Рішення № 97135965, 25.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2021 р. Справа№200/367/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нездійсненні позивачу розрахунку і виплати сум індексації щомісячних страхових виплат за період з грудня 2005 року по січень 2021 року, без врахування розміру пенсії та з визначенням базових місяців в яких відбулося підвищення страхових виплат та компенсації втрати частини доходу, обрахованої по день фактичної сплати відповідних сум індексації;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити розрахунок та виплату на користь позивача нарахованої суми індексації щомісячних страхових виплат за період з грудня 2005 року по січень 2021 року, без врахування розміру пенсії, та з визначенням базових місяців в яких відбулося підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з грудня 2005 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат (з урахуванням уточненого позову).

У позовній заяві свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуває на обліку відповідача та отримує щомісячні страхові виплати. Законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію щомісячної страхової виплати. При цьому дії відповідача про те, що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості – є необґрунтованими, оскільки ані положення Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” №1105-XIV в редакції, чинній до 11.10.2017, ані положеннями Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ, у відповідних редакція, передумовою проведення індексації не визначено надання особою, що отримує щомісячні страхові виплати будь-яких документів чи відомостей. Також, вважає, що моє право на виплату компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з грудня 2005 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат. Вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування індексації страхових виплат протиправною та такою, що порушує його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, у разі підвищення пенсії у особи, яка одночасно отримує і пенсію, і щомісячні страхові виплати, в місяці зростання пенсії, сума індексації страхових виплат має зменшуватись на суму підвищення пенсії. Таким чином, сума індексації щомісячних страхових виплат у випадку підвищення розміру пенсії має визначатись з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації визначеною до 11 жовтня 2017 року і сумою підвищення цих виплат до повного погашення суми індексації підвищення доходу. З набранням чинності Закону №2148-VІІІ законодавцем змінено правове регулювання індексації грошових доходів та виключено із об`єктів індексації щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві. Стосовно виплати компенсації втрати частини доходів представник відповідача зазначив, що основними умовами виплати компенсації є порушення строків виплати нарахованих доходів. Враховуючи те, що матеріали справи не містять підтверджень про розмір отриманих страхових виплат позивачем, позовні вимоги є передчасними. Зазначає, що управління діяло виключно в межах законодавства та власних повноважень, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що врахування доходу позивача у виді пенсії для визначення розміру індексації іншого доходу є безпідставним.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням в прохальній частині позову періоду за який відповідач повинен був здійснити розрахунок та виплату позивачу сум індексації його щомісячних страхових виплат.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2021 продовжено розгляд справи. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 06.04.2021.

Ухвалою суду від 06.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/367/21-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України. Відкладено підготовче засідання на 27.04.2021.

Ухвалою суду від 27.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2021. Позивач та представник відповідач до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Від представника відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

На підставі ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Артемівськ Донецької області (код ЄДРПОУ 25968984) з 07.12.2005 як потерпілий на виробництві від нещасного випадку, відповідно до постанови органу Фонду №82 від 25.01.2006.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) є правонаступником, зокрема, Відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України місті Бахмут Донецької області (код ЄДРПОУ 25968984), та Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21955772).

На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (який є територіальним органом/відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві.

17.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації щомісячних страхових виплат та сплату компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату сум індексації.

Відповідь на зазначену заяву відповідачем надана не була.

В зв`язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність не нарахування відповідачем індексації страхових виплат позивачу за період грудня 2005 року по січень 2021 року.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV (далі – Закон №1105-XIV).

Пункт 18 ст.34 вказаного Закону в редакції, чинній до 01.01.2015 та пункт 15 статті 42 Закону №1105-XIV, в редакції Закону України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», чинній з 01.01.2015 до 11.10.2017, передбачав, що індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства. Редакція пункту 15 статті 42 Закону №1105-XIV в редакції, чинній з 11.10.2017 передбачала, що індексація суми страхової виплати проводиться відповідно до частини другої статті 37 цього Закону. Згідно з частиною 2 статті 37 Закону №1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначались Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування тощо.

