Рішення № 97136914, 24.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 травня 2021 року (о 10 год. 15 хв.)Справа № 280/2638/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при обчисленні розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком, тобто, з 01.07.2020 року показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2019, 2018, 2017 роки у відповідності до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком з часу призначення, тобто, з 01.07.2020 включно із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2017, 2018, 2019 роки відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та фактично виплаченою за цей період сумою пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.12.2015 позивач отримував пенсію за вислугою років, в статусі визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 60 років і йому призначена пенсія за віком. Позивач зазначає, що жодним із видів загально передбаченої пенсії не користувався раніше, право на пенсію за віком виникло вперше лише коли позивач досяг пенсійного віку та звернувся до відповідача. За таких обставин, на думку позивача, пенсія згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути призначена позивачеві вперше, тому, виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше. Однак, звернувшись до відповідача з приводу неправомірності дій при призначенні пенсії, останній отримав відповідь, що їх дії відповідають діючому законодавству і не має підстав для застосування формули визначення розміру пенсії, яка використовується при призначенні пенсі вперше. Так, позивач зазначає, що йому було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

23.04.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32396), в якому зазначає, що позивачу з 01.12.2015 призначена пенсія за віком відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» (далі - Закон 1058). Твердження позивача про те, що він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не є вірним. З посилання на ч. 1 ст. 29 Закону № 1058, відповідач зазначає, що відповідна пенсія призначена особам, до яких відноситься позивач, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до цього Закону. Тобто, пенсія за віком позивачу була призначена та виплачувалась відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як стверджує позивач. Законом була визначена виключно, так мовити, пільга, яка уточнює норму щодо віку окремим громадянам за стаж роботи на посадах із відповідними умовами праці. Відповідач зауважує, що не є неможливим повторно призначити пенсію, та повторно обчислити розмір пенсії яка вже існує і виплачується громадянину. Вимоги позивача щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017. 2018, 2319 роки - є незаконними, оскільки позивачу вперше вже було призначено пенсію за віком. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.12.2015 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену за його особистою заявою від 01.12.20015відповідно абз. 6 п. 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Не погоджуючись із розрахунком пенсії, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Листом від 16.03.2021 № 3082-2429/К-02/8-0800/21, позивачу надано відповідь, за змістом якої, з 01.12.2015 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Згідно із ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою = Зп х Кс, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього Закону; стаж позивачу зараховано по 29.02.2020, який становив 37 років 11 місяців 20 днів, Кс. дорівнював 0,37917.

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія у гривнях: заробітну плату враховано за періоди роботи: з 01.07.2000 по 29.02.2020. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 2,67032. Заробітна плата (дохід) застрахованої особи дорівнює 2,67032 х 5426.60 гри. (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (3764,40 грн - збільшений на коефіцієнт 1.17 та 1,11 та 1.11 5426,60 грн (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11)= 14490,76 грн.

П - розмір пенсії у гривнях становить 5494,46 грн, де 14490,76 грн (середня заробітна плата для обчислення пенсії) х 0,37917 (коефіцієнт стажу).

Загальний розмір пенсії за віком становить 5515,94 грн = 5494,46 грн (основний розмір пенсії) + 21,48 (доплата за понаднормовий стаж - за 2 роки).

Розмір пенсійної виплати становить 5998,19 грн.- 5515,94 грн (загальний розмір пенсії) + 40 грн (цільова допомога учасникам бойових дій Постанова № 1603 п.1) + 442.25 (підвищення учасникам бойових дій (1 категорія) (25% від 1769 грн).

При розгляді матеріалів пенсійної справи встановлено, що розмір пенсійної виплати позивачу обраховано на оптимальному рівні з урахуванням діючого законодавства.

Вважаючи, що у позивача наявні підстави для перерахунку та виплати пенсії урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2017, 2018, 2019 роки, відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до абз. 6 п. 3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, і каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією; наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.12.2015 призначена дострокова пенсія за віком відповідно до абз. 6 п. 3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Твердження позивача про те, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не знаходять свого підтвердження, так само як і призначення пенсії за віком, після досягнення 60-річного віку з 04.07.2020. Матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 25, 40 Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

Оскільки, дострокову пенсію за віком відповідно до абз. 6 п. 3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено з 01.12.2015, що унеможливлює проведення перерахунку відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки застосовується для обчисленні пенсії лише у випадку призначення пенсії вперше, яка вже призначена позивачу 01.11.2015, за його особистою заявою.

Крім того, суд враховує, що у постанові від 03.07.2018 у справі № 336/613/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому і не може бути застосований при обчисленні пенсії новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Також у постанові від 18.09.2018 у справі № 336/4385/17 Верховний Суд вказав на те, що для підвищення пенсії на підставі частини першої статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб`єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свої дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.05.2021.

Суддя Ю.В. Калашник