява про стягнення витрат на правову допомогу після розгляду справи є такою, що не відповідає вимогам статей 139, 143 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя І.В. Новікова