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Наведений поріг індексації в редакції Закону, чинній до 01.07.2002 визначався на рівні 105%, в редакції закону, чинній з 01.07.2002 - на рівні 101%.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію щомісячної страхової виплати. При цьому доводи відповідача про те, що для здійснення індексації застрахована особа повинна надавати певні відомості, суд вважає необґрунтованими оскільки ані положеннями Закону №1105-XIV в редакції, чинній до 11.10.2017, ані положеннями Закону №1282-ХІІ, у відповідних редакціях, передумовою проведення індексації не визначено надання особою, що отримує щомісячні страхові виплати будь-яких документів чи відомостей.

Крім того, згідно зі ст.8 Закону №1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право особи на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами державної влади. Отже, обов`язок здійснення індексації страхової виплати покладений на відповідача і не перебуває під умовою здійснення застрахованою особою певних активних дій, зокрема надання відомостей про інші отримані доходи в період отримання страхових виплат.

Водночас, слід зазначити, що п.9 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою КМУ №663 від 07.05.1998, що втратила чинність на підставі Постанови КМУ №1078 від 17.07.2003, визначено, що працюючим пенсіонерам в першу чергу індексується сума оплати праці. Індексація пенсії провадиться після індексації суми оплати праці на підставі довідки підприємства, установи, організації, де працює пенсіонер, в якій зазначається розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексована її сума і сума індексації. В усіх випадках загальний доход працюючогопенсіонера, який підлягає індексації, не повинен перевищувати трикратну величину вартості межі малозабезпеченості. Підприємства, установи та організації зобов`язані у місячний термін після офіційного опублікування індексу споживчих цін подавати в орган, який призначає і виплачує пенсію, інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. У разі звільнення пенсіонера з роботи власником або уповноваженим ним органом подається відповідна довідка в орган, який призначає і виплачує пенсію, для проведення індексації пенсії згідно з цим Порядком. При цьому розмір пенсії для виплати після звільнення з роботи визначається відповідно до цього Порядку без урахування індексації заробітної плати виходячи із величини індексу споживчих цін за період роботи.

Абзацом 5 пункту 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 визначено, що працюючому потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в першу чергу індексується сума оплати праці. Підприємства, установи та організації зобов`язані у двотижневий строк після проведення індексації оплати праці подавати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань інформацію про розмір оплати праці працюючого потерпілого, проіндексовану її суму та суму індексації. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданої інформації здійснюють перерахунок сум індексації щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Якщо особа, зазначена в цьому абзаці, отримує пенсію, вона індексується в останню чергу. Загальний дохід цієї особи, який підлягає індексації, не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Отже, в силу наведених положень, індексація щомісячних страхових виплат здійснюється після проведення індексації оплати праці.

За висновком МСЕК від 07.12.2005 серія ДОН-04 №075615 ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% та 3 група інвалідності з повторним оглядом 08.12.2006.

Відповідно до постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівськ №82 від 25.01.2006 позивачу призначено страхові виплати з 07.12.2005.

Відтак, позивачем не доведено його право на індексацію страхових виплат за період до 07.12.2005.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням положень ст.77 КАС України відповідач має довести відсутність підстав для проведення індексації щомісячної страхової виплати позивача, зокрема, проведення індексації доходу у вигляді оплати праці позивача, у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нездійсненні позивачу розрахунку і виплати сум індексації щомісячних страхових виплат та зобов`язання здійснити розрахунок та виплату на користь позивача нарахованої суми індексації щомісячних страхових виплат за період за період з 01.12.2005 по 06.12.2005 задоволенню не підлягають, оскільки позивач набув права на страхові виплати з 07.12.2005.

Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо періодів з 07.12.2005 по січень 2021 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів після звільнення позивача та взяття його на облік до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області, в період з 09.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року позивачу не нараховувалася та не виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат.

Разом з тим, нарахування індексації щомісячних страхових виплат позивачу відповідач здійснював за період з січня по лютий 2009 року, з червня по вересень 2011 року, з червня 2014 року по грудень 2017 року.

