Ухвала суду № 97136367, 21.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/8804/21

категорія 112010203

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 18.03.2021 №3829-3314/Г-02/8-0600/21, донарахувати та виплатити їй доплату до пенсії непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, у відповідності до статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09.06.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести їй донарахування та виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, передбачену статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня календарного року, щомісячно з 09.06.2020.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до позовної заяви документів, суд встановив, що в порушення вимог частини 3 статті 161 КАС України ОСОБА_1 не додала до позовної заяви документу про сплату судового збору або ж документу, який підтверджує підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просила відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що вона є пенсіонером, доходів окрім пенсії не має, а тому через скрутне матеріальне становище позбавлений можливості сплатити судовий збір.

Розглянувши вищезазначене клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2270,00 гривень.

Таким чином, позивач при подачі до суду даного позову повинна була сплатити судовий збір у розмірі 908,80 гривень.

Розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 2270,00 грн. х 0,4 х 1 = 908,80 грн., де: 2270,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01 січня 2021 року; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у позовній заяві.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зі змісту викладеної норми випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право відстрочити чи розстрочити особі сплату судового збору на строк, що не може бути довшим ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд також відмічає, що умовою для відстрочення/розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан особи.

Відстрочення/розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті, або ж звільнення особи від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, згідно з нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначальним для оцінки майнового стану особи та як наслідок для вирішення питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору є розмір її річного доходу за попередній календарний рік (рік, що передує року звернення з позовом до суду).

В підтвердження свого тяжкого матеріального стану, ОСОБА_1 надала до суду довідку про доходи №9119501817320108, видану Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, згідно з якою розмір отриманої нею в 2020 році пенсії становив 25995,18 гривень, а також відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів від 04.03.2021 №41363/06-30-55-73-03, згідно з якими у 2020 році позивач отримала дохід в розмірі 322,36 гривень.

Оскільки розмір судового збору у сумі 908,00 грн., що підлягає сплаті при зверненні з даним позовом до суду, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ((25995,18 грн. + 322,36 грн.) * 5 % = 1315,88 грн.), то клопотання ОСОБА_1 про відстрочення їй сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення їй сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.Е.Черняхович