Після звільнення позивача при індексації щомісячної страхової виплати слід здійснювати згідно абзаців 1, 3 пункту 10 Порядку №1078, відповідно до яких у разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума. Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому і другому абзацах цього пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації.

Отже, в період після звільнення індексація щомісячних страхових внесків проводиться в першу чергу, що свідчить про безпідставність доводів відповідача про неможливість проведення індексації страхових виплат за відсутності відомостей про суми виплаченої пенсії та періоди її підвищення.

Враховуючи наведене та висновки суду про безумовність обов`язку відповідача щодо проведення індексації щомісячних страхових виплат, незалежність проведення індексації від надання позивачем будь-яких документів суд дійшов висновку про протиправність допущеної відповідачем бездіяльності через не нарахування та не виплату відповідачем індексації за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року.

Враховуючи зазначені обставини позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в не нарахуванні та не виплаті індексації щомісячних страхових виплат за періоди в період з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року, та зобов`язання відповідача здійснити такі нарахування в період з 09.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року та виплатити на користь позивача з урахуванням фактично виплачених сум підлягають задоволенню частково.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 18.06/2372 від 24.05.2021 про доходи позивача з січня по лютий 2009 року, з червня по вересень 2011 року, з червня 2014 року по грудень 2017 року нараховано та виплачено індексацію. Водночас, з зазначеної довідки та письмових пояснень відповідача вбачається, що під час обчислення індексації відповідач враховував документи надані позивачем щодо розміру отримуваної пенсії та визначав базовими місяці підвищення пенсії.

При вирішенні обґрунтованості посилань відповідача на пункт 5 Порядку індексації №1078 в обґрунтування необхідності отримання інформації про підвищення доходів позивача (зокрема, пенсії) для вірного визначення місяця, в якому відбулося підвищення доходу, який буде вважатися базовим суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації

Водночас, пункт 5 Порядку №1078, містить норми щодо перегляду (зменшення чи повного скасування) розміру індексації у разі підвищення доходу. Оскільки сам Порядок застосовується окремо до індексації кожного виду доходу, то передбачені порядком умови перегляду стосуються лише випадків підвищення саме індексованого доходу, а не будь-якого іншого доходу громадянина чи сукупності доходів. Тому врахування доходу позивача у виді пенсії для визначення розміру індексації страхових виплат є безпідставним.

Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а (адміністративне провадження №К/9901/6894/18).

Визначення місяця підвищення пенсії позивачу як базового під час проведення індексації щомісячних страхових виплат свідчить про невірне застосування відповідачем пункту 5 Порядку №1078, що вплинуло на правильність визначення індексації відповідачем щомісячних страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року.

Щодо позовних вимог щодо компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат, суд зазначає наступне.

Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон №2050-ІІІ) у статті 1 встановлює, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статей 3, 7 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078), за змістом пункту 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що визнано протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації щомісячних страхових виплат в період з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат є обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі №280/788/19, що підлягає застосуванню судом першої інстанції за вказівкою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд при прийнятті рішення враховує більш пізню позицію Верховного Суду України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації щомісячних страхових виплат за період з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат позивачу за періоди з 09.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року з урахуванням фактично виплачених сум без врахування розміру пенсії та з визначенням у якості базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат, зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року.

Щодо строку звернення за захистом порушеного права.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 7 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 3 вересня 1999 року № 1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк звернення з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 908,00 гривень до ухвалення рішення по справі.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

В той же час, відповідно до ч.8 зазначеної статті Кодексу, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача виник внаслідок невиконання останнім вимог чинного законодавства України, суд вважає за можливе, в даному випадку, обов`язок щодо відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Свободи, буд. 5, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ: 41325231) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити індексацію щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року з урахуванням фактично виплачених сум без врахування розміру пенсії та з визначенням у якості базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за періоди з 07.12.2005 по грудень 2008 року, з березня 2009 року по травень 2011 року, з жовтня 2011 року по травень 2014 року, з січня 2018 року по січень 2021 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Свободи, буд. 5, м. Слов`янськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 41325231) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Повне судове рішення складено 25.05.